Постанова № 32564872, 17.07.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/4010/13-а

Провадження № 2-а/270/105/2013

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Суханової А.В.,

при секретарі Ніклюдовій А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про спонукання видати посвідчення та проїзних документів, суд -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про спонукання видати посвідчення та проїзних документів, мотивуючи свої вимоги наступним.

Позивач з 1996 року є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків при ліквідації Чорнобильської АЕС, перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської рай адміністрації Макіївської міської ради. Посилаючись на ст.. 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» та ст.. 2 угоди стран СНГ про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників ВВВ, вважає, що відповідач зобов'язаний видати позивачу посвідчення встановленого примірнику на право пільгового проїзду по странам СНГ та листи талони до нього, оскільки його право на пільги закріплено вищезазначеними нормативно-правовими актами, однак при звернення до відповідача з відповідною заявою, останньому було відмовлено у видачі такого посвідчення, тож він змушений звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надали суду заперечення, відповідно яких просять справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги не визнають виходячи з наступного. Так, дійсно позивач перебуває на обліку в управлінні як інвалід 2 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Пільги на проїзд залізничним, водним, повітряним, міжміським, автомобільним транспортом на території держав учасниць СНД надаються відповідно до міжнародної угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників ВВВ, а також осіб, прирівняних до них». Підписаної главами урядів у м. Москві 12.03.1993 року. Цією угодою передбачено, що підставою для надання проїзного квитка є посвідчення та лист талонів на пільговий проїзд, видані органами колишнього СРСР або сторонами за формою, що діяла на 01.01.1992 року, за місцем проживання особи, яка має право на пільги. На теперішній час видача посвідчень ветеранам війни здійснюється відповідно до порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, якою також затверджені зразки посвідчень. У зв'язку з тим, що позивач має посвідчення українського зразка, яке дійсне лише на території України, то управління не має підстав для видачі талонів на пільговий проїзд по СНД. Є неможливим здійснити видачу позивачу документу, який би дав право на пільговий проїзд по СНД, оскільки інвалідність вперше встановлена у 1996 році, тож видача та виготовлення посвідчень за формою, яка діяла на 01.01.1992 року чинним законодавством не передбачена. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії посвідчення НОМЕР_1, виданого Центрально-міським управлінням праці та соціального захисту населення м. Макіївки28 серпня 1996 року ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни /а.с. 3 зворотній бік/.

Листом УПСЗН Центрально-Міської рай адміністрації Макіївської міської ради від 20.06.2013 року ОСОБА_1 доведено до відома, що пільги на проїзд залізничним, водним, повітряним, міжміським, автомобільним транспортом по території держав учасниць СНД надаються відповідно до міжнародної угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників ВВВ, а також осіб, прирівняних до них». Підписаної главами урядів у м. Москві 12.03.1993 року. Цією угодою передбачено, що підставою для надання проїзного квитка є посвідчення та лист талонів на пільговий проїзд, видані органами колишнього СРСР або сторонами за формою, що діяла на 01.01.1992 року, за місцем проживання особи, яка має право на пільги. Так, як посвідчення інваліда війни 2 групи було видано відповідно до Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вже після дати зазначеною угодою, тому надати посвідчення є неможливим /а.с. 5/.

Позивач відповідно до положень статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року з наступними змінами та доповненнями, належить до соціальної категорії інвалідів війни, користується пільгами, встановленими законодавчими актами України. Згідно п.21 ч.1 ст.13 зазначеного Закону інвалідам першої та другої групи надається право безоплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.

Відповідно до ч.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Відповідно до ст.. 9 Конституції України діючі міжнародні договори є частиною національного законодавства України.

Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере учать Україна, встановлені більш високі вимоги щодо захисту ветеранів війни, ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародної угоди (стаття 3 Закону).

12 березня 1993 року урядами держав-учасниць СНД укладена Угода про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої вітчизняної війни, а також осіб, які до них прирівняні, відповідно до ст.. 2 якої інвалідам ВВВ першої та другої груп та особам, прирівняним до них, надається право безкоштовного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізницею або на судах транзитних та місцевих ліній річного флоту та з 50% знижкою водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.

Додатком № 1 до Угоди визначені категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті, до яких відносяться зокрема, інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту колишнього Союзу СРС або під час виконання інших обов'язків військової служби. Право на пільги підтверджується посвідченням, виданим компетентним органом.

Таким чином, відповідно до зазначених нормативно-правових актів ОСОБА_1 прирівнюється до категорії громадян, яка підпадає під дію зазначеною міжурядової Угоди, та має право на пільговий проїзд в міжнародному транспорті: право безоплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) або проїзд раз на рік з 50-ти відсотковою знижкою вартості проїзду (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.

За правилами статті 7 Угоди підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього Союзу РСР або Сторонами за формою, що діяла на 01.01.1992 року за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд. Тож, основними документами для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд передбаченими видами транспорту, які видають управління соціального захисту населення. Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що управлінням праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради не надано достовірних, беззаперечних доказів правомірності відмови позивачу у видачі пільгових проїзних документів. Такими неправомірними діями відповідача були порушені права ОСОБА_1 на отримання передбачених чинним законодавством пільг, які є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень ветеранів та інвалідів війни.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 86,99,100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, суд -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про спонукання видати посвідчення та проїзних документів - задовольнити.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради видати ОСОБА_1 документи встановленого зразка на право пільгового проїзду по державам СНД.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги, у випадку якщо особа не була присутня при проголошенні постанови - з дня отримання постанови.

Постанову винесено в нарадчій кімнаті в 1-ому примірнику.

Суддя А.В.Суханова