Рішення № 3256274, 19.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.09 Справа№ 13/2

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам”янко-Бузький комбікормовий завод”, м.Кам”янка-Бузька

до відповідача Приватного підприємства „Флора-С”, с.Межиріччя

про стягнення 9299,59 грн.

Суддя М.Желік

Представники

Від позивача: Гнатківський Р.В.( довіреність б/н від 02.02.09р.)

Від відповідача: не з”явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам”янко-Бузький комбікормовий завод”, м.Кам”янка-Бузька до Приватного підприємства „Флора-С”, с.Межиріччя про стягнення 9299,59 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 12.01.2009р. призначив розгляд справи на 03.02.2009 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.02.2009р. 19.03.2009 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 18.03.2009р. справа № 13/2 передана для подальшого розгляду судді М.Желіку у зв’язку з хворобою судді Л.Станька.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

29 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кам”янко-Бузький комбікормовий завод” (надалі позивач) та Приватним підприємством „ФЛОРА-С” (надалі відповідач) укладено договір на постачання товарно-матеріальними цінностями в кредит № 29/5, у відповідності до п.1.1 якого позивач надає відповідачу товарний кредит згідно п.2.1 договору, а відповідач зобов’язується прийняти товар на умовах товарного кредиту та провести по ньому розрахунок, включаючи відсотки за користування товарним кредитом, згідно умов та термінів розрахунків даного договору. Строк користування товарним кредитом відповідно до п.1.3 договору починається з дня наступного за днем отримання товару та закінчується 31.08.2008р.

У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підтвердженням укладення договору є волевиявлення сторін ( надання та прийняття товару, послуг). Таким чином договір між сторонами укладений в письмовій формі та по своїй правовій природі містить ознаки договорів про надання послуг, та по якому сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов відповідно до вимог ст.638 ЦК України.

Судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару –партії комбікорму в кількості 7480 кг на загальну суму 18952,20 грн., що підтверджується накладними № 31 від 02.06.2008р., № 33 від 06.06.2008р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, та відповідачем не заперечується.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково і станом на день розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 7552,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України договір обов’язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.6.3.1 договору пеню за несвоєчасне проведення розрахунку, яка встановлюється законодавством України від вартості об’єму поставленої продукції за весь період користування продукцією і згідно поданого розрахунку сума пені становить 992,10 грн.

В даному випадку спірні відносини виникли на підставі ст.625 ЦК України, відповідно до якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 631,49 грн. інфляційних збитків та 124,00 грн. –3% річних є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 80 , 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Флора-С” ( с.Межиріччя Сокалького району Львівської області, р/р 2600000184001 ЛФ АБ „Київська Русь”, МФО 393543, ЄДРПОУ 32327249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам”янко-Бузький комбікормовий завод” (80400 м.Кам”янка-Бузька, вул.Шевченка, 129, р/р 2600801066342 ПЛФ ВАТ „Кредо банк”, МФОЛ 325365) 7552,00 грн. основного боргу, 992,10 грн. пені, 631,49 грн. інфляційних нарахувань, 124,00 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Желік М.Б.