Рішення № 32561151, 10.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа № 5023/5213/12

вх. номер 1373 (н.р.5213/12)

Суддя Господарського суду Харківської області Ольшанченко В.І. ,

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

за участю представників сторін:

позивача - гол. юрисконсульта Відділу виконавчих проваджень та проваджень у справах про банкрутство Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Пількевича В.В. (довіреність №14-60 від 22.03.12 р.),

відповідача - Басарт Л.А. (довіреність №383 від 04.12.12 р.),

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Борівського комунального підприємства теплових мереж (Харківська обл., смт. Борова)

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012 р. позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 582113,60 грн., інфляційні витрати у розмірі 4118,24 грн., 3% річних у розмірі 12041,19 грн., пеню у розмірі 57544,57 грн., 7 відсотків штрафу у розмірі 86117,85 грн., а також віднести на відповідача судовий збір. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого протягом жовтня-грудня 2011 року природного газу за договором №30/09-01 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 р.

Відповідач, в запереченнях на позов (а.с.45, 53), зазначив, що позовні вимоги визнає лише в частині стягнення 3% річних, сума основного боргу сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями, та просив суд: задовольнити позовні вимоги частково по стягненню 3% річних - 12041,19 грн.; відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 4118,24 грн., посилаючись на те, що позивачем не враховані дефляційні процеси в період прострочення, з урахуванням яких взагалі немає інфляційних втрат; зменшити розмір пені та штрафу на 90% до мінімуму 10% (пеню до 5754,46 грн., штраф 7% до 8611,79 грн.), посилаючись на те, що нарахування одночасно пені і 7% штрафу за однакові періоди прострочення є подвійною матеріальної відповідальністю за одне порушення та не відповідає ст. 61 Конституції України, а також просив суд надати відстрочення у виконанні рішення на 8 місяців.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. у справі №5023/5213/12 (суддя Ковальчук Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.), клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено. Зменшений розмір штрафних санкцій на 90%. Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення задоволено частково. Відстрочено виконання рішення на чотири місяці. Позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Борівського комунального підприємства теплових мереж на користь Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" пеню в розмірі 5754,46 грн., 7% штрафу у розмірі 8611,79 грн., три відсотки річних в розмірі 12041,19 грн. та 14838,71 грн. судового збору. В частині стягнення основної суми боргу в розмірі 582113,60 грн. провадження у справі припинено за відсутністю предмета спору. Відмовлено в стягненні інфляційних витрат в розмірі 4118,24 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 51790,11 грн. та 7% штрафу у розмірі 77506,06 грн. відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 16.01.13 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.13 р. у справі №5023/5213/12 скасовано в частині відмови у стягненні пені, 7%-го штрафу. Справу в цій частині направлено до господарського суду Харківської області на новий розгляд. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.13 р. у справі №5023/5213/12 залишено без змін.

17.05.2013 р. вищевказана справа повернулася до господарського суду Харківської області.

Відповідно до витягу від 17.05.2013 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №5023/5213/12 призначено для розгляду судді Ольшанченку В.І.

Представник відповідача у відзиві на позов, просить суд: задовольнити клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу на 70%; в стягненні 40281,19 грн. пені та 60282,49 грн. штрафу в позові відмовити; по 5754,46 грн. сплаченої пені та 8611,79 грн. сплаченого штрафу провадження по справі припинити; стягнути з відповідача 11508,92 грн. пені та 17223,58 грн. штрафу, задовольнивши позов в цій частині, посилаючись на те, що після винесення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 р. по справі №5023/5213/12 відповідачем в добровільному порядку сплачено 41246,15 грн., з яких 3% річних в сумі 12041,19 грн., 10% присудженого розміру пені в сумі 5754,46 грн., 10% присудженого розміру штрафу в сумі 8611,79 грн. та судовий збір в сумі 14838,71 грн.

05.06.2013 р. представник відповідача надав клопотання про зменшення штрафних санкцій (пені та штрафу) до 30%, застосувавши ст. 233 ГКУ і ст. 83 ГПКУ, в якому просить задовольнити це клопотання та стягнути з відповідача пеню в розмірі 11508,92 грн. і штраф в розмірі 17223,58 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 червня 2013 року розгляд вищевказаного клопотання представника відповідача відкладений до прийняття господарським судом рішення.

10.07.2013 р. відповідач надав додаткові пояснення причин зменшення штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.09.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу №30/09-01 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві протягом жовтня-грудня 2011 року природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити за поставлений природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.1. договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, протягом жовтня-грудня 2011року передав відповідачеві природний газ на загальну суму 1449653,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі.

Відповідачем після подання позовної заяви перераховано позивачу кошти за поставлений природний газ платіжним дорученням №84 від 23.11.2012 р. на суму 187334,90 грн., №85 від 23.11.2012 р. на суму 10887,00 грн., №7 від 27.12.2012 р. на суму 424137,70 грн., №39 від 24.12.2012 р. на суму 100000,00 грн.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 7.2 договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день простроченого платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

На зазначених підставах позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 57544,57 грн., а за прострочення понад 30 днів додатково нараховано 7% штрафу у розмірі 302703,64 грн.

Відповідач, обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, посилався на те, що сума штрафних санкцій може стати критичною точкою обліку для вимушеного призупинення діяльності та можливого банкрутства, зриву опального сезону.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, приймаючи рішення у справі, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у справі.

Матеріали справи свідчать, що газ, який поставлено за договором №30/09-01 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р., використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Підприємство відповідача - Борівське комунальне підприємство теплових мереж є соціально вагомим теплопостачальним комунальним підприємством, яке забезпечує централізоване теплопостачання населення та бюджетної сфери, до якої належать лікарні, дитячі заклади та інші соціально значимі об'єкти.

У складі споживачів, яким відповідач постачає теплову енергію, населення складає 58,6%.

Зважаючи на те, що основним споживачем теплової енергії, що виробляється підприємством є населення, основним джерелом доходів підприємства є кошти, що надходять від населення. Тарифи, що встановлені для населення на теплову енергію є нижче її собівартості і не покривають витрат підприємства

Станом на 01.06.2012 р. загальний борг населення за надані послуги з централізованого теплопостачання перед відповідачем складає 79310,11 грн. (61,6%), бюджетних організацій - 29205,78 грн. (2,3%), заборгованість із бюджету по компенсації пільг та субсидій - 21458,00 грн. (1,7%), що підтверджується довідкою відповідача.

Відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" №486/96 від 13 листопада 1996 р., заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, що не ініціювало проведення оплат та позбавляло КП "Харківські теплові мережі" джерела погашення по штрафних санкціях. Хоча з 01.01.2011 р. заборона на нарахування й стягнення пені знята, але розмір пені не передбачений жодним нормативним актом.

Крім того, Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20 лютого 2003 р. надано право реструктурувати заборгованість за комунальні послуги строком до 5 років. На момент розгляду справи господарським судом сума реструктурованої заборгованості за послуги теплопостачання становила 208386,65 грн.

Суд приймає до уваги ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором, а саме: той факт, що після подачі позовної заяви відповідач виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати поставленого йому природного газу та важкий фінансовий стан підприємства, підтверджений балансом станом на 31.12.2011 р. і 31.12.2012 р., в яких відображені збитки підприємства, згідно яких сума збитків на початок 2011 року становила 2337 тис. грн., а станом на 31.12.2011 р. становила - 2743 тис. грн.; наявність у підприємства поточного рахунка із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. №1082, відповідно до якої понад 60% всіх коштів, що надходять на цей рахунок, перераховуються на поточний рахунок газопостачального підприємства.

Таким чином, суд вважає, що застосування штрафних санкцій, у розмірах нарахованих позивачем, є надмірно великим порівняно зі збитками кредитора.

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, у відповідності до статті 233 Господарського кодексу України та на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафних санкцій на 60%.

Враховуючи, що після винесення Харківським апеляційним господарським судом постанови від 11.03.2013 р. по справі №5023/5213/12 відповідачем в добровільному порядку 28.03.2013 р. було сплачено 41246,15 грн., з яких 3% річних в сумі 12041,19 грн., 10% присудженого розміру пені в сумі 5754,46 грн., 10% присудженого розміру штрафу в сумі 8611,79 грн. та судовий збір в сумі 14838,71 грн., суд вважає позовні вимоги про стягнення пені та штрафу з відповідача на користь позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково, а саме: пені в сумі 17263,37 грн. та штрафу в сумі 25835,35 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не навів належних доказів, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному господарському суді, щодо негативних наслідків спричинених Національній акціонерній компанії "Натофгаз України" від прострочення виконання зобов'язання відповідача. Наданий ним до суду фінансовий звіт за 2012 р., який на його думку, дає підстави вважати підприємство позивача збитковим, не є належним доказом у справі, оскільки не відображає, що саме визначені в ньому збитки пов'язані з неналежним виконанням зобов'язань за спірним договором.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до доданих до позовної заяви розрахунків, за отриманий природний газ в період з жовтня 2011 року по квітень 2012 відповідач повністю розрахувався 27.12.2012 р. при отриманні субвенції із Державного бюджету України.

Отже, на час прийняття оскаржуваного рішення більш ніж півроку як відповідачем була погашена заборгованість.

Як зазначає відповідач, причиною несвоєчасного виконання зобов'язань по договору став значний обсяг теплової енергії, що споживається населенням, невідповідність тарифів на теплову енергію їх собівартості, та їх несвоєчасна компенсація з боку Держави, і як наслідок, тяжкий матеріальний стан підприємства.

Слід зазначити, що норма статті 233 Господарського кодексу України не ставить зменшення розміру штрафних санкцій в залежність від предмету спору та причин, що викликали тяжкий стан.

Враховуючи, що після винесення Харківським апеляційним господарським судом постанови від 11.03.2013 р. по справі №5023/5213/12 відповідачем в добровільному порядку 28.03.2013 р. було сплачено судовий збір в сумі 14838,71 грн., суд не стягує з відповідача судовий збір.

Керуючись ст. 233 ГК України, ст.ст. 509, 551, 610 - 612 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Борівського комунального підприємства теплових мереж (63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Поштова, 3. Код ЄДРПОУ 32468926) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6. Код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 17263,37 грн., штраф в сумі 25835,35 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.07.2013 р.

Суддя Ольшанченко В.І.