Рішення № 32569945, 28.01.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/10241/12

Провадження № 2/522/3629/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 28» січня 2013 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні прав власника, вселення та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору доручення та договору дарування недійсними, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просила усунути перешкоди в здійсненні нею права власності на частину квартири АДРЕСА_1, вселити позивача та її малолітню доньку ОСОБА_2, 2007 року народження, в квартиру АДРЕСА_1, належну їй на праві спільної часткової власності, посилаючись на такі обставини. Відповідно до договору дарування від 18 лютого 2010 року позивач є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2011 року право власності в порядку спадкування за законом на 3/4 частини квартири визнано за відповідачкою ОСОБА_3. Відповідачка проживає у вказаній квартирі та перешкоджає позивачу реалізувати своє право власності, яке полягає, зокрема, у праві на користування приміщеннями квартири, у зв'язку із чим грубо порушуються конституційні права позивача як власника та права її малолітньої дочки - законного власника квартири.

Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представили. Суд у зв'язку з їх неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача та її представника, які не з'явилася повторно без поважних причин, у порядку заочного розгляду справи.

Ухвалою суду від 28.01.2013 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору доручення та договору дарування недійсними залишено без розгляду у зв'язку з неодноразовою неявкою у судове засідання.

Позивач надала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути позов за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2011 року право власності в порядку спадкування за законом на 3/4 частини квартири визнано за відповідачкою ОСОБА_3. Це рішення набрало законної сили.

Згідно свідоцтва про народження від 05 червня 2007 року ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2, є її законним представником.

Відповідно до договору дарування від 18 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 263, позивач є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.

Зазначений договір зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 01 березня 2010 року та на сьогоднішній день недійсним не визнаний.

Як вбачається з технічного паспорту, виданого КП «ОМБТІ та РОН» 02.02.2010 року, квартира складається з трьох житлових кімнат, площею 15,1, 15,9 та 18,3 кв.м, кухні площею 9,4 кв.м., коридорів - 2,1 и 11,5 кв.м., санвузла - 2,9 и 1,1 кв.м., двох комор - площами 1,1 и 0,9 кв.м., трьох лоджій - 1,7, 2,1 та 2,1 кв.м. Загальна площа квартири складає 84,2 кв.м., житлова площа - 49,3 кв.м. Квартира розташована на 11-му поверсі чотирнадцятиповерхового будинку.

Таким чином, отримавши зазначену квартиру у власність позивач, відповідно до положення ст.317 ЦК України набула права володіння, користування та розпоряджання своїм майном - 1/4 частини квартири АДРЕСА_1. При цьому судом враховано, що об'єктом права власності співвласників є зазначена квартира в цілому, оскільки поділ її в натурі не здійснено, подібні вимоги стороною відповідача не ставилися, судом не вирішувалися.

Отже, враховуючи, що зміст права власності визначається через повноваження володіння, користування та розпорядження, своїми діями відповідач створює позивачу перешкоди в здійснені нею свого права власності відносно спірної квартири. Розмір частки у праві спільної власності не можу слугувати підставою для дій відповідача, яка не має прав створювати будь-які перешкоди для вселення позивачки та її неповнолітньої дочки в спірну квартиру та користування нею на правах власника.

Отже, розмір частки співвласника та характеристики об'єкта права спільної власності, допоки протилежне рішення не ухвалить суд, не можуть бути підставами для позбавлення іншого співвласниками можливості реалізації ним будь-яких прав (правомочностей) власника стосовно такого майна.

За правилом ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 383 власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном (від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння). Тому такими діями відповідача порушені права та законні інтереси позивача у справі.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судових витрат у сумі 107,30 гривень за сплачений судовий збір та 1500,0 гривень за оплату надання правової допомоги згідно квитанції № 6968/10 від 03.05.2012 року, відповідно до положення ст.88 ПК України.

Керуючись ст.ст. 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні прав власника, вселення - задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 та її малолітню дочку ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 будь-які перешкоди у здійсненні права власності стосовно 1/4 частиною квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 107,30 гривень за сплачений судовий збір та 1500,0 гривень витрат на оплату правової допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. ПОГРІБНИЙ

28.01.2013