Рішення № 32567845, 10.07.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1647/13-ц

Провадження 2/206/451/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2013 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

при секретарі Сядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ФідокомБанк», треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Орган опіки та піклування Самарської районної у м.Дніпропетровську ради, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

12 березня 2013 року позивач звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПАТ «ЕрстеБанк», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 07 листопада 2007 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір №014/1696/74/06406 для купівлі квартири терміном до 06 листопада 2027 року. Наприкінці лютого 2013 року одержавши від виконавчого листа від Самарського ВДВС позивач дізналася про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису виданого нотаріусом ОСОБА_2, відповідно до якого пропонується звернути стягнення на предмет іпотеки за вказаним кредитним договором, а саме домоволодіння № 30 по вул. Бестужева. За рахунок коштів отриманих від реалізації цього майна повинна бути стягнута сума боргу у розмірі 684512,28 грн. Позивач вважає що даний виконавчий напис винесено з порушенням вимог чинного законодавства. Вона не отримувала вимоги про можливе звернення стягнення на нерухоме майно. Нотаріусом не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її відповідачем.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати виконавчий напис ВТВ №824121, вчинений 25.01.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі №269, таким що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати.

У зв'язку із правонаступництвом, відповідача ПАТ «ЕрстеБанк» було замінено на належного відповідача ПАТ «ФідокомБанк».

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти позову, надала до матеріалів справи письмові заперечення, в яких зазначено, що позивач отримувала повідомлення про наявність заборгованості, що підтверджується повідомленням про вручення №490000173390 (а.с.39-40).

Представник третьої особи, Самарського ВДВС ДМУЮ, ОСОБА_3, просив розглянути дану справу згідно чинного законодавства.

Третя особа, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи, Відділу органу опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпропетровську ради в судове засідання не з'явився в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно письмової заяви, просили ухвалити рішення з урахуванням інтересів малолітньої дитини.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого напису від 25.01.2013 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, було запропоновано звернути стягнення на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно договору іпотеки №014/1969/74/06406/1 укладеного між ВАТ «ЕрстеБанк» та ОСОБА_1, цим договором було забезпечено вимоги банку, щодо кредитного договору №014/1969/74/06406, шляхом передачі в іпотеку домоволодіння №30 по вул. Бестужева у м.Дніпропетовську (а.с.6-8).

За кредитним договором №014/1969/74/06406 від 07 листопада 2007 року ВАТ «ЕрстеБанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 84000,00 дол. США до 06 листопада 2027 року (а.с.9-12).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1, актовий запис 273 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його матір'ю є позивач ОСОБА_1 (а.с.15). За даними домової книги, малолітній зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 16-18).

06.02.2013 року Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №ВТВ №824121 щодо звернення стягнення домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.25).

В березні 2013 року на домоволодіння АДРЕСА_1 державним виконавцем було накладено арешт, відповідно до копії акту опису й арешту майна №ВП №36434365/13 (а.с.26-27).

В повідомленні Поштампу ЦПЗ 1 від 31.05.2013 року вказано, що в ході проведення ними перевірки було встановлено, що рекомендований лист №49000 01731390 від 17.10.2012 року на адресу 49114 АДРЕСА_1 надійшло у відділення № 114 18.10.2012 року. З вини листоноші відділення поштового зв'язку рекомендований лист не був вручений одержувачу та розписка одержувача на повідомленні зазначена листоношею (а.с.95).

Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про нотаріат» та п.8 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року № 20/5, нотаріус зобов'язаний перевірити законність вчинення нотаріальної дії і у разі невідповідності її закону відмовити у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до положень ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 283 Інструкції, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцяти денний строк. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Позивач дійсно не отримувала від Банку жодного листа з вимогою про усунення порушення стосовно основного зобов'язання із зазначенням у вимозі стислого змісту порушених зобов'язань, вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, тим самим була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги Відповідача, або ж виконати їх, що також не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення. Позивач не отримувала вимоги про можливе звернення стягнення на нерухоме майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, хоча формально таке повідомлення було, що унеможливило подання позивачем нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Порядок вчинення виконавчих написів визначається положеннями ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості і для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, Законом України «Про іпотеку», а також постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року.

Також, ч. 6 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (зі змінами), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (надалі Інструкція), передбачено, що виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тому є підстави вважати, що при вчиненні напису нотаріус не отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками Банку щодо наявності грошового зобов'язання позивача по тілу кредиту, відсотках та пені - є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до позивача.

Також варто звернути увагу суду, що у позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина, ОСОБА_4, який відповідно до вимог діючого законодавства був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і таким чином набув право проживання за вказаною адресою.

Також органом «Укрпошти» підтверджено, що позивач дійсно не отримувала повідомлення з вини листоноші, тому даний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», п.п. 282-284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2004 року № 20/5, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис №ВТВ №824221, вчинений 25.01.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №269, за яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «ФідокомБанк» (і.к. 34001693) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков