Постанова № 32563922, 18.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року 810/3591/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Шульга О.Г. (за довіреністю)

від відповідача: Зайцев В.С. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Універсальний Торговий дім» Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальний Торговий дім" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1 листопада 2012 року № 2506/0000752230 та № 0000742230/2507.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржувані рішення прийняті на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ «Універсальний Торговий дім» вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення», абзаців 1,2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ Скай Метр».

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ТОВ «Універсальний Торговий дім» грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальний Торговий дім» зареєстровано відділом державної реєстрації Печерською районною в місті Києві адміністрацією 15 липня 2010 року, що свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 650472 (а.с.79).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 3 серпня 2010 року № 200030821, ТОВ «Універсальний Торговий дім» перебуває на податковому обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби (а.с.85).

Відповідно до матеріалів справи, у період з 5 жовтня 2012 року по 11 жовтня 2012 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на виконання наказу від 5 жовтня 2012 року № 439 та на підставі підпункту 2.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Універсальний Торговий дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Скай Метр» за період з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 18 жовтня 2012 року № 3593/22-3/37192455/172 (а.с.12-38).

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «Універсальний Торговий дім» вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення», абзаців 1,2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 16478,00 грн. в тому числі в 2 кварталі 2011 року на 16478,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 14328,00 грн. в тому числі: за червень 2011 року на суму - 11036,00 грн., за липень 2011 року - на суму 1626,00 грн., за серпень 2011 року - на суму 1666,00 грн.

Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ТОВ «Універсальний Торговий дім» показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «Скай Метр».

На підставі висновків акту перевірки від 18 жовтня 2012 року № 3593/22-3/37192455/172 Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення від 1 листопада 2012 року № 0000742230/2507, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Універсальний Торговий дім» з податку на прибуток підприємств на 16478,00 грн.(а.с.10) та № 2506/0000752230, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Універсальний Торговий дім» з податку на додану вартість на 15153,00 грн. ( в тому числі на 14328,00 грн. за основним платежем та 825,00 грн. за штрафними санкціями) (а.с.11).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2011 року між позивачем та ТОВ «Скай Метр» укладено договір по супроводженню (експедируванню) вантажу № 30/05, згідно умов якого, ТОВ «Універсальний Торговий дім» (Замовник) доручає, а ТОВ «Скай Метр» зобов'язується від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити та (або) здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України (а.с.121-125).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором від 30 травня 2011 року № 30/05 по експедируванню вантажу виписано: рахунок фактуру від 1 червня 2011 року № 1/06-2 на загальну суму 9755,40 грн.(а.с.67), рахунок фактуру від 6 червня 2011 року № 6/06-2 на загальну суму 37185,00 грн.(а.с.69), рахунок фактуру від 8 червня 2011 року № 8/06-1 на загальну суму 29033,76 грн.(а.с.71), рахунок фактуру від 17 червня 2011 року № 17/06-1 на загальну суму 9998,82 грн.(а.с.73), акт здачі-прийняття робіт від 1 червня 2011 року № 1/06-2 (а.с.68), акт здачі-прийняття робіт від 6 червня 2011 року № 6/06-2(а.с.70), акт здачі-прийняття робіт від 8 червня 2011 року № 8/06-2(а.с.72), акт здачі-прийняття робіт від 17 червня 2011 року № 17/06-2(а.с.74), заявка № 1 на виконання експедирування вантажу Замовника (а.с.126), заявка № 2 на виконання експедирування вантажу Замовника (а.с.127), заявка № 3 на виконання експедирування вантажу Замовника (а.с.128), заявка № 4 на виконання експедирування вантажу Замовника (а.с.129), податкова накладна від 6 червня 2011 року № 18 (а.с.76), податкова накладна від 8 червня 2011 року № 25(а.с.77), податкова накладна від 17 червня 2011 року № 61 (а.с.78).

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 10 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» встановлено, що ставка податку на прибуток підприємств з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно- становить 23 відсотки, з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - становить 21 відсоток, з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - становить 19 відсотків.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV. В іншому випадку, відповідно до підпункту пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.10 вказаної статті, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд встановив, що директором ТОВ «Скай Метр» (контрагента ТОВ «Універсальний Торговий дім») є ОСОБА_4.

Саме від імені ОСОБА_4 підписано додані до позовної заяви первинні бухгалтерські документи за господарськими операціями між ТОВ «Універсальний Торговий дім» та ТОВ «Скай Метр».

Разом з тим, згідно протоколу допиту від 15 березня 2012 року ОСОБА_4 пояснив, у лютому 2010 року зареєстрував ТОВ «Скай Метр» за грошову винагороду, про фінансово-господарську діяльність підприємства ТОВ «Скай Метр» не знав, договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних чи інших фінансово-господарських документів ТОВ «Скай Метр» не підписував (а.с.195-196).

Також суд звертає увагу, що надані позивачем податкові накладні від 6 червня 2011 року № 18, від 8 червня 2011 року № 25 та від 17 червня 2011 року № 61 виписані відповідно до договору поставки. Разом з тим, між ТОВ Універсальний Торговий дім» та ТОВ «Скай Метр» було укладено договір про експедирування вантажу.

Зазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не директором ТОВ «Скай Метр», а невідомими особами, а, отже, оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року № 21-421а11.

Суд також звертає увагу на те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності послуг тощо.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності послуг, наданих за договором від 30 травня 2011 року № 30/05 по експедируванню вантажу, суд зазначає наступне.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11липня 2013 року було витребувано у позивача документи, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договором експедирування, укладеним з ТОВ «Скай Метр», зокрема, договори, платіжні доручення, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, акти приймання - здачі виконаних робіт, подорожні листи вантажного автомобілю, довіреності, складські документи.

Позивачем на вимогу суду надано договір про експедируванню вантажу від 30 травня 2011 року № 30/05, товарно-транспортні накладні та акти приймання-здачі виконаних робіт. У судовому засіданні позивач пояснив, що усі наявні документи по справі були надані.

Надання транспортно-експедиційних послуг на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідних договорів.

Акти здачі-прийняття робіт від 1 червня 2011 року № 1/06-2, від 6 червня 2011 року № 6/06-2, від 8 червня 2011 року № 8/06-2 та від 17 червня 2011 року № 17/06-2 не можуть бути належними доказами надання транспортно-експедиційних послуг.

У силу вимог частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Зі змісту зазначених положень чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на послуги до складу податкового кредиту, підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку надання транспортно-експедиційних послуг, у первинному документі має бути конкретизовано маршрут перевезень (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням вартості перевезення (вартісний вираз), подоланої відстані, годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції). Крім того, для включення до складу податкового кредиту, такі послуги повинні бути використані у господарській діяльності платника податку.

У наданих позивачем актах здачі-прийняття виконаних робіт за договором від 30 травня 2011 року № 30/05: від 1 червня 2011 року № 1/06-2, від 6 червня 2011 року № 6/06-2, від 8 червня 2011 року № 8/06-2 та від 17 червня 2011 року № 17/06-2 вказане лише загальне найменування послуг «Організація перевезень вантажу» та та відсутня інформація щодо місць приймання та видачі товару (найменування вулиці, номеру будинку), розшифровки маршруту за яким здійснювалось перевезення, данні щодо прізвища, ініціалів та повноважень особи, яка прийняла роботи за актом, не вказано про відстань на яку здійснювалось перевезення, кількості відпрацьованих годин, методики розрахунку тарифу, що робить неможливим встановлення змісту господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

У силу вимог пункту 13 вказаної Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

В порушення вимог Інструкції, ТОВ «Універсальний Торговий дім» не виписувало на ім'я водіїв-експедиторів ТОВ «Скай Метр» довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, що вказує на неможливість отримання ТОВ «Скай Метр» вантажів для перевезення.

З урахуванням вищевикладеного суд констатує відсутність належного документального підтвердження виконання господарських зобов'язань за договором по експедируванню вантажу від 30 травня 2011 року № 30/05, укладеним з ТОВ «Скай Метр».

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Ураховуючи вищезазначене суд вважає висновок відповідача про порушення ТОВ «Універсальний Торговий дім» вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення», абзаців 1,2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формування показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ Скай Метр» » законним та обґрунтованим. Податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 1 листопада 2012 року № 2506/0000752230 та № 0000742230/2507 є правомірними.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 1 листопада 2012 року № 2506/0000752230 та № 0000742230/2507, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «Універсальний Торговий дім» задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2013 року.