Рішення № 32563098, 24.07.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/7167/13ц

Провадження №2/263/2885/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Ікорської Є.С. при секретарі Таран Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Донецька регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі ПАТ «ВТБ Банк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.05.2012 року між позивачем та відповідачкою був укладений Кредитний договір №R53100258142В, на підставі якого відповідачка отримала кредит в сумі 50 000 грн. строком повернення до 17.05.2015 року з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі - 32 % річних. 12.12.2012 року між позивачем та відповідачкою укладено договір про внесення змін №1 до кредитного договору, відповідно до якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 50 000 грн. строком повернення до 17.05.2017 року з відсотковою ставкою за користування кредитом - 32 %. Відповідачка у порушення ст.ст.526,527,530 зобов'язання за договором кредиту не виконала, у зв'язку з чим станом на 24.04.2013 року має заборгованість в загальній сумі 57 353,27 грн., яка складається з наступного: - 47 211,13 грн. - заборгованість за кредитом; - 1934,54 грн. - сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції; - 4532,86 грн. - сума прострочених відсотків по кредиту з урахуванням індексу інфляції; - 1249,02 грн. - сума непрострочених відсотків за користування кредитом за період з 28.05.2013 р. по 25.06.2013 р.; -741,41 грн. - пеня за прострочення кредиту згідно п.7.1. кредитного договору; - 1645,08 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків згідно п.7.1. кредитного договору. Позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість по кредиту в загальному розмірі 57 353,27 грн., судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «ВТБ Банк» присутній не був, надав заяву, у котрій просив справу розглянути у його відсутність, позов підтримав.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні також присутня не була, надала на адресу суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов ПАТ «ВТБ Банк» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що 17.05.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R53100258142В, згідно з яким відповідачці наданий кредит в сумі 50 000 грн. на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32,00 % на рік з кінцевим терміном повернення 17.05.2015 року (а.с.15-21).

Відповідно до договору про внесення змін №1 до кредитного договору, вбачається, що позивач надав відповідачці кредит у розмірі 50 000 грн. строком повернення до 17.05.2017 року з відсотковою ставкою за користування кредитом - 32 (а.с.28-29).

Позичальником - відповідачкою ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору щодо сплати кредиту та, відсотків по ньому, тобто порушені вимоги ст.1049 ч.1 ЦК України та умови кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.212,611,651 Цивільного кодексу України, щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду і відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором.

Згідно з ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.29 постанови пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що передбачене статтею 1050 ЦК України право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положень статті 651 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2013 року позивачем на адресу відповідачки було спрямовано вимогу щодо дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги (а.с.35).

Відповідно до п.7.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочення зобов'язань за кожен день прострочки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання.

Таким чином, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь суми заборгованості за кредитним договором, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками та нарахованої пені.

Також суд погоджується із правильністю розрахунку позивачем сум заборгованості, які містяться в позовній заяві (а.с.7-8).

На підставі ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального Кодексу України з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір в сумі 573,53 грн., тобто пропорційно від задоволених вимог.

Керуючись ст. 549-552, 625, 1049-1053 ЦК України, ст.ст.10, 11, 59, 60, 61, 88, 212-215, 224,233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Донецька регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість по кредитному договору №R53100258142В від 17.05.2012 в сумі 57 353,27 (п'ятдесят сім тисяч триста п'ятдесят три гривні двадцять сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судовий збір в сумі 573,53 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Є.С. Ікорська