Рішення № 32566162, 11.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5259/13 11.07.13

Господарський суд міста Києва в складі колегії суддів: Привалова А.І. (головуючий), Гулевець О.В., Чинчин О.В., при секретарі Сай А.С.,

розглянувши справу № 910/5259/13

за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислове об'єднання

«Рассвет-Енерго»

про стягнення 846462,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Падалко О.О., довіреність № 8-4425/395 від 23.11.2010р.;

від відповідача: Ларкін С.Л., довіреність № 55/1від 22.05.2013р.

обставини справи:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислове об'єднання «Рассвет-Енерго» (надалі - відповідач) про стягнення 846462,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.12.2012р. сторони підписали Уточнюючий акт № 23/12-12 здачі-прийому проектної документації до договору № 13/07-2010/220607 на виконання науково-технічної продукції від 26.07.2010р., в якому встановили, виходячи з фактичного об'єму виконаної робти за ІІ етапом, що вартість робіт становить 533 778,00 грн. та визначили суму переплати за ІІ етап виконаної за договором роботи в розмірі 846 462,00 грн., проте відповідач безпідставно відмовляється повернути зазначені кошти позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/5259/13 та призначено розгляд справи на 11.04.2013р.

Присутній у судовому засіданні 11.04.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, та надав витребувані судом докази.

Представник відповідача в судове засідання 11.04.2013р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надав.

Крім того, на підставі ст. 69 ГПК України, представник позивача звернувся з клопотанням про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою суду від 11.04.2013р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 23.05.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 23.05.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили та подали витребувані судом докази.

Крім того, представники відповідача подали клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання додаткових доказів по справі.

В засіданні суду 23.05.2013р., відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 05.06.2013р.

Присутній у судовому засіданні 05.06.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав заперечення на відзив відповідача.

Представники відповідача також подали додаткові пояснення по справі та клопотання про витребування доказів, а саме висновку судово-економічної експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса.

Натомість, беручи до уваги складність справи, а також, враховуючи приписи ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово; будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, суд дійшов висновку щодо розгляду даної справи колегіально.

Згідно розпорядження Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 05.06.2013р., справу № 910/5259/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Гулевець О.В., Чинчин О.В.

Ухвалою суду від 05.06.2013р. справу прийнято колегією суддів до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2013р.

Представник позивача в судове засідання 19.06.2013р. не з'явився, проте від останнього надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача просили суд задовольнити, подане 05.06.2013р. через загальний відділ господарського суду, клопотання про витребування доказів.

Суд зазначив, що клопотання про витребування доказів буде розглянуто в наступному судовому засіданні за участю представника позивача.

Ухвалою від 19.06.2013р. суд відклав розгляд справи на 11.07.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

Присутній у судовому засіданні 23.05.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив задовольнити клопотання про витребування доказів, а саме висновку судово-економічної експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса, подане 05.06.2013р. через загальний відділ господарського суду.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки останнім, в порушення приписів ст. 38 ГПК України, не наведено обставин, які може підтвердити цей доказ.

Суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2010р. між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - виконавець) було укладено Договір № 13/07-2010/220607 на виконання науково-технічної продукції, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за завданням замовника виконати науково-технічну продукцію «Схема теплопостачання міста Харкова на період до 2020 р. з перспективою до 2025 р.» (надалі -проектні роботи), а замовник зобов'язується прийняти виконані проектні роботи і оплатити їх. Підставою для виконання проектних робіт є затверджене замовником Технічне завдання на виконання проектних робіт (Додаток № 1), складене у відповідності до ДБН А.2.2-3-2004 (п.п. 1.1., 1.2. договору).

У пункті 1.4. договору сторони визначили, що терміни виконання проектних робіт за кожним етапом визначаються календарним планом, який є невід'ємною частиною договору (Додаток № 4).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору, вартість проектних робіт, що виконуються за договором, складає згідно з протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 4) 6 899 922,00 грн., у тому числі ПДВ - 1149987,00 грн. Ціни на виконання проектних робіт, визначені кошторисом на виконання науково-технічної продукції (Додаток № 2) на підставі ДБН Д.1.1-7-2000 (зі змінами, внесеними у відповідності до доповнень, затверджених Держбудом України).

Оплата за договором проводиться поетапно з авансом 50% від вартості кожного етапу згідно з календарним планом. Термін оплати авансу: по першому етапу - протягом 5 банківських днів з дня набуття чинності договору, наступних етапів - протягом 5 банківських днів після прийняття замовником кожного етапу розробки проектної продукції і підписання актів здачі-приймання за результатами розробки кожного етапу календарного плану.

Остаточний розрахунок по кожному етапу проводиться протягом 5 банківських днів після підписання акту здачі-приймання проектної продукції за результатами розробки кожного етапу календарного плану.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору позивачем було затверджено Технічне завдання на виконання проектних робіт (Додаток № 1), а також підписано сторонами Кошторис на виконання науково-технічної продукції (Додаток № 2), Календарний план на виконання науково-технічної продукції (Додаток № 3), Протокол погодження договірної ціни на виконання науково-технічної продукції (Додаток № 4).

Згідно з умовами договору та у відповідності з Календарним планом на виконання науково-технічної продукції, 26.04.2012р. сторони підписали Акт № 09/04-12 здачі-прийому проектної документації за договором № 13/07-2010/220607 від 26 липня 2010 р., відповідно до якого відповідач передав позивачу ІІ етап проектної документації. Вартість робіт ІІ етапу склала 1 380 240,00 грн.

Проте, 18.12.2012р. сторони підписали Уточнюючий акт № 23/12-12 здачі-прийому проектної документації, в якому встановили, виходячи з фактичного об'єму виконаної робти за ІІ етапом, що вартість робіт становить 533 778,00 грн. та визначили суму переплати за ІІ етап виконаної роботи в розмірі 846 462,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючий акт № 23/12-12 здачі-прийому проектної документації від 18.12.2012р. підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками позивача і відповідача, чим повністю підтверджено факт виконання робіт, їх прийняття, а також розмір перерахованої вартості робіт ІІ етапу та наявність переплати, здійсненої позивачем.

Під час розгляду справи представники сторін факт підписання зазначеного акту не оспорювали.

18.12.2012р. відповідач звернувся до позивача з листом за вих. № 191, в якому просив зарахувати визначену в уточнюючому акті суму переплати в рахунок передплати за роботи по ІІІ етапу.

Проте, позивач листом за вих. № 22-5298 від 25.12.2012р. повідомив відповідачу про відсутність підстав для зарахування суми передплати в розмірі 846 462,00 грн. в рахунок авансування ІІІ етапу робіт.

15.01.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 38-138, в якій вимогав повернути переплату в сумі 846 462,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок КП «Харківські теплові мережі».

Відповідач надав відповідь на вказану претензію від 08.02.2013р. за вих. № 26, в якій просив відстрочити виплату вказаної суми переплати або зарахувати її в об'ємі виплати за виконану роботу ІІІ етапу.

Однак, під час розгляду справи відповідач заперечував наявність переплати за виконані роботи ІІ етапу, посилаючись на те, що ІІ етап проектних робіт складається з двох частин, а отже сума в розмірі 846 462,00 грн. є вартістю другої частини ІІ етапу робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу суду пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з Календарного плану на виконання науково-технічної продукції (Додаток № 3 до договору), ІІ етап виконання робіт за договором не містить поділу на першу та другу частину.

Крім того, п. 1.5. договору передбачено, що при зміні завдання на проектування або технічних умов в процесі виконання проектних робіт, вартість змінених робіт та терміни виконання проектних робіт корегуються за погодженням сторін з оформленням додаткової угоди до договору.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду справи суду не було надано доказів внесення змін до Календарного плану на виконання науково-технічної продукції (Додаток № 3 до договору) та укладання відповідних додаткових угод щодо корегування об'єму та строків виконання ІІ етапу робіт.

Судом також прийнято до уваги, що під час досудового врегулювання спору відповідач факт існування передплати за виконані по ІІ етапу роботи не заперечував, однак просив позивача зарахувати суму передплати в рахунок оплати ІІІ етапу робіт, що відносить до права позивача, а не до його обов'язку.

Водночас, не приймаються судом в якості належних та допустимих доказів додані відповідачем до справи Додаткова угода № 5 до договору, Кошторис та Каледарний план, складені в додаток до Додаткової угоди № 5, накладна № 3 від 15.03.2013р., оскільки зазначені документи позивачем не підписано та доказів їх направлення або передачі останньому не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовляється повернути позивачу кошти в розмірі 846 462,00 грн., оскільки підстава, відповідно до якої позивач їх сплатив, згодом відпала, так як сторони у добровільному порядку підписали Уточнюючий акт № 23/12-12 здачі-прийому проектної документації від 18.12.2012р., а отже права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Приписами статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислове об'єднання «Рассвет-Енерго» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 32584929) на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119) 846 462,00 грн. - заборгованості, 16 929 грн. 24 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.07.2013р. Головуючий суддя А.І. Привалов Суддя О.В. Гулевець Суддя О.В. Чинчин А.І. Привалов