Рішення № 32565687, 24.07.2013, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1728/13-ц; 2/401/702/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Кадигроб С.М.

при секретарі - Васильченко О.О.

з участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу нікчемним та застосування наслідків нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс" про захист прав споживача та застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину.

20 червня 2013 року подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати договір фінансового лізингу недійсним (нікчемним). (а.с.68)

Остаточними позовними вимогами позивача є визнання договору №008385 фінансового лізингу від 22 березня 2013 року, укладеного між ним та ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс" недійсним (нікчемним) та стягнення з відповідача на його користь коштів в сумі 17100 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що відповідач немає ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на такий вид діяльності, як фінансовий лізинг, а договір укладений між ними не був нотаріально посвідченим.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що за допомогою знайомих, через Інтернет знайшов дану лізингову компанію, з представником якої раніше в телефонному режимі визначився, що він бажає одержати у власність трактор МТЗ - 82, вартістю 171000 грн. Представник компанії повідомив, що для оформлення договору йому необхідно прибути до м.Луганська. 22 березня 2013 року він прибув до м.Луганськ, спочатку оплатив в банку кошти в сумі 17100 грн., як пояснив йому представник компанії для оплати 10% вартості трактора, а лише потім прибули до офісу для укладення договору фінансового лізингу. Договір з усіма додатками надали, але можливості прочитати не було, оскільки постійно 2 працівники компанії стоячи рядом, розповідали про вигідність укладення такого договору. З їх слів, він мав через 10 днів в м.Кіровограді отримати даний трактор, а потім на протязі 5 років виплачувати їм його вартість. Після повернення додому дізнався, що сплачені ним кошти це комісія за організацію та укладення самого договору лізингу, а не часткова оплата вартості трактору, а компанія має негативні відгуки від своїх клієнтів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 29 квітня 2013 року подав до суду заперечення на позовну заяву, яку обґрунтовує тим, що їх компанія має належним чином оформлену ліцензію на здійснення фінансового лізингу, сам договір дійсно нотаріально не посвідчувався, оскільки обов'язковою вимогою є лише укладення його в письмовій формі, без нотаріального посвідчення. Стосовно стягнення коштів в сумі 17100 грн., то вони не підлягають поверненню, згідно п.1.7 договору, оскільки є комісією за організацію договору лізингу, а лізингоодержувач не сплатив авансовий внесок у розмірі 50% від вартості товару. (а.с.29-33)

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

22 березня 2013 року між ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс" та ОСОБА_1 було укладено договір № 008385 фінансового лізингу. Предметом лізингу по якому є трактор МТЗ 82. (а.с.4-10)

Договір зі сторони лізингодавця підписано представником за довіреністю Дрожжиковою О.О., яка діє на підставі довіреності №22 від 08 січня 2013 року та зі сторони лізингоодержувача - ОСОБА_1, як фізичної особи.

Враховуючи те, що згідно п.1.3 лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність та передати у користування лізингоодержувача, то суд приходить до висновку, що він є непрямим лізингом, який може бути виключно консенсуальним.

Договір лізингу віднесений Цивільним кодексом до різновидів договору майнового найму, але лізингові відносини в Україні регулюються спеціальним Законом України "Про фінансовий лізинг".

Згідно ст.6 Закону України "Про фінансовий лізинг", договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу, розмір лізингових платежів та інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вивчивши договір укладений між сторонами у справі, судом встановлено, що він не містить конкретних визначень щодо розміру щомісячних лізингових платежів, не вказано в кого саме лізингодавець придбає трактор ТМЗ 82, не визначено конкретний порядок та місце отримання лізингоодержувачем предмета договору, яким чином буде відбуватися страхування транспортного засобу.

Вище перелічені умови є обов'язковими, але в самому договорі вони відсутні.

Крім того, ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, як одна із сторін договору фінансового лізингу є фізичною особою, то цей договір повинен бути обов'язково нотаріально посвідченим. Тому твердження представника відповідача про не обов'язковість такого посвідчення є неправильним та таким, що не ґрунтується на вимогах Закону.

Сторони не заперечують, що договір між ними від 22 березня 2013 року нотаріально не посвідчувався, тому даний факт вважається доведеним.

Згідно ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний право чин або право чин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки договір фінансового лізингу між сторонами у справі нотаріально не був посвідчений, він у відповідності до ст.ст.220, 236 ЦК України є нікчемним з моменту його вчинення - 22 березня 2013 року.

А тому, у відповідності до ст.216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Оскільки, ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс" кошти в сумі 17100 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №14 від 22 березня 2013 року, які визначено договором фінансового лізингу, який судом визнано нікчемним, то вони підлягають стягненню на його користь з відповідача у справі, в тій же сумі. (а.с.14)

Стосовно відсутності у відповідача ліцензії на здійснення фінансового лізингу, то даний факт свого підтвердження в судовому засіданні не знайшов.

Відповідач має належним чином оформлену ліцензію, що підтверджується довідкою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 вересня 2012 року. (а.с.36)

Таким чином, права ОСОБА_1, як споживача послуг з фінансового лізингу дійсно були порушенні, а тому у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів" підлягають захисту, а позов - задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, враховуючи те, що позивач при зверненні з позовом до суду звільнений від їх оплати, позов задоволено повністю, суд вирішує у відповідності до ст.88 ЦПК України, стягнути їх з відповідача на користь держави в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.216, 220, 236, 779 ЦК України, ст.ст.10, 57-61, 64, 79, 88, 208-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу нікчемним та застосування наслідків нікчемного правочину задовольнити повністю.

Визнати Договір № 008385 фінансового лізингу від 22 березня 2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" та ОСОБА_1 - нікчемним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" (ідентифікаційний код юридичної особи 38104479, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вулиця Щорса, 31) на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 17100 грн. (сімнадцять тисяч сто гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Кадигроб

24.07.2013