Постанова № 32559296, 17.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2013 року 10:39 № 826/10320/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.,

судді Саніна Б.В.

судді Федорчука А.Б.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Данилець П.О.,

представника відповідача - Харабари Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот-Універсал» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третьої особи Кримської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інфлот-Універсал» (далі-позивач) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі-відповідач), за участю третьої особи Кримської митниці (далі-третя особа), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №591 від 10.06.2013 р. про застосування до позивача спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення діючих законодавчих норм, без з'ясування фактичних обставин, які виключають наявність встановленого факту порушення з боку позивача Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», прийнятий протиправний наказ, яким до останнього застосовна спеціальна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що призвело до обмеження прав та дискримінації позивача як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважаючи оскаржуваний наказ законним та обґрунтованим, прийнятим ним на підставі подання Державної митної служби України, в межах наданих йому законом повноважень, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, подавши клопотання про розгляд справи за її відсутності, заперечень чи пояснень по суті спору суду не надала.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

Відповідачем відповідно до ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за поданням третьої особи від 28.03.2013 р. № 18/15-16-2360, за порушення пов'язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок та вимоги до здійснення митних процедур, а саме статей 156, 201 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-ІV та статті 93 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-VІ, видано оскаржуваний наказ № 591 від 10.06.2013 р. «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України», яким до позивача застосовано відповідну спеціальну санкцію - тимчасове зупинення його зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач вважаючи зазначений наказ протиправним, звернувся до суду з відповідним позовом про його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечувалося відповідачем, оскаржуваний наказ № 591 від 10.06.2013 р. «Про застосування спеціальної санкції-тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності-до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України» прийнятий відповідачем на підставі подання Державної митної служби України від 28.03.2013 р. № 18/15-16-2360.

В свою чергу, подання Державної митної служби України від 28.03.2013 р. № 18/15-16-2360 до відповідача зроблено на підставі податкових повідомлень-рішень форми «Р» третьої особи від 26.03.2013 р. № 14 та № 15, прийнятих нею на підставі акту позапланової документальної перевірки стану дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної, за період з 01.01.2011 р. по 07.05.2012 р., яким зафіксовані виявлені третьою особою порушення з боку позивача вимог здійснення митних процедур, а саме: ст.ст.156 (Умови здійснення транзиту товарів), 201 (Умови переміщення товарів у режимі транзиту) Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV та статті 93 (Вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту) Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення форми «Р» третьої особи від 26.03.2013 р. № 14 та № 15, які позивач отримав 27.03.2013 р., оскаржені ним у судовому порядку, про що третя особа була повідомлена листом № 112/13 від 01.04.2013 р. При цьому, термін для їх оскарження, спливав лише 05.04.2013 р.

Відповідно до ч.1 п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно ч.4 п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому, незважаючи на вищезазначені положення Податкового кодексу України, Державна митна служба 28.03.2013 р. внесла відповідачу подання № 18/15-16-2360 про застосування до позивача спеціальної санкції - тимчасове зупинення його зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, подання Державної митної служби України від 28.03.2013 р. № 18/15-16-2360 до відповідача здійснено під час оскарження позивачем в судовому порядку податкових повідомлень-рішень третьої особи «Р» третьої особи від 26.03.2013 р. № 14 та № 15, тобто коли зазначені податкові повідомлення-рішення не визнані правомірними, а визначені ними грошові зобов'язання вважалися неузгодженими.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем та третьою особою, зазначені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 26.03.2013 р. № 14 та № 15, на підставі яких Державною митною службою України скеровано відповідачу подання від 28.03.2013 р. № 18/15-16-2360, а останнім, прийнято оскаржуваний наказ № 591 від 10.06.2013 р., визнані протиправними та скасовані в судовому порядку постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2013 р. у справі № 801/3637/13-а за позовом ТОВ «Інфлот - Універсал» до Кримської митниці Міндоходів, за участю третьої особи - Сімферопольського прикордонного загону Державної прикордонної служби, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, в судовому порядку встановлена відсутність з боку позивача порушень, виявлених третьою особою під час позапланової документальної перевірки стану дотримання ним законодавства України з питань державної митної, за період з 01.01.2011 р. по 07.05.2012 р., та протиправність податкових повідомлень-рішень форми «Р» третьої особи від 26.03.2013 р. № 14 та № 15, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не може вважатись таким, що має заборгованість перед державним бюджетом, а факт вчинення ним порушень митного законодавства України, виявлених третьою особою, як на момент складання подання Державною митною службою України від 28.03.2013 р. № 18/15-16-2360, так і на момент прийняття відповідачем оскаржуваного наказу № 591 від 10.06.2013 р. є недоведеним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ відповідача № 591 від 10.06.2013 р. «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України», прийнятий ним передчасно, на підставі недоведеного належним чином факту порушення з боку позивача норм митного законодавства України, що призвело до обмеження прав та дискримінації позивача як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №591 від 10.06.2013 р. про застосування до ТОВ «Інфлот-Універсал» спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Є.В.Аблов

Суддя Б.В.Санін

Суддя А.Б.Федорчук