Рішення № 32571349, 22.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10015/13 22.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА РУБІЖ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-ТРАНС"

про стягнення 66056,88 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Копейка Г.І. за довіреністю № б/н від 23.03.2011 р.

від відповідача: Хіміч Б.С. за довіреністю № б/н від 18.07.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА РУБІЖ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-ТРАНС" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 66056,88 грн. на підставі договору № 2626 від 06.07.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору № 2626 від 06.07.2011 р. позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені вищенаведеним договором, втім відповідач виконані позивачем роботи оплатив лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/10015/13 та призначено її розгляд на 08.07.2013 р. о 10:50 год.

12.06.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, якими він повідомив суд про відсутність аналогічного спору в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський суд, та просив суд долучити до матеріалів справи витяг з ЄДР стосовно відповідача.

05.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку із тим, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/11953/13 за позовом ТОВ "АКСЕПТ-ТРАНС" до ТОВ "ФІРМА РУБІЖ" про розірвання договору підряду № 2626 від 06.07.2011 р., яка безпосередньо пов'язана з позовними вимогами позивача по справі № 910/10015/13 про стягнення 66056,88 грн., оскільки останні грунтуються на вказаному договорі підряду. В якості доказів відповідач надає копію ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/11953/13 від 25.06.2013 р. та завірену копію позовної заяви ТОВ "АКСЕПТ-Транс" з відміткою Господарського суду міста Києва про отримання від 21.06.2013 р.

В судове засідання, призначене на 08.07.2013 р. представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 08.07.2013 р., представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.05.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 08.07.2013 р., надав усні заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Також представник позивача надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог. Позов підтримав у повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 77 ГПК України та нез'явлення в засідання 08.07.2013 р. представників відповідача, суд ухвалою від 08.07.2013 р. відклав розгляд справи на 22.07.2013 о 10:20 год.

16.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача від 05.07.2013 р. про зупинення провадження у справі.

22.07.2013 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого просив суд зупинити провадження у справі № 910/10015/13 до набрання законної сили рішенням по справі № 910/11953/13.

В судове засідання, призначене на 22.07.2013 р., з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.2013 р. підтримав подані ним через відділ діловодства суду 05.07.2013 р. та 22.07.2013 р. клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 22.07.2013 р. здійснювався розгляд клопотань відповідача про зупинення провадження у справі. Наведені клопотання судом відхилено як необґрунтовані з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як зазначено в п. 3.16 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом спору в даній справі № 910/10015/13 є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66056,88 грн. за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 2626 від 06.07.2011 р.

Відповідач просить суд зупинити провадження в даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 910/11953/13 за позовом ТОВ "АКСЕПТ-ТРАНС" до ТОВ "ФІРМА РУБІЖ" про розірвання договору № 2626 від 06.07.2011 р.

Відповідно змісту ч. 2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, якщо договір розривається в судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Таким чином, розірвання договору можливе лише на майбутнє, тобто щодо невиконаних зобов'язань.

В той же час, спір у даній справі про стягнення заборгованості на підставі договору № 2626 від 06.07.2011 р. виник з приводу неналежного виконання відповідачем вже виконаного зобов'язання, а таке, в свою чергу, свідчить про можливість даного суду самостійно встановити обставини виконання сторонами умов договору № 2626 від 06.07.2011 р. та вирішити по суті спір про стягнення заборгованості на підставі договору № 2626 від 06.07.2011 р., незалежно від розгляду справи про розірвання наведеного договору.

При цьому судом було враховано взаємопов'язаність справ Господарського суду міста Києва № 910/10015/13 та № 910/11953/13, втім з огляду на вищевикладене суд вважає, що сама по собі взаємопов'язаність цих двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі № 910/10015/13 (аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 09.06.2011 р. по справі № 14/155).

В судовому засіданні 22.07.2013 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи № 910/10015/13 до вирішення справи № 910/11953/13 та з метою надання відповідачу часу для подання нових доказів. Клопотання відповідача судом відхилено як необґрунтоване та безпідставне з огляду на наступне.

Частина 1 статті 77 ГПК України містить перелік обставин, за наявності яких суд відкладає розгляд справи, а саме: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1 1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Отже, зазначені відповідачем обставини в якості підстав для відкладення розгляду справи (до вирішення іншої справи, з метою надання часу для подання нових доказів) не визначені приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України, до того ж стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності відповідних випадків.

При цьому доводи відповідача на рахунок можливого подання ним нових доказів по справі суд також вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідачем не вказано, які саме докази будуть подані, не вказані обставини, які можуть підтвердити ці докази, а рівно суду не доведено неможливість розгляду даного спору по суті за відсутності доказів, які фактично не названі.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За наведених обставин, заявлене відповідачем усне клопотання про відкладення розгляду справи розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для штучного затягування судового процесу. Тому справа розглядається по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2013 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.2013 р. надав усні заперечення проти позовних вимог, в позові просив суд відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.07.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-ТРАНС" (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА РУБІЖ" (Підрядник, позивач) був укладений договір № 2626 (надалі - Договір).

Відповідно до предмету Договору, Підрядник (позивач) в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов'язувався своїми силами та засобами, за завданням та за рахунок Замовника виконати наступні роботи: комплектація устаткуванням, матеріалами, монтаж автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та керування евакуацією і їх пуско-налагоджувльні роботи, згідно затвердженого проекту розробленого ПП "Рокада" (Роботи), та здати роботи органам Державної пожежної безпеки МНС України, отримати Акти здачі, а Замовник (відповідач) зобов'язувався прийняти виконані Підрядником Роботи та оплатити їх вартість (п. 1.1 Договору). Об'єкт будівництва за Договором (Об'єкт) - будівництво офісного центру та пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Андрющенка, 4-г.

Згідно п. 3.1 Договору загальна ціна даного Договору складає 255082,32 грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до п. 3.2 Договори визначили, що Замовник після підписання Договору, на протязі 5-ти робочих днів, перераховує Підряднику аванс на придбання матеріалів та устаткування в сумі 151051,20 грн. (в т.ч. ПДВ).

Згідно п. 14.9 Договору невід'ємною частиною цього Договору є Додаток № 1 - Договірна ціна № 1 (з Локальними кошторисами № 2-1-10 2-1-2). Відповідно до Додатку № 1 договірна ціна на комплектацію матеріалами та монтаж автоматичної установки пожежної сигналізації та системи оповіщення на Об'єкті становить 217492,32 грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору сторони узгодили, що оплату за виконані Роботи здійснює Замовник відповідно до підписаних сторонами Актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт. При розрахунках сплачується сума зазначена в Актах виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 за звітний місяць з урахуванням суми витраченого авансу на матеріали та устаткування, яке змонтоване згідно затверджених Актів виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 за звітний місяць.

Моментом зарахування Замовником коштів Підряднику вважається надходження відповідної грошової суми на рахунок Підрядника (п. 3.7 Договору).

Відповідно до п. 4.1 визначені обов'язки Замовника, зокрема, в обумовлені, цим Договором, строки та порядку проводити розрахунки з Підрядником (п.п. 4.1.1); здійснити приймання виконаних Робіт в порядку та на умовах, визначених за цим Договором (п.п. 4.1.3).

А відповідно до п. 4.3 визначені обов'язки Підрядника, зокрема, в обумовлений, цим Договором строк виконати Роботи і передати Замовнику в установленому порядку Роботи (п. 4.3.1).

Порядок приймання-передачі виконаних робіт передбачений пунктами 5.1-5.3 Договору, а саме: Підрядник, щомісяця, до 25 числа включно поточного місяця, надає Замовнику Акти виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 (п. 5.1); Замовник протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня одержання Актів виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 зобов'язаний оформити їх належним чином (підпис та печатка) та передати один примірник Підряднику або надати йому мотивовану відмову від його підписання (п. 5.2).

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору виконав та передав відповідачу роботи на загальну суму 217108,08 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. (форма № КБ-2в) та Довідкою № 1450 про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. (форма № КБ-3) (далі - Акт форми № КБ-2в, Довідка форми № КБ-3).

Відповідач згідно п. 3.2 Договору після підписання Договору, на протязі 5-ти робочих днів, перерахував позивачу аванс на придбання матеріалів та устаткування в сумі 151051,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 334 від 13.07.2011 р.

Відповідно до п. 3.4 Договору оплату за виконані Роботи відповідач мав здійснювати на підставі підписаних сторонами Актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту їх підписання. Зазначеним пунктом Договору також передбачено, що при розрахунках має сплачуватись сума, зазначена в Актах виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 за звітний місяць з урахуванням суми витраченого авансу на матеріали та устаткування, яке змонтоване згідно затверджених Актів виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 за звітний місяць.

Таким чином позивач вважає, що відповідач повинен був здійснити повну оплату за виконані на підставі Акту форми № КБ-2в та Довідка форми № КБ-3 роботи до 23.12.2011 р. (08.12.2011 р. + 10 банківських днів). Втім, відповідач за виконані позивачем на підставі Договору роботи розрахувався лише частково, заборгованість відповідача склала 66056,88 грн.: 217108,08 грн. - 151051,20 грн. = 66056,88 грн.

У зв'язку з наявністю заборгованості відповідача у вищенаведеній сумі, позивач направив відповідачу претензію № 04/03 від 04.03.2013 р. з вимогою здійснити її оплату.

Розглянувши претензію позивача, відповідач листом № 7 від 09.04.2013 р. повідомив позивача про те, що затримка в оплаті заборгованості виникла у зв'язку із тяжким фінансово-економічним становищем відповідача та з огляду на негативний вплив світової кризи на вчасність виконання господарських зобов'язань всіма суб'єктами підприємницької діяльності, а тому відповідач просив позивача надати йому необхідний час для добровільного погашення заборгованості.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач заборгованість на підставі Договору в сумі 66056,88 грн. не погасив.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Акту форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3 підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав в грудні 2011 року роботи на загальну суму 217108,08 грн.

При цьому вищенаведені Акт форми КБ-2в і Довідка форми №КБ-3, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. 3.4 Договору передбачено, що Замовник (відповідач) здійснює оплату за виконані Роботи відповідно до підписаних сторонами Актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт. При розрахунках сплачується сума зазначена в Актах виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 за звітний місяць з урахуванням суми витраченого авансу на матеріали та устаткування, яке змонтоване згідно затверджених Актів виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 за звітний місяць.

Судом досліджено, що датою підписання Акту форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3 з боку Замовника (відповідача) зазначено 08.12.2011 р., тож за умовами п. 3.4 Договору відповідач мав здійснити оплату за виконані Роботи відповідно до підписаних Акту форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з 08.12.2011 р., т.т. по 22.12.2011 р. включно.

Матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням № 334 від 13.07.2011 р., підтверджується, що відповідач перерахував позивачу аванс на придбання матеріалів та устаткування в сумі 151051,20 грн. Будь-які інші платежі в рахунок оплати за виконані позивачем на підставі Акту форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3 роботи відповідачем не здійснювались, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Отже, враховуючи п. 3.4 Договору та перерахування відповідачем авансу в сумі 151051,20 грн., суд прийшов до висновку про те, що заборгованість відповідача на підставі Договору станом на час розгляду спору по суті становить 66056,88 грн.: 217108,08 грн., загальна вартість спірних робіт за Актом форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3, - 151051,20 грн., аванс = 66056,88 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відзив на позов до суду не подав та не надіслав, проти задоволення позову заперечував усно. Натомість, заперечення відповідача суд вважає безпідставними, оскільки останнім не надано суду жодного належного і допустимого доказу на спростування обставин, повідомлених позивачем. При цьому суд звертає увагу, що наявний в матеріалах справи лист відповідача № 7 від 09.04.2013 р. у відповідь на претензію позивача № 04/03 від 04.03.2013 р. не містить будь-яких заперечень відповідача щодо якості, обсягів та вартості виконаних позивачем робіт на підставі Договору відповідно до Акту форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3 за грудень 2011 року, а отже, жодних заперечень відповідача стосовно спірної заборгованості в сумі 66056,88 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення в повному обсязі позову про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66056,88 грн. на підставі Договору № 2626 від 06.07.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача повністю покладається судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 79, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-ТРАНС" (03049, м. Київ, вул. Курська, будинок 13-А, квартира 100; ідентифікаційний код 30518388), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА РУБІЖ" (04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 27; ідентифікаційний код 24744432) 66056,88 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятдесят шість гривень 88 коп.) основного боргу, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.07.2013 р.

Суддя Гумега О.В.