Рішення № 32561883, 22.07.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року справа № 919/621/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С. при секретарі Григор'євої К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані"

(99002, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)

(99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

приватного підприємства "Еллада- Дринк"

(99016, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)

про стягнення 9 592,16 грн,

за участю представників:

позивача - Опанасенко Н. С - довіреність № б/н від 03.01.2013;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився;

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, приватного підприємства "Еллада-Дринк", просило стягнути з відповідача-1 заборгованість за поставлену продукцію в сумі 10 375,17 грн., з яких 9492,16 грн. основного боргу, 705,13 грн. - пеня, 177,88 грн. - 3% річних; відповідача-2 : заборгованість в сумі - 100,00 грн., згідно договору поруки від 30.09.2012 року.

У судовому засіданні 03.07.2013 представник позивача надала заяву, якою відмовилась від стягнення 3% та пені, просила стягнути з відповідача - 1 суму основного боргу 9 492,16 грн та з відповідача -2 заборгованість у сумі 100,00 грн., згідно договору поруки, що по суті є заявою про зменшення позовних вимог. Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 9 592, 16 грн., в межах якої розглядається спір.

У судове засідання 22.07.2013 року представники відповідачів не з'явились, повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абзацу першого пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явились у засідання.

Водночас, за змістом абзацу третього підпункту 3.9.1 вказаного пункту, у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того така сама позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482.

Так, відповідач - 1, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та приватне підприємство "Еллада- Дринк", відповідач-2 не знаходяться за своїм місцезнаходженням: відповідач - 1: АДРЕСА_1 та відповідач-2, 99016, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі Витязі з ЄДР від 12.06.2013 -відповідач 2 (а.с 55-57) та відповідач - 1 від 11.06.2013 (а.с. 73-74) тому і ухвали про призначення розгляду даної справи в суді та відкладення розгляду справи були повернуті до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2. зазначеної постанови).

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім викладеного судом встановлено, що у вересні 2012 року позивачем було передано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 продовольчі товари, що підтверджено видатковою накладною Дк000277948 від 29.09.2012 року на суму 15 396,04 грн., яка підписана та має печатки сторін.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Вищенаведена видаткова накладна містить умови договору поставки, укладеного між сторонами. Так, пунктом 1 договору поставки № Дк000277948 від 29.09.2012 року сторони домовились, що постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупцеві (відповідачу-1) у встановлений строк товар, а покупець зобов'язується приймати товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 4 договору покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5-ти банківських днів з моменту одержання товару. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

За недотримання строків оплати товару згідно п.4 договору покупець сплачує постачальникові неустойки (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми невнесеного платежу (пункт 5 договору).

При простроченні оплати вартості товару більше 2-х днів після настання строку оплати, передбаченого пунктом 4 договору покупець оплачує постачальникові додатково штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (пункт 6 договору).

На підтвердження часткової сплати заборгованості за поставлений товар, позивачем були надані платіжні доручення (а.с. 38-40) та виписки з банку (а.с. 75-76).

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне положення міститься у статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем - 1 заборгованості в розмірі 9492,16 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 1 основного боргу в сумі 9492,16 грн. підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2012 року між кредитором (позивачем) та поручителем (відповідачем-2) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати, в межах суми, а саме 100,00 грн. перед кредитором по наступним зобов'язанням божника: - оплати вартості поставленого товару фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. Поручитель відповідає перед кредитором лише частково, а саме за оплату основної суми боргу у випадку неоплати грошових коштів за поставлений товар фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

При цьому поручитель не відповідає за % неустойки, пеню, збитки та пр.

Пунктом 3 договору сторони визначили, що протягом трьох днів з часу отримання повідомлення поручитель зобов'язаний здійснити розрахунки з кредитором за невиконаними зобов'язаннями боржника, по яким він прийняв на себе поруку, при цьому враховується, що поручитель та боржник не є солідарними боржниками.

З аналізу правовідносин, які склались між позивачем та відповідачем-2 вбачається, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поруки, згідно до приписів статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Враховуючі вищенаведене, та з врахуванням відносин, які склалися між сторонами, невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань, приписами статті 553 Цивільного кодексу України та укладеному договору поруки від 30.09.2012 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-2 на користь позивача заборгованість у сумі 100,00 грн. згідно договору, укладеному між ними.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за поставлений товар у розмірі 9 492,16 грн., забезпечені порукою ПП „Еллада-Дринк" у розмірі 100,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" (99002, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15, 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15, код ЄДРПОУ 36951480, п/р 2600000018190 СФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986, ІПН 369514827035 ) суму основного боргу 9 492,16 грн та компенсацію по сплаті судового збору розмірі 1702, 56 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства "Еллада- Дринк" (99016, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15) на користь користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" (99002, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15, 99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15, код ЄДРПОУ 36951480, п/р 2600000018190 СФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986, ІПН 369514827035 ) суму заборгованості 100,00 грн. згідно договору поруки від 30.09.2012 року та компенсацію по сплаті судового збору розмірі 17, 94 грн.

Повне рішення складено - 23 липня 2013 року

Суддя О.С. Грицай