Рішення № 3256294, 06.03.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" березня 2009 р. Справа № 20/001-09

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Карапишівської сільської ради Миронівського району Київської області

до Приватного підприємства Агротехспілка «Україна»

про визнання недійсним договору оренди землі

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача: Ткаченко С.О., довіреність від 23.12.2008 р.

від відповідача: Кирилюк О.М., доручення від 20.01.2009 р.

Обставини справи:

Карапишівська сільська рада Миронівського району Київської області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства Агротехспілка «Україна»(далі - відповідач) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.12.2003 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2008 р. № 02-03/2870/5 позовну заяву Карапишівської сільської ради Миронівського району до Приватного підприємства Агротехспілка «Україна»про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки було повернуто позивачеві без розгляду.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.12.2008 р. ухвалу господарського суду Київської області від 09.10.2008 р. скасовано, матеріали справи № 02-03/2870/5 передано для розгляду до господарського суду Київської області.

Відповідно до резолюції Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. матеріали справи № 02-03/2870/5 передані для прийняття до провадження судді Бабкіній В.М.

Ухвалою від 08.01.2009 р. суддею Бабкіною В.М. за вказаною позовною заявою було порушено провадження у даній справі № 20/001-09.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що договір укладений з порушенням чинного законодавства, зокрема, в частині відсутності його нотаріального посвідчення, як того вимагає ч. 2 статті 290 Господарського кодексу України, а також на його невідповідність Типовому договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, та відсутність технічної документації, що є невід’ємною частиною договору. Крім того, позивач зазначає, що у договорі оренди розмір орендної плати встановлено втричі менший від передбаченого чинним законодавством України.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд визнати договір оренди землі недійсним та зобов’язати відповідача повернути земельну ділянку, яка є предметом договору оренди від 21.12.2003 р.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, на те, що Господарський кодекс України набув чинності з 01.01.2004 р., а типова форма договору оренди землі була затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 р., в той час як спірний договір був укладений 21.12.2003 р.

Окрім того, відповідач зазначає про виготовлення у встановленому порядку технічної документації, яка є додатком до договору оренди, а також про те, що ним направлялися сільському голові с. Карапиші пропозиції щодо приведення розміру орендної плати у відповідність з чинним законодавством шляхом надсилання двох примірників додаткової угоди до договору, проте підписаний примірник цієї угоди не був повернутий відповідачу сільським головою.

Позивач у судових засіданнях 27.01.2009 р., 24.02.2009 р. та 06.03.2009 р. позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судових засіданнях 27.01.2009 р., 24.02.2009 р. та 06.03.2009 р. проти позову заперечував.

Крім того, Приватним підприємством Агротехспілка «Україна»було подано до суду зустрічну позовну заяву без номера і дати до Карапишівської сільської ради про зобов’язання внести зміни до договору оренди від 21.12.2003 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2009 р. № 02-03/403/20 зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

21.12.2003 р. між Карапишівською сільською радою Миронівського району Київської області (орендодавець) та Приватним підприємством Агротехспілка «Україна»(орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки б/н, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання, що знаходиться в межах села Карапиші та території Карапишівської сільської ради.

Згідно з п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1254 га, у тому числі 0,1787 га під будівлями та 0,9467 га під проїздами, проходами та площадками, на яких розміщені магазини, готель, ресторан, адмінбудинок.

Відповідно до розділу 3 договору, він укладений строком на п’ять років.

Згідно з п. 13.1 договору, він набирає чинності з 01.01.2005 року.

Відповідно до приписів статей 1, 2 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це основане на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з приписами ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки від 21.12.2003 року не містить посилання на рішення відповідного органу, на підставі якого він був укладений, проте судом з’ясовано, що рішенням другої сесії двадцять четвертого скликання Карапишівської сільської ради від 25.06.2002 року № 15-02-ХХІУ із земель комунальної власності вилучені земельні ділянки, на яких розміщені магазини, готель, ресторан, контора загальною площею 1,1114 га, у тому числі під будівлями –0,1854 га, дворами –0,3085 га, газонами та зеленими насадженнями –0,6175 га, та передані в оренду терміном на 25 років Приватному підприємству Агротехспілка «Україна»для комерційного використання та озеленення населеного пункту.

В якості підстави для укладення договору та виготовлення технічної документації, факт існування якої встановлено судом, відповідач зазначає рішення Карапишівської сільської ради від 25.06.2002 року № 15-02-ХХІУ, в той час як позивач вказує на необхідність подальшого затвердження укладеного договору оренди від 21.12.2003 р., що підписаний Карапишівським сільським головою, на сесії сільської ради.

Суд дійшов висновку щодо визнання договору оренди земельної ділянки від 21.12.2003 р. недійсним з наступних мотивів.

Як зазначалося вище, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Тобто наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду земельним законодавством визначається в якості обов’язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов’язаних з орендою земельних ділянок (постанова Верховного Суду України від 20.02.2007 р. у справі № 31/382-40/331).

Проте рішенням сесії Карапишівської сільської ради від 25.06.2002 р. № 15-02-ХХІУ в оренду відповідачеві передано земельну ділянку меншої площі (1,1114 га), ніж площа земельної ділянки, зазначена у договорі оренди від 21.12.2003 року (1,1254 га).

Таким чином договір оренди земельної ділянки від 21.12.2003 року укладений без прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування щодо загальної площі земельних ділянок, фактично переданих в оренду, що суперечить вимогам статті 6 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з приписами статті 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як передбачено статтею 48 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на час укладення спірного договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

За недійсною угодою кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом (частина друга ст. 48 ЦК УРСР).

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі»у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

З огляду на наведене, дія оспорюваного договору оренди припиняється на майбутнє, а земельна ділянка має бути звільнена та повернута в розпорядження Карапишівської сільської ради.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Надмірно сплачене позивачем при зверненні до суду з даним позовом державне мито в сумі 97 грн. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.12.2003 р., укладений між Карапишівською сільською радою Миронівського району Київської області (код 04362556) та Приватним підприємством Агротехспілка «Україна»(код 31320734) та припинити його дію на майбутнє.

3. Зобов’язати Приватне підприємство Агротехспілка «Україна»(08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 29, код 31320734) повернути Карапишівській сільській раді Миронівського району Київської області (08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 23, код 04362556) земельну ділянку площею 1,1254 га, одержану у тимчасове користування за договором оренди земельної ділянки від 21.12.2003 р. у стані, не гіршому, ніж стан, в якому вона була одержана в оренду.

4. Стягнути з Приватного підприємства Агротехспілка «Україна»(08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 29, код 31320734) на користь Карапишівської сільської ради Миронівського району Київської області (08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 23, код 04362556) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати Карапишівській сільській раді Миронівського району Київської області (08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Незалежності, 23, код 04362556) довідку на повернення з Державного бюджету України 97 грн. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі –17.03.2009 р.