Ухвала суду № 32564381, 24.07.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"24" липня 2013 р. № 927/941/13

Суддя Романенко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви № б/н та б/д

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес", код ЄДРПОУ 00132144, вул. Шевченка, 42, с. Хотуничі, Щорський район, Чернігівська область, 15220;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Молоко", код ЄДРПОУ 31835038, вул. Калініна, 62 б, м. Щорс, Чернігівська область, 15200;

предмет спору: про стягнення 343 588,82грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватним сільськогосподарським підприємством "Прогрес" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Молоко" про стягнення 343 588,82грн заборгованості за договором №1 від 01.01.2012.

Відповідно до частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) при поданні позову позивач зобов’язаний надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно пункту 2 частини першої статті 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Тобто, позивач повинен надіслати відповідачу всі копії документів, зазначених у додатку до позовної заяви та надати суду належні докази їх надсилання.

В порушення зазначених вище норм законодавства, до даної позовної заяви в якості доказів на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем подано суду опис поштового вкладення у цінний лист від 18.07.2013 в якому відправником зазначено наступне: у графі "найменування предметів" - "Позовна заява та додані до неї матеріали", а у графі "кількість предметів" - "68".

Зокрема, найменування документів, які безпосередньо додано до позовної заяви, у даному описі відсутні, що не дає можливості суду зробити висновок, які ж саме документи надіслано відповідачу. В свою чергу, до позовної заяви, яка надійшла до суду, в якості додатків зазначено всього 12 документів.

Таким чином, суд, доходить висновку, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України, господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У якості доказу на підтвердження сплати судового збору позивачем подано до суду платіжне доручення №1548 від 17.07.2013, в якому у графі "отримувач" зазначено "УК у м. Чернігові".

Натомість, згідно листів Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області № 05-15/197 від 30.01.2012 року "Про зарахування судового збору" та №05-15/2124 від 25.10.2012 року "Щодо заповнення реквізитів розрахункових документів", в розрахункових документах для зарахування судового збору до державного бюджету реквізит "отримувач" необхідно заповнювати: "УК у м. Чернігові /м. Чернігів/22030001".

В свою чергу, пунктом 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що квитанція установи банку про сплату судового збору готівкою в призначенні платежу має містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором.

В порушення зазначеної вимоги, в платіжному дорученні №1548 від 17.07.2013 в якості призначення платежу вказано: "Судовий збір за позовом, Господарський суд Чернігівської області код, 03500068, код доходів 22030001", натомість відомостей щодо відповідача у даній справі не вказано, у зв`язку з чим дане платіжне доручення не може бути прийнято судом як належний і допустимий доказ сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірах.

Одночасно, згідно статті 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03р. №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали, та прізвище, дати засвідчення копії.

В свою чергу, до даної позовної заяви додано ксерокопії документів не засвідчених належним чином.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу.

У відповідності з п.п.2 п.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір у розмірі 6871,78грн перерахований згідно платіжного доручення №1548 від 17.07.2013, підлягає поверненню.

Дана ухвала є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Додаток: на 72 аркушах.

Суддя Романенко А.В.