Постанова № 32559286, 18.07.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4157/13-a

категорія 11.5

18 липня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

при секретарі - Недашківському К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2

до Відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції (представник Сироватка К.А.)

про скасування постанов,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 01.08.2012року, постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 01.08.2012року та постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2013р.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Позивач 29.05.2013року отримав постанову Відповідача про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій на загальну суму 9919,90грн. Про наявність постанов Відповідача про стягнення виконавчого збору від 01.08.2012року та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 01.08.2012року Позивачу стало відомо лише 31.05.2013року в приміщенні Відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції. На думку представника Позивача, Позивач в установлені законодавством строки не отримував копій оскаржуваних постанов від 01.08.2012року, йому не було відомо про строки добровільного виконання зобов'язань перед ПАТ "Укрсиббанк" за виконавчим написом нотаріуса, а тому такі постанови підлягають скасуванню.

Більш того, як зазначив представник Позивача, 11.10.2012року ПАТ "Укрсиббанк" було повернуто вказаний виконавчий напис нотаріуса без виконання.

Представник Відповідача проти позову заперечила і пояснила, що 29.09.2011року було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса від 23.05.2011року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованості в сумі 96554,09грн. Копія постанови про відкриття вказаного провадження Позивачу була направлена також 29.09.2011року, про що свідчить копія супровідного листа, та надано 7-денний строк для добровільної сплати вказаної заборгованості. На думку представника Відповідача, Позивачу безспірно було відомо про дане виконавче провадження, так як 17.07.2012року в ході його виконання був описаний, арештований та вилучений у присутності Позивача належний Позивачу автомобіль. Враховуючи, що Позивачем в добровільному порядку не було сплачено вказану заборгованість 01.08.2012року було винесено оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 9655,41грн. та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 264,49грн., а всього на загальну суму 9919,90грн.

Як зазначила представник Відповідача, 11.10.2012року ПАТ "Укрсиббанк" було повернуто вказаний виконавчий напис нотаріуса без виконання, але це у відповідності до вимог чинного законодавства не звільняє Позивача від сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій на загальну суму 9919,90грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, враховуючи доводи представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Зазначені спірні правовідносини між сторонами по даній справі регулюються вимогами Закону України "Про виконавче провадження", що були чинними на день виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до положень даного Закону відповідний орган державної виконавчої служби, Відповідач по справі, зобов'язаний вчинити сукупність дій, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання відповідних виконавчих документів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів.

Судом безспірно встановлено, що 29.09.2011року Відділом Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса від 23.05.2011року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованості в сумі 96554,09грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме - транспортний засіб марки FAW CA 1047 2008року випуску, про що сторонам виконавчого провадження були направлені копії даної постанови відповідно до листа від 30.09.2011року.

17.07.2012року в ході виконавчого провадження у присутності Позивача Відповідачем був описаний, арештований та вилучений належний Позивачу вказаний автомобіль. Враховуючи, що Позивачем в добровільному порядку не було сплачено вказану заборгованість 01.08.2012року було винесено оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 9655,41грн. та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 264,49грн., а всього на загальну суму 9919,90грн.

11.10.2012року за постановою Відповідача ПАТ "Укрсиббанк" було повернуто вказаний виконавчий напис нотаріуса без виконання, а оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій були виділені в окреме провадження і 24.05.2013року для їх виконання було відкрито провадження.

В розумінні вимог підпункту 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5, строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

Відповідно до вимог ч.1 ст.31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Заперечуючи проти позову та всупереч зазначеним вимогам Закону, представник Відповідача не надала суду доказів відправлення Позивачу як боржнику за вказаним виконавчим провадженням копії постанови від 29.09.2011року про відкриття такого виконавчого провадження.

Суд визнає обґрунтованими доводи Позивача та його представника про те, що належним чином Позивачем копії постанови від 29.09.2011року про відкриття такого виконавчого провадження та копії постанов від 01.08.2012року про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій були отримані лише 31.05.2013року. Із зазначеним позовом Позивач звернувся 05.06.2013року, тобто в строки, визначені ст.181 КАС України. Лише за наявності повного текстового викладення оскаржуваної постанови Позивач має реальну можливість звернутися з відповідним позовом.

Разом з тим, суд погоджується з доводами представника Відповідача про те, що Позивачу безспірно було відомо про наявність самого виконавчого провадження щодо стягнення з нього на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованості в сумі 96554,09грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме - транспортний засіб марки FAW CA 1047 2008року випуску, що належить Позивачу. Такий транспортний засіб Відповідачем оголошувався в розшук, а 17.07.2012року в ході такого виконавчого провадження у присутності Позивача за місцем його проживання Відповідачем був описаний, арештований та вилучений належний Позивачу вказаний автомобіль.

Зазначені обставини підтверджуються актом опису та арешту автомобіля, дослідженому в судовому засіданні, на якому міститься підпис Позивача.

Більш того, для оцінки вказаного транспортного засобу залучався експерт, висновок якого Позивачу був вручений 08.09.2012року, що підтверджується дослідженою в судовому зсіданні копією поштового повідомлення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що Позивачу як боржнику безспірно було відомо про наявність виконавчого провадження щодо стягнення з нього на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованості в сумі 96554,09грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно. Протягом всього зазначеного виконавчого провадження Позивачем не вчинялося жодних дій щодо добровільного відшкодування вказаної заборгованості перед ПАТ "Укрсиббанк".

Більш того, як пояснив в суді представник Позивача, у Позивача були відсутні фінансові можливості щодо такого добровільного відшкодування вказаної заборгованості перед ПАТ "Укрсиббанк".

Суд вважає, що сам факт неналежного та несвоєчасного відправлення Відповідачем Позивачу як боржнику за виконавчим провадженням копії постанови про відкриття такого виконавчого провадження не може слугувати обставиною щодо звільнення Позивача від сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Такі недоліки в роботі Відповідача як Відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції можуть бути підставою лише для винесення окремої ухвали суду.

Відповідно до вимог ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, законодавець прямо вказує, що у зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.

Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження, до яких відповідно до вимог ст.41 Закону належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;

3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;

4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;

6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Розмір витрат на проведення виконавчих дій по зазначеному виконавчому провадженню підтверджується актом державного виконавця від 01.08.2012року, копія якого досліджена в судовому засіданні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що розмір виконавчого збору та розмір витрат на проведення виконавчих дій в оскаржуваних постановах визначений відповідно до вимог чинного законодавства і на день їх винесення не було жодних правових підстав для звільнення Позивача від сплати такого збору та таких витрат, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати ОСОБА_1 не підлягають відшкодуванню.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст.,86,94,159-163,167,181,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вказане судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 23 липня 2013 р.