Постанова № 32565481, 24.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 р. Справа №805/9472/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Чегринець А.М.,

з участю представника позивача Чебаненка Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені,

в с т а н о в и в :

У липні 2013 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 394 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, 15 осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 16 робочих місця.

Отже, відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Просило стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 35063,96 грн. та пеню, нараховану станом на 17 червня 2013 року, - 441,63 грн., що загалом становить 35505,59 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначав, що підприємством вживалися заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів: протягом січня та лютого 2012 року до відповідного центру зайнятості подавалися звіти про наявність вакансій для інвалідів відповідно до кількості вільних місць, і, відповідно, в цих місяцях центром зайнятості інваліди направлялися для працевлаштування, однак працевлаштовані не були через відмову від укладання з підприємством трудових договорів. Просив в задоволенні позову відмовити.

В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» у поданому до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік відобразило, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 394 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 15 осіб, тоді як повинні працювати 16 осіб.

Тобто відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів товариство у 2012 році самостійно визначило суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів яка склала 35063,96 грн., а також зазначило фонд оплати праці штатних працівників - 13815,20 грн., середньорічну заробітну плату штатного працівника - 35063,96 грн.

За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 35063,96 грн. На суму заборгованості за період з 16 квітня 2013 року по 17 червня 2013 року нараховано пеню в розмірі 441,63 грн. Загальна сума заборгованості становила 35505,59 грн.

Судом також встановлено, що протягом січня та лютого 2012 року відповідачем до Селидівського міського центру зайнятості подавалися звіти про наявність вакансій для інвалідів відповідно до кількості вільних місць, і, відповідно, в цих місяцях центром зайнятості інваліди направлялися для працевлаштування, однак працевлаштовані не були через відмову від укладання з підприємством трудових договорів.

Протягом березня - грудня 2012 року відповідач до відповідного центру зайнятості щомісячні звіти про наявність вакансій для інвалідів не подавав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 01 березня 2007 року № 16, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, підзвітне і підконтрольне йому та утворюється для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.

Згідно покладених на нього завдань Фонд здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними цього нормативу (пп.3 п. 4 Положення).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Так, ч. 1 ст. 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 відповідно до статей 19 і 20 вказаного Закону затверджено нормативно-правові акти: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Як встановлено судом, на виконання наведених вимог законодавства відповідачем лише протягом січня та лютого 2012 року до відповідного центру зайнятості подавалися звіти про наявність вакансій для інвалідів відповідно до кількості вільних місць, і, відповідно, в цих місяцях центром зайнятості інваліди направлялися для працевлаштування, однак працевлаштовані не були через відмову від укладання з підприємством трудових договорів.

Протягом іншого періоду 2012 року (березень - грудень 2012 року) заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів не вживалися: зокрема, до відповідного центру зайнятості щомісячні звіти про наявність вакансій для інвалідів не подавалися.

Отже, оскільки відповідачем фактично не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів на робочих місцях, позивачем відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік правомірно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, які в установлений законом строк сплачено не було.

З огляду на наведене адміністративно-господарські санкції за невиконання вказаного нормативу та нарахована суб'єктом владних повноважень пеня в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 160, 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» (код ЄДРПОУ 31714629) на користь Державного бюджету України (р/р 31216230700001 в ГУДКСУ у Донецькій обл., код ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пеню в загальній сумі 35505 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Логойда Т. В.