Рішення № 32573020, 22.07.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/3717/13-ц

Провадження № 2/115/1460/2013

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

З участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку заочного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3:

-про розірвання договору №АБ на виготовлення і доставку ПВХ конструкцій, укладеного між ними 02.04.13р.;

-про стягнення збитків у вигляді пені за прострочення виконання зобовязання в сумі 853грн. та моральної шкоди у сумі 3.000грн.

Позов мотивований тим, що за цим договором відповідач зобовязаний доставити і встановити в її квартирі пластикові вікна протягом 20 днів після здійснення оплати вартості заказу в сумі 11.528грн.00коп. Але після здійснення оплати, незважаючи на неодноразові усні вимоги, відповідач свої зобовязання не виконав.

Переживання відносно порушення умов договору і відмова відповідачів повернути отримані за ним гроші заподіяло їй моральну шкоду.

У судовому засіданні позивачка та її адвокат підтримали позовні вимоги, які просили задовольнити.

Відповідач, який про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи про отримання виклику до суду, а.с.9,10,16, не з'явився до суду, причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки, думку адвоката, допитавши свідка, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов лише частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.13р. між сторонами було підписано договір №АБ на виготовлення і доставку ПВХ конструкцій, за яким позивачка сплатила відповідачу вартість заказу в сумі 11.528грн.00коп., а.с.5.

Зазначені обставини підтвердила і свідок ОСОБА_4

На підставі зазначеного та вимог ч.1 ст.206 і ст.837 ЦК України, суд визнає, що між сторонами було укладено договір підряду.

*

Відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України від 12.05.91р. «Про

захист прав споживачів» і ч.2 ст.849 ЦК України споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг), якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно ч.1 ст.612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З пояснень позивачки, свідка ОСОБА_4 і матеріалів справи, а.с.5, судом встановлено, що згідно п.3.1 і п.3.2 зазначеного Договору відповідач взяв на себе зобовязання доставити і встановити в квартирі позивачки ПВХ конструкції протягом 20 днів після здійснення оплати вартості заказу в сумі 11.528грн.00коп.

Але після здійснення оплати, незважаючи на неодноразові усні вимоги, відповідач свої зобовязання не виконав до теперішнього часу.

Відповідач не надав суду жодних доказів поважності причин порушення зазначених умов Договору, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

У звязку з цим суд визнає обґрунтованими вимоги позивачки про односторонню відмову від зазначеного договору підряду тому, що відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України від 12.05.91р. «Про захист прав споживачів» і ч.2 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку про наявність у справі правових підстав для розірвання зазначеного договору та припинення зобовязання у звязку з односторонньою відмовою позивачки від зобовязання тому, що:

-Згідно п.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

-Відповідно до вимог ч.1 і ч.3 ст.615 ЦК України - у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

-Згідно ч.3 ст.651 цього Кодексу - внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

-У відповідності до ч.2 ст.653 цього Кодексу у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

*

Судом встановлено, що, незважаючи на неодноразові усні вимоги, відповідач не повернув позивачці 11.528грн.00коп., отримані від неї в якості оплати вартості замовлення за договором підряду від 02.04.13р. №АБ.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача повернути позивачці зазначені грошові кошти тому, що:

-у відповідності до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання;

-згідно ч.3 ст.652 цього Кодексу - у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору;

-відповідно до вимог ч.2 ст.214 і ч.ч.2,3 ст.216 цього Кодексу у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього договору.

*

Відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р., п.4 ст.611 і ч.2 ст.849 ЦК України у разі відмови від договору про виконання робіт (надання послуг), якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором, споживач має право вимагати відшкодування збитків.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови від 12.04.1996р. №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» - згідно з п.9 ст.15 Закону виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку із втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг, не пізніше як у місячний строк.

Під збитками відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК слід розуміти витрати, зроблені кредитором (споживачем), втрати або пошкодження його майна, а також не одержані ним доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником (продавцем, виконавцем, виготівником).

Згідно ч.1 ст.624 цього Кодексу якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В ч.1 ст.549 цього Кодексу зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.552 цього Кодексу сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови від 12.04.1996р. №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» - плата неустойки (штрафу, пені), як і відшкодування збитків, коли при цьому не порушується питання про розірвання договору, не звільняє виготівника (виконавця, продавця) від виконання зобов'язання в натурі.

З зазначеного виходить, що пеня є окремим видом відповідальності за порушення зобовязання за договором і тому не відноситься до збитків, право на відшкодування яких передбачено Законом.

Так відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України від 12.05.91р. «Про захист прав споживачів» і ч.2 ст.849 ЦК України у разі порушення підрядником умов договору, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Крім того, в даній справі судом прийнято рішення про розірвання зазначеного договору та припинення зобовязання у звязку з односторонньою відмовою позивачки від зобовязання.

На підставі зазначеного вище суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді пені за прострочення виконання зобовязання такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, через що вони не підлягають задоволенню.

*

Відповідно до вимог ч.2 ст.22 Закону України від 12.05.91р. «Про захист прав споживачів» та п.4 ст.611 ЦК України при задоволені вимог споживача у разі порушення боржником зобовязання суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У судовому засіданні позивачка пояснила, що мотивами заподіяння їй моральної шкоди були переживання відносно порушення відповідача умов укладеного між ними договору підряду.

Але, відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.4 зазначеного Закону та розяснень та Пленуму Верховного суду України від 3.03.1995р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" і Пленуму Верховного Суду України в п.11 постанови від

12.04.1996р. №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» право на відшкодування моральної шкоди виникає у споживача у разі заподіяння небезпеки для його життя і здоровя неякісною продукцією чи послугами.

Також зазначений договір підряду не передбачає такої відповідальності за невиконання зобовязання, як стягнення відшкодування моральної шкоди, а.с.5.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку про відсутність у справі правових підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди відповідно до вимог зазначеного Закону.

*

Враховуючи зазначене вище та вимоги ч.3 ст.22 Закону України від 12.05.91р. «Про захист прав споживачів» і ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір по справі у розмірі, що передбачений ст.80 ЦПК України і ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.11р. «Про судовий збір».

*

На підставі ст.ст. 10,22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р., ст.ст. 214,216,549,552,611,612,615,624,651,652,653,849 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10,11,60,88, ч.4 ст.169, ст.ст. 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Договір підряду №АБ, укладеного 2 квітня 2013 року між ОСОБА_2 і фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, розірвати.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 11.528грн. 00коп. (одинадцять тисяч пятсот двадцять вісім грн.), отриманих за цим договором.

*

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 судовий збір по справі у розмірі 229гр.40коп. в дохід держави на р/р 31219206700021, одержувач: місцевий бюджет м. Саки АР Крим, ЄДРПОУ: 34740887, МФО: 824026, банк одержувач: ГУДК України в АРК. м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір», код 22030001.

Позов в іншій його частині - залишити без задоволення.

ФОП ОСОБА_3, №3201909718, юридична адреса: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Міллера, №39, телефони: 70356, 050-4961545.

Копію судового рішення направити відповідачу.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Копичинський О. В.