Постанова № 32572589, 23.07.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 липня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1348/13-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Огородник А.П., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9171,06 грн.,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості по страхових внесках у розмірі 588,34 грн. та єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування 8582,42 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк, визначений ч. 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058), в редакції чинній на момент виникнення заборгованості, самостійно не сплатив у повному обсязі суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розмір яких відповідачем визначено самостійно, а також не сплатив у строк, визначений п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон №2464), суму нарахованого єдиного соціального внеску.

Судом у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України застосовано скорочене провадження в справі, про що відповідачу було направлено відповідну ухвалу та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі направлялась відповідачу за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Вказане повідомлення про врученння поштового відправлення повернулось до суду з відміткою "вручено особисто Румак ".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт господарювання < за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 14 Закону №1058 відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є квартал.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

ОСОБА_1 є платником єдиного внеску відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464. Взята на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіцманському районі 14.07.2010р.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно п.8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5.

Відповідач у строк, визначений п.8 ст. 9 Закону №2464, самостійно не сплатив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2011-2012рр.

Статею 25 Закону №2464 визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках у розмірі 588,34 грн. за жовтень-грудень 2010р. та єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування у розмірі 8582,72 грн. за 2011-2012рр. до Пенсійного фонду України, на зазагальну суму 9171,06 грн.

Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені ч. 6 ст. 20 Закону №1058, відповідачем самостійно не сплачена, йому направлена вимога про сплату боргу від 06.02.2012р. на суму 588,34 грн.

Оскільки сума страхових внесків на загальнообов"язкове державне соціальне страхування у відповідні строки відповідачем самостійно не сплачена, йому направлені вимоги про сплату недоїмки від 08.02.2012р. на суму 4010,30 грн. та від 11.02.2013р. на суму 4572,42 грн.

Відповідач у судовому порядку зазначені вимогу про сплату боргу та вимоги про сплату недоїмки не оскаржив, а тому сума заборгованості вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону №1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду, про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому частини 4 ст. 25 Закону №2464, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Враховуючи те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не оскаржувала вимогу про сплату боргу та вимоги по сплату недоїмки, і не сплатила страхові внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соціальне страхування в повному розмірі, суд вважає позов обґрунтованим, позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а узгоджена сума заборгованості підлягає стягненню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ст.67, 124 Конституції України, ст.ст. 69-72, 94, 86, 158-163, 183-2 КАС України, суд,-

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області (м. Кіцмань, вул. Незалежності, 85 А, Чернівецька область, 59300, код ЄДРПОУ 21430584) заборгованість зі сплати страхового та єдиного внесків у розмірі 9171,06 (дев"ять тисяч сто сімдесят одна) грн. 06 коп.

3. Постанову направити сторонам у справі.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя П.Огородник