Ухвала суду № 32566037, 15.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження: 22-ц/790/3321/13 Головуючий 1 інст. -

Справа № 2643/2231/13-ц Малихін О.Р.

Категорія: трудові Доповідач - Бездітко В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді-Бездітка В.М.,суддів колегії-Коровіна С.Г., Сащенка І.С., при секретарі-Москаленко Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6

до Державного підприємства завод «Електроважмаш» проскасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності і про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ДПЗ «Електроважмаш» про зобов'язання останнього скасувати наказ № 1577-к від 25.12.2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та наказ № 59-к від 14.01.2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», а також стягнути з ДПЗ «Електроважмаш» на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 вересня 2012 року рішенням суду був скасований наказ про його звільнення і він був відновлений на роботі на посаді майстра стрижневої дільниці цеху сталевого литва та термообробки. Після відновлення на роботі власник підприємства, або уповноважений ним орган, не забезпечив йому умови праці, які необхідні для виконання ним роботи, передбаченої посадовою інструкцією та колективним договором. Зі сторони старшого майстра цеху №111 та керівництва заводу ведеться систематична протидія виконанню ним посадових обов'язків. Одними з таких проявів стали вказані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Незважаючи на намагання досягти консенсусу в колективі, всі його доповідні записки на ім'я керівництва заводу залишилися поза увагою.

В період з 13.07.2012 року по 05.12.2012 року він не мав доступу до свого робочого місця, технічної та виробничої документації, тим самим не мав змогу підтримувати свій кваліфікаційний рівень, на відновлення якого необхідний був деякий час.

Відповідно до розпорядження по цеху №111 від 05.12.2012 року про переведення його на другу зміну, роботодавець припустився грубих порушень. По-перше, попри рішення суду щодо надання йому робочого місця, його йому не було надано. По-друге йому не був виданий спецодяг, засоби захисту, також не було відведене місце в роздягальній. По-третє, йому не була надана необхідна для роботи документація та не був проведений інструктаж.

Після закінчення робочого дня 06.12.2012 року старший майстер ОСОБА_7 вимагала від його пояснювальну записку про причини невиконання завдання, та попри його зауваження про вищенаведені порушення умов праці на заводі, та написані ним доповідні стосовно цього, дала негативну відповідь. Його доповідні записки ніхто не приймав. Під «керівництвом» ОСОБА_8 були написані доповідні записки працівників заводу, на підставі яких було підписано наказ №1577-к від 25.12.2012 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності. На його вимогу вищевказані доповідні йому не було надано для ознайомлення.

При виконанні роботи в другу зміну йому не було надано технологічних інструкцій, комплектних відомостей та інших виробничих документів, за допомогою яких він мав би керувати процесом виробництва,

Вважає, що виконання змінно добового завдання 21.12.2012 року, на його думку, спеціально було затягнуте його підлеглими працівниками за попередньою змовою з старшим майстром ОСОБА_8 13.02.2013 року в профспілці заводу були заплановані збори. Головною причиною проведення зборів, як з'ясувалося пізніше, ініціація адміністрацією ДПЗ «Електроважмаш» мого звільнення за ст. 40 п. 3. Він був запрошений на ці збори, але і не мав гадки того, що його збираються звільнити. Він не отримав відповіді на питання чому його відповідно закону не попередили про збори, тим паче про питання яке буде вирішуватись на них.

Він живе разом з матір'ю та онуком інвалідом, які знаходяться у нього на утриманні. Новина про його незаконне звільнення негативно вплинула на матір, та вона опинилася в лікарні. Вони знаходилися в скрутному фінансовому становищі, та пенсії матері вистачало лише на її лікування. Після його поновлення на займаній раніше посаді на ДПЗ «Електроважмаш» його здоров'я також зазнало проблем. Керівництво та працівники ДПЗ «Електроважмаш» принижають його честь, професійну гідність як людини та працівника, негативне ставлення керівництва до нього обговорюється всім колективом заводу. Він постійно переносить нервові переживання, дискомфортно почуває себе серед колег по роботі та товаришів. З 18.02.2013 року він знаходиться на лікарняному. Цими діями йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 10000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення відповідно до викладених у позові вимог.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2013 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам позивача наданим в обґрунтування своїх вимог та заперечень. При ухваленні судового рішення судом першої інстанції порушено приписи Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» та вимоги ст. 185 ЦПК України. Відмова від позову пов`язана з упередженим ставленням до нього суду. Старший майстер ОСОБА_9 не має вищої освіти, тому норма посадової інструкції про те, що старшому майстеру підпорядковується майстер стрижневої дільниці є порушенням.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено наступне.

Позивач працював у відповідача на посаді майстра стрижневої дільниці цеху сталевого литва та термообробки.

Згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.09.2012 року ОСОБА_6 був поновлений на роботі на вказаній посаді з 14.07.2012 року, що підтверджується наказом №1089-к від 07.09.2012 року.

Відповідно Правил внутрішнього трудового розпорядку та п.п. 2.1, 2.2 посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки майстер виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки здійснює керівництво дільницею у відповідності до вимог діючого законодавства та нормативних актів, які регулюють виробничо-господарську діяльність підприємства. Також, забезпечує виконання у зазначені строки завдання з обсягів виробництва у заданій номенклатурі, підвищує продуктивність праці, знижує трудомісткість продукції шляхом повного завантаження обладнання і використання його технічних можливостей, раціональне використання матеріалів та сировини, палива, електроенергії та зниження витрат. У відповідності до вимог п.4.1.3 посадової інструкції майстер виробничої дільниці несе відповідальність за виконання вимог, встановлених правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією. Згідно п.1.2 посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки (обліковий шифр 111) безпосередньо підпорядковується старшому майстру цеха.

Відповідно до п. 5.1.2 посадової інструкції майстер виробничої дільниці повинен знати, у тому числі, технічні характеристики і вимоги до продукції, що випускається дільницею, технологію її виробництва, обладнання дільниці та правила його технічної експлуатації.

З посадовою інструкцією ОСОБА_6 ознайомлений під підпис і вона є обов'язковою для виконання.

Розпорядженням начальнику цеху №179 від 04.12.2012 року по цеху 111 майстер ОСОБА_6 був направлений на роботу в цеху на другу зміну починаючи з 05.12.2012 року. Вказане розпорядження доведено до відома позивача під розписку.

05 та 06 грудня 2012 року позивач вийшов на роботу на другу зміну і отримав змінне-добове завдання на зміну, але бригадою формувальників сталеливарного цеху завдання у повному обсязі не були виконані ні 05, ні 06 грудня 2012 року.

Цей факт не спростовує і сам позивач, але стверджує, що змінне-добове завдання було невиконане з вини працівників цеху, яки працювали під його керівництвом.

Факт видачі позивачу змінного завдання підтверджується змінно-добовим завданням на 05.12.2012 року та журналом видачі змінно-добових завдань, виданим старшим майстром ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_7 підтвердила той факт, що позивач отримав змінне-добове завданні і технічну документацію і мав повну можливість знайомитись з технологічним процесом.

З доповідної записки ОСОБА_6 від 06.12.2012 року до начальника цеху № 111 вбачається, що технічна документація на дільниці наявна, але на його думку, не в повному обсязі описує технологічні операції. Матеріали справи не містять доказів підтверджуючих, що технічна документація не в повному обсязі обписує технологічний процес.

Факт невиконання змінно-добового завдання підтверджується службовою запискою начальника цеху 111 ОСОБА_10 на ім'я заступника директора по роботі з персоналом ОСОБА_11 № 111/102-12 від 18.12.2012 року, доповідною запискою старшого майстра стрижневої дільниці цеху 111 ОСОБА_8 на ім'я начальника цеху 111 ОСОБА_10 та заступника начальника цеху 111 ОСОБА_12 від 06.12.2012 та від 07.12.2012 відповідно; доповідною запискою заступника начальника цеху 111 ОСОБА_12 на ім'я начальника цеху 111 ОСОБА_10 від 07.12.2012; пояснювальними записками стрижневиків машинного формування ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 06.12.2012.; пояснювальною запискою ОСОБА_6

Факт невиконання змінно-добового завдання 05 і 06 грудня 2012 року з вини майстра ОСОБА_6 також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_13, які підтвердили, що позивач фактично усунувся від виконання своїх обов'язків майстра.

Наказом № 1577-к від 25.12.2012 року позивачу оголошена догана за те, що він, працюючи на другій зміні 05.12.2012 та 06.12.2012 не забезпечив виконання змінно-добового завдання бригадою формувальників сталеливарного цеху у повному обсязі, чим серйозно порушив безперервний технологічний процес, через низьку кваліфікацію, незнання технологічного процесу, невміння організувати, навчити та безперервно контролювати роботу бригади, тим самим не виконав свої функціональні обов'язки, які передбачені п.п. 2.1, 2.2 посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки.

При ознайомленні з вищезазначеним наказом позивач написав про свою незгоду з накладеним на нього стягненням, звинувачуючи в усьому підлеглих працівників та безпосереднього керівника - старшого майстра дільниці ОСОБА_7

21.12.2012 року позивач також працював у другу зміну, але змінне-добове завдання, яке отримав позивач виконане не було.

Цей факт підтверджується поясненнями самого позивача, який не спростовував це, а лише заявляв, що це було зроблено не з його вини.

Також підтверджується: службовою запискою начальника цеху 111 ОСОБА_10 на ім'я заступника директора по роботі з персоналом ОСОБА_11 № 111/103-12 від 25.12.2012; доповідною запискою старшого майстра стрижневої дільниці цеху 111 ОСОБА_8 на ім'я начальника цеху 111 від 24.12.2012; доповідною запискою заступника начальника цеху 111 ОСОБА_12 на ім'я начальника цеху 111 від 24.12.2012; акт від 24,12.2012 про відмову ОСОБА_6 від надання письмових пояснень з приводу допущених ним порушень, складений та підписаний інженером-технологом ОСОБА_15, інженером- технологом ОСОБА_16 та інженером з організації та нормуванню праці ОСОБА_17; змінно-добовим завданням на 21.12.2012 року, яке отримав позивач.

Невиконання 21.12.2012 року на другій зміні змінно-добового завдання стрижневою дільницею під керівництвом майстра ОСОБА_6 потягнуло за собою невиконання завдання формувальною та плавильною дільницями. 21.12.2012 року замість запланованих 6 плавок цехом виплавлено лише 5.

Факт невиконання змінно-добового завдання 21 грудня 2012 року з вини майстра ОСОБА_6 також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_13, яки підтвердили, що позивач фактично усунувся від виконання своїх обов'язків майстра.

Наказом №59-к від 14.01.2013 року позивачу оголошена догана за те, що він, працюючи 21.12.2012 року у другу зміну, не забезпечив виконання змінного завдання без всяких на те об'єктивних причин, не вжив жодних заходів для виконання запланованого змінного завдання через незнання технологічних процесів виготовлення стрижнів, невміння організувати роботу, що призвело до невиконання у повному обсязі змінного завдання формувальною та плавильною ділянками, тим самим не виконав свої функціональні обов'язки, які передбачені п.п. 2.1, 2.2 посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки.

При ознайомленні з вищезазначеним наказом ОСОБА_6 вказав про свою незгоду з накладеним на нього стягненням, зазначаючи, що він виконував свої обов'язки.

З журналу обліку вогнегасників цеху 111, вбачається, що в цеху знаходиться 43 вогнегасники.

Розпорядженням начальника цеху 111 "Про забезпечення цеху 111 медичними аптечками" від 30.07.2012 №126 призначено особи, відповідальні за збереження медичних аптечок та визначено місця їх зберігання. Зазначене розпорядження доведене до відома усіх працівників цеху, на території цеху розміщенні картки із зазначенням місця знаходження аптечок.

Позивачу було видано спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, а саме каска, підшоломник, костюм ІТП, чоботи з металевим носом шкіряні, перчатки, куртка ватна, бурки з галошами, штани ватні, про їх отримання позивач розписався у відповідній картці, що підтверджується особистою карткою обліку спеціального одягу, спеціального взуття, засобів індивідуального захисту, в якої вказано, що позивач отримав одяг, обув і засоби особистого захисту під розписку, а тому на час допущення порушення, а саме на 05.12.2012, позивач вже мав необхідний спецодяг і цей факт не мав жодного відношення до вчиненого проступку.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що змінне-добові завдання 5 грудня, 6 грудня і 21 грудня 2012 року були невиконані з вини майстра стрижневої дільниці цеху сталевого литва та термообробки ОСОБА_6, який не належним чином виконував свої обов'язки, а тому накази про його притягнення до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованими. При винесенні вказаних наказів права позивача порушені не були, а тому вони є законними. Судом першої інстанції не прийнято до уваги заперечення позивача викладені в наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку та Посадової інструкції майстра виробничої дільниці цеху сталевого литва та термообробки відповідальним за виконання завдання є майстер. Позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позовних вимог щодо заподіяння позивачеві моральної шкоди діями відповідача та остання настала у зв'язку з притягненням його до дисциплінарної відповідальності.

Такі висновки рішення суду підтверджені доказами, які досліджені з додержанням вимог цивільно-процесуального закону і яким дана належна оцінка у сукупності з усіма обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги в повній мірі повторюють позовні вимоги, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, з якою погоджується колегія суддів. В обґрунтування позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивачем не надано доказів підтверджуючих належних та допустимих доказів в розумінні вимог ст. 57-59 ЦПК України. Матеріали справи не містять відомостей, що при ухваленні судового рішення судом першої інстанції не враховано вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» та вимоги ст. 185 ЦПК України. У справі відсутні докази до того, що суд упереджено ставився до позивача. Посилання на відсутність вищої освіти у старшого майстра ОСОБА_9 не мають відношення до справи, оскільки підприємство самостійно відповідає за кадрові питання. Також, не свідчать про неправільність рішення суду посалання на те, що майстер не повинен підпорядковуватись старшому майстру.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -