Рішення № 32571301, 17.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 5017/3120/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Чухоненко М.С. за довіреністю №21 від 27.02.2012р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 25569.96грн., -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" (далі - Позивач) звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( далі - Відповідач ) із позовом про стягнення 25569.96 грн, з яких:

- 5863,32 грн. - відшкодування витрат пов'язаних з страхуванням об'єкту лізингу за договором добровільного страхування наземного транспорту №ТР09-068/0126ОФ від 19 жовтня 2009 року ЗАТ «Український страховий капітал»;

- 11726,64 грн. - відшкодування витрат пов'язаних з страхуванням об'єкту лізингу за договором добровільного страхування наземного транспорту ТР10-068/022 ОФ від 10 лютого 2010 року ЗАТ «Український страховий капітал»;

- 7980 грн. - штраф за порушення відшкодування витрат Лізингодавця здійснених їм в зв'язку с страхуванням Об'єкту лізингу в розмірі 7980 грн., посилаючись на наступне.

20.10.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір фінансового лізингу №004-ОК-С-Ф-003 ( далі - Договір лізингу), згідно якого Позивач придбав для подальшої передачі в фінансовий лізинг транспортний засіб - автомобіль марки HONDA PILOT, чорного кольору (код NH-707X), опція YF4889JN, коробка передач - 5АТ, номер кузову НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, 2008 року випуску, в кількості одна одиниця ( далі - Об'єкт лізингу).

Вказаний Об'єкт лізингу зареєстровано у РЕВ № 2 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області на ім'я Позивача та Позивачу видано Тимчасовий реєстраційний талон ДАО№052696 від 04 листопада 2008 року.

10.02.2009 року на вказаний Об'єкт лізингу РЕВ№2 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області видано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВНС 200153 реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до якого власником автомобіля марки HONDA PILOT, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_2, 2008 року випуску є Позивач.

Вказаний Об'єкт лізингу передано відповідачеві в користування за Договором лізингу, прийнятий Відповідачем без зауважень, про що свідчить акт приймання-передачі від 29 жовтня 2008 року до вказаного Договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Договір лізингу укладено на строк 48 (сорок вісім) місяців, дата останнього лізингового платежу 21.10.2012 р.

Відповідно до п. 11.2 вказаного Договору лізингу Лізингоотримувач зобов'язаний впродовж 1 (одного) банківського дня з моменту отримання Об'єкту лізингу за актом приймання-передачі укласти договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, та договір добровільного страхування Об'єкту лізингу на випадок повної або часткової утрати, не залежно від обставин такої втрати (схема страхування - «Повне КАСКО») на користь Лізингодавця на повну вартість Об'єкту лізингу.»

Договори страхування повинні бути укладені мінімум на 1 (один) календарний рік та з послідуючою перестрахованої об'єкту лізингу впродовж всього терміну даного Договору, шляхом укладання нових договорів страхування не менш ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення попередніх договорів страхування.

При цьому Лізингоотримувач зобов'язаний надати Лізингодавцю оригінали страхових полісів або екземпляри договорів страхування, або копії вказаних документів завірені підписом керівників та печаткою страхової компанії та Лізингоотримувача.

Відповідно до ст. 809 ЦК України «Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг», з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором. Предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

19 жовтня 2009 р. Відповідач уклав із ЗАТ „Український страховий капітал" договір добровільного страхування наземного транспорту №ТР09-068/0126ОФ (далі - Договір страхування) відповідно до якого сума страхових платежів становила 19544,4 гривень (без ПДВ), порядок сплати п.23: перший -4886,10 грн. (без ПДВ) до початку дії договору, друга - 4886,10 грн. (без ПДВ) до 28.01.2010р., третя - 4886,10 грн. (без ПДВ) до 28.04.2010р., четверта - 4886,10 грн. (без ПДВ) до 28.07.2010р.

Оскільки Відповідач свого обов'язку по сплаті страхових внесків не виконав, до Позивача звернулось ЗАТ «Український страховий капітал» з пропозицією здійснити замість Відповідача сплату частини страхового платежу.

Відповідно до п.11.7 Договору фінансового лізингу «Лізингоотримувач, підписуючи даний договір, безповоротно визнає Лізингодавця як повіреного в переговорах та в вирішені будь-якої страхової вимоги, зв'язаної з втратою, пошкодженням, порчею або з знищенням Об'єкту лізингу, включаючи отримання грошових коштів.

Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Позивач - Лізингодавець є власником майна та вигодонабувачем у разі страхового випадку.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 194 ГК України Виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.

Виходячи з вищезазначеного та керуючись положенням п.11.7 договору фінансового лізингу, ст. 511,512 ЦК України, 194 ГК України, статтею 3 п.3.1.1. и п. 3.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість» Позивач здійснив сплату другої частини страхового платежу в розмірі - 4886,10 грн. (без ПДВ) відповідно 4886,10+20%= 5863,32 гривень з ПДВ за Договором страхування, платіжним доручення № 13 від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до вищезазначеного та керуючись ст. 509 ЦК України, Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Лізингодавець сповістив Лізингоотримувача, про необхідність відшкодування витрат пов'язаних з страхуванням об'єкту лізингу, про що свідчить копія листа та опис Доставки документів здійснений кур'єрською службою «Кур'єр сіті» від 16.02.2010 року.

Станом на день складання позову відшкодування страхового внесу здійсненного замість Відповідача в розмірі 5863,32 грн. з ПДВ Відповідачем Позивачу не здійснено.

Відповідно до п. 11.2 Договору фінансового лізингу №004-ОК-С-Ф-003 від 20.10.2008 року «Лізингоотримувач зобов'язаний в продовж 1 (одного) банківського дня з моменту отримання Об'єкту лізингу за актом приймання-передачі укласти договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, та договір добровільного страхування Об'єкту лізингу на випадок повної або часткової утрати, незалежно від обставин такої втрати (схема страхування - «Повне КАСКО») на користь Лізингодавця на повну вартість Об'єкту лізингу».

Договори страхування повинні бути укладені мінімум на 1 (один) календарний рік та з послідуючою перестрахованої об'єкту лізингу впродовж всього терміну даного Договору, шляхом укладання нових договорів страхування не менш ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення попередніх договорів страхування.

При цьому Лізингоотримувач зобов'язати надати Лізингодавцю оригінали страхових полісів або екземпляри договорів страхування, або копії вказаних документів завірені підписом керівників та печаткою страхової компанії та Лізингоотримувача....»

Позивач застрахував Об'єкт лізингу уклавши договір с ЗАТ «Український страховий капітал» за № ТР10-068/022ОФ від 10 лютого 2010 року та оплативши страхові платежі згідно умов договору: платіжним дорученням від 30 квітня 2010р. за №36, в розмірі 4886,10 гривень (без ПДВ) та №68 від 17 серпня 2010 р. в розмірі в розмірі 4886,10 гривень (без ПДВ).

Відповідно до зазначеного та враховуючи положення статті 3 п.3.1.1. и п. 3.2.3. ЗУ «Про податок на додану вартість» Позивач нарахував страхові платежі сплачені ним згідно Договору ТР10-068/022 ОФ добровільного страхування наземного транспорту укладеного між ЗАТ «Український страховий капітал» та TOB «УЛК «Ленд-ліз» в сумі:

4886,10+20%= 5863,32 гривень платіж за Договором TP 10-068/022 ОФ добровільного страхування наземного транспорту укладеного з ЗАТ «Український страховий капітал»

4886,10+20%= 5863,32 гривень платіж за Договору TP 10-068/022 ОФ добровільного страхування наземного транспорту укладеного з ЗАТ «Український страховий капітал» до сплати Відповідачу.

Як зазначає позивач, Лізингоотримувач був повідомлений про необхідність відшкодування витрат пов'язаних з страхуванням об'єкту лізингу, про що свідчать копії листів та опис Доставки документів здійснений кур'єрською службою «Кур'єр сіті» від 20.05.2010 року та 14.09.2010 року.

На думку позивача, відповідно до зазначеного, обов'язок зі сплати страхових внесків у Відповідача виник: за страховий платіж від 30 квітня 2010 року за №36, лист повідомлення отримано 20.05.2010 року, відповідно до п. 11.4 та п. 1,2 ст. 509, 530, ЦК України кінцевий термін зобов'язання по відшкодуванню страхових внесків 03.06.2010 року. Станом на сьогодні Лізингоотримувач не здійснив відшкодування страхового внеску.

За страховий платіж від 17 серпня 2010 року за №68, лист повідомлення отримано 14.09.2010 року, відповідно до п. 11.4 та п. 1,2 ст. 509, 530, ЦК України кінцевий термін зобов'язання по відшкодуванню страхових внесків 28.09.2010 року. Станом на сьогодні Лізингоотримувач не здійснив відшкодування страхового внеску.

Сума до відшкодування за страховими внесками за укладеним Позивачем договором ТР10-068/022 ОФ становить 5863,32+5863,32=11726,64 грн. Відповідачем до цього часу не сплачена.

Відповідно до зазначеного та керуючись п. 1,2 ст.509, 511, 512, 526, 530, 611, п.1ст. 623 п. 1 ст. 624, 629, 809 Цивільного кодексу України, ст. 194, п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 2 ст.1, 13 ЗУ «Про фінансовий лізинг», ст. З п.3.1.1. , п. 3.2.3. ЗУ «Про податок на додану вартість» Позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача з вимогами позивача незгоден, про що зазначив у відзиві на позов, у якому вказано, що відповідач не отримував повідомлення про необхідність відшкодування втрат лізингодавця, пов'язаних із страхуванням Об'єкту лізингу.

В наданих позивачем описів доставки кур'єрської служби „Кур'єр" листів - вимог позивача від 15.02.2010 р, 17.05.2012 р. та від 17.09.2010 р. в графі „ підпис" стоїть підпис не відповідача, а іншої особи.

З приведених обставин представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2012 р. порушено провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2012 р. по даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково - дослідному інституту судових експертиз та провадження у справі зупинено.

05.06.2013 р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 10371/02 від 20.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07 червня 2013 р. провадження у справ поновлено та розгляд справи призначений на 08.07.2013 р.

В засідання суду 08.07.2013 р. з'явився лише представник позивача. Представник відповідача не з'явився, був повідомлений належним чином відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Причини неявки відповідач не повідомив.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 17.07.2013 р.

В засідання суду 17.07.2013 р. з'явився лише представник позивача. Представник відповідача не з'явився, був повідомлений належним чином.

Вислухавши представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Від повно до ст.. 332 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Як випливає із змісту позову, позивачем заявлені вимоги про :

- відшкодування витрат пов'язаних з страхуванням об'єкту лізингу за договором добровільного страхування наземного транспорту №ТР09-068/0126ОФ від 19 жовтня 2009 року ЗАТ «Український страховий капітал»;

- відшкодування витрат пов'язаних з страхуванням об'єкту лізингу за договором добровільного страхування наземного транспорту ТР10-068/022 ОФ від 10 лютого 2010 року ЗАТ «Український страховий капітал»;

- стягнення штраф за порушення відшкодування витрат Лізингодавця здійснених їм в зв'язку с страхуванням Об'єкту лізингу.

При цьому позивач обґрунтовуючи вимоги посилається на п.11.4 Договору лізингу, згідно з яким, якщо лізингоотримувач не виконав свого обов'язку по страхуванню об'єкту лізингу, то Лізингодавець має право самостійно застрахувати об'єкт лізингу, а Лізингоотримувач, в даному випадку, зобов'заний відшкодувати витрати Лізингодавця, пов'язані зі страхуванням об'єкту лізингу впродовж 10 банківських днів з моменту отримання повідомлення про необхідність такого відшкодування.

При цьому представник відповідача акцентує увагу на те, що відповідач не отримував повідомлення про необхідність відшкодування втрат лізингодавця, пов'язаних із страхуванням Об'єкту лізингу, та зазначає, що в наданих позивачем описів доставки кур'єрської служби „Кур'єр" листів - вимог позивача від 15.02.2010 р, 17.05.2012 р. та від 17.09.2010 р. в графі „ підпис" стоїть підпис не відповідача, а іншої особи.

Оскільки питання щодо належності підпису не є правовим, ухвалою господарського суду Одеської області від 10 грудня 2012р. було признано почеркознавчу експертизу підписів в графі " підпис".

Відповідно до висновку експертизі № 10371/01 від 20 травня 2013 р. :

- підпис від імені ОСОБА_2 в документі „Доставка документов ЛендЛиз в мае 2010 р." розміщений в графі „Подпись" праворуч від запису „ОСОБА_2", виконаний не самим ОСОБА_2, а іншою особою.

- підпис від імені ОСОБА_2 в документі „Доставка документов ЛендЛиз в феврале 2010 р." розміщений в графі „Подпись" праворуч від запису „ОСОБА_2", виконаний не самим ОСОБА_2, а іншою особою.

Відповідно до правил ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно ст.. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З приведеного випливає, що хоча висновок експерта не є для господарського суду обов'язковим, але ніякі інші засоби доказування не можуть встановити належність підпису певній особі. Крім того, у суду немає підстав ставити під сумнів вказаний висновок експерта, так як експертиза проведена відповідно до закону.

Таким чином, з аналізу викладеного випливає, що підпис у вказаних позивачем повідомлень не належить відповідачеві. Тобто він не був повідомлений належним чином, відповідно до п. 11.4 Договору лізингу про необхідність відшкодувати витрати Лізингодавця пов'язані із страхуванням об'єкту лізингу впродовж 10 банківських днів.

Відтак вимоги позивача, є необґрунтованими та недоведеними.

Надані під час розгляду справи 17.07.2013 р. позивачем пояснення суд відхиляє. оскільки вони спростовуються вищенаведеним.

Керуючись ст. ст. 32,33,43,44,82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" - відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 22 липня 2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.