Рішення № 32566121, 11.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/57/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2013 Справа № 908/2094/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20-Г

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Гаркуша Л. І. довіреність № 3567 від 28 грудня 2012 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.06.2013р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 03.07.2013р. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 11.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на виконання умов договору відповідачеві поставлено стиснене повітря. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав неналежним чином та не оплатив товар. У зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 122 152,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору позивачем нараховано пеню в розмірі 5 473,76 грн. та 3% річних в розмірі 1 092,20 грн.

02.07.2013р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що відповідачем частково сплачена заборгованість в розмірі 35 252,80 грн. Таким чином, заборгованість становить 86 900,00 грн. основного боргу, 3 691,49 грн. пені та 737,25 грн. 3% річних.

Заява не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги з урахуванням їх зменьшення.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

Між ВАТ «Запоріжсталь» (Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький сталепрокатний завод» (Відповідач) підписано договір №191247/1/13/1/1107 від 12.12.2012р.

Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач зобов'язався відпускати, а Відповідач приймати по трубопроводу та оплачувати стиснене повітря в наступній кількості: 6 300 тис. м.куб/рік.

Відповідно до п. 4.1 договору Відповідач зобов'язався до 10-го числа місяця поставки перераховувати Позивачеві передоплату в розмірі 50% від вартості запланованої до відпуску кількості стисненого повітря в цьому місяці згідно п. 1.1 договору тільки на підставі авансових рахунків, які видані Позивачем з урахуванням строку їх дії. Остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожите стиснене повітря протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури Позивачем.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Позивача (п. 4.2 договору).

31.01.2013р. на підставі підписаного обома сторонами Акта прийому-передачі № 180005 стисненого повітря за січень 2013 року Відповідачу виставлено рахунок-фактури №37203 від 31.01.2013р. на загальну суму 61 252,80 грн.

28.02.2013р. на підставі підписаного обома сторонами Акта прийому-передачі № 180020 стисненого повітря за лютий 2013 року Відповідачу виставлено рахунок-фактури №37525 від 28.02.2013р. на загальну суму 60 900,00 грн.

Зазначені Акти прийому - передачі стислого повітря засвідчені уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Рахунок-фактури №37203 від 31.01.2013р. на загальну суму 61 252,80 грн. частково оплачений відповідачем (залишок боргу по рахунку склав 26 000,00 грн.).

Позивач звертався до відповідача з претензіями вих. №78-15/7162-ПР від 19.02.2013р. на суму 64 289,92 грн. та №78-15/7103-ПР від 09.04.2013р. на суму 61 831,10 грн., з проханням сплатити заборгованість та штрафні санкції, які залишені без відповіді та задоволення.

Залишок не сплачених кошті за отриманий товар становить 86 900,00 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Суд вважає, що позов в частині стягнення основної суми заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: пеню за період з 10.02.2013р. -12.06.2013р. на суму 26 000,00 грн. та з 10.03.2013р.-12.06.2013р. на суму в розмірі 60 900,00 грн. в розмірі 1 313,64 грн. та 2 377,85 відповідно, всього 3 691,49 грн. та 3% річних за період з 10.02.2013р.-12.06.2013р. на суму заборгованості 26 000,00 грн. в розмірі 262,84 грн. та за період з10.03.2013р. по 12.06.2013р. на суму 60 900,00 грн. в розмірі 474,41 грн. в розмірі 737,25 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.1 договору за прострочення оплати фактично поставленого стисненого повітря за договором Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачеві пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних від суми простроченого платежу.

Судом перевірено правильність нарахування сум, та встановлено, що стягненню підлягає сума в пені в розмірі 3 691,49 грн. та сума 3% річних в розмірі 737,25 грн.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням зменшення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення коштів задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20-Г; код ЄДРПОУ 00191247) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) основний борг в

розмірі 86 900 (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., пеню в розмірі 3 691 (три тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 49 коп., 3% річних в розмірі 737 (сімсот тридцять сім) грн. 25 коп., 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 56 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 16.07.2013р.