Постанова № 32571313, 22.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. Справа№ 910/288/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Пташенчук О.М., представник за довіреністю № 01/02/141 від 30.05.2013;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2013 у справі № 910/288/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бойко Р.В., судді: Босий В.П., Мандичев Д.В.) за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення 3 029 282 грн. 09 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення заборгованості в сумі 3 029 282 грн. 09 коп. за договором від 21.10.2010 № 720-227.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2013 провадження у справі № 910/288/13 припинено на підставі ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що укладений між сторонами договір від 21.10.2010 № 720-227, на підставі якого заявлено позовні вимоги, містить арбітражне застереження (угоду) про передачу спору за цим договором на розгляд до Міжнародного Комерційного арбітражного суду при Торгово - Промисловій палаті України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2013 по справі №910/288/13 скасувати та передати дану справу на розгляд до господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що відповідачем всупереч вимог ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" клопотання про припинення провадження у даній справі подано після подання першої заяви щодо суті спору.

В судовому засіданні 22.07.2013 року представник відповідача надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Позивач правом на участь в судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні.

Крім цього, в даному клопотанні позивач зазначає про те, що у випадку якщо суд не знайде підстав для відкладення розгляду справи, позивач вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника.

Враховуючи те, що неможливість участі в судовому засіданні певних представників підприємства не перешкоджає уповноваженню на участь в засіданні інших осіб, а також те, що саме позивачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною та зрозумілою, клопотання про відкладення розгляду справи відхиляється колегією суддів.

Також, слід зазначити, що відкладення розгляду справи не можливе через сплив 15-ти денного строку, встановленого ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України для розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Так, 21.10.2010 р. між сторонами укладено договір № 720-227, за умовами якого позивач зобов'язався виконати роботи по ремонту судна, а відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт.

До умов вказаного договору було включено в тому числі арбітражне застереження про передачу спору за цим договором на розгляд до Міжнародного Комерційного арбітражного суду при Торгово - Промисловій палаті України.

Так, згідно з п. 10.1 договору будь-який спір, що виникає за даним договором або у зв'язку з ним та не врегульований шляхом переговорів протягом 10 днів, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до Міжнародного Комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій Палаті України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

За наведених обставин, у господарському суді може бути розглянуто спір і при наявності арбітражної угоди, проте з урахуванням приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 07.03.2012 по справі №15/5027/497/2012.

Отже, якщо клопотання про припинення провадження по справі було зроблено стороною до подання суду своєї першої заяви щодо суті спору, то таке провадження підлягає припиненню.

З матеріалів даної справи вбачається, що відповідачем окрім клопотань про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору жодних заяв, в тому числі і щодо суті спору, до суду не подавалось.

Слід зазначити, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору є проханням до суду здійснити певні процесуальні дії у відповідності до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в вищезазначеній постанові по справі №15/5027/497/2012.

Крім цього, з зазначених клопотань не вбачається, що вони подані з поясненнями щодо суті даного спору.

Таким чином, доводи апелянта про те, що клопотання про припинення провадження у даній справі подано відповідачем після подання першої заяви щодо суті спору, відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

За наведених обставин, враховуючи те, що відповідачем жодних заяв щодо суті спору до суду першої інстанції не подавалось, а також те, що сторонами доказів визнання пункту договору, що містить арбітражне застереження, недійсним, втрати ним чинності або доказів неможливості виконання цієї угоди до суду не надано, господарським судом міста Києва обґрунтовано припинено провадження по даній справі на підставі ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2013 у справі №910/288/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи №910/288/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Руденко М.А.