Ухвала суду № 32559245, 23.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р.Справа № 816/1877/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. по справі № 816/1877/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка

до Хорольської об'єднанної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Семенівського відділення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2013 року №0000311626, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб загалом в розмірі 38 752 грн. 35 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року по справі № 816/1877/13-а в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року по справі № 816/1877/13-а позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року здійснено заміну первинних відповідачів належним відповідачем Хорольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів встановила, що позивачем з Семенівською районною державною адміністрацією Полтавської області укладено договори оренди землі:

- від 22 січня 2008 року №4 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 17,53 га під господарськими будівлями та спорудами на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області /а.с. 19-22/;

- від 22 січня 2008 року №5 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 0,97 га під господарськими будівлями та спорудами на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області /а.с. 23-28/.

За умовами даних договорів оренди (пункт 9) орендна плата складає 48 грн. 20 коп. за 1 га землі під господарськими будівлями та спорудами.

Пунктом 10 вказаних договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Позивачем до Семенівського відділення Хорольської МДПІ подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в яких розраховано річну суму зобов'язання зі сплати податку, виходячи з умов вищезазначених договорів оренди землі /а.с. 31-46/.

Семенівським відділенням Хорольської МДПІ 11 лютого 2013 року проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ ім. Шевченка з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2012 роки.

За результатами перевірки складено акт від 11 лютого 2013 року №59/15/03793596, в якому вказано на порушення платником податків вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та спорудами загалом в розмірі 31 001 грн. 88 коп. (в т.ч., за 2011 рік - 10 950 грн. 47 коп., за 2012 рік - 20 051 грн. 41 коп.) /а.с. 62-63/.

На підставі даного висновку Хорольською МДПІ (Семенівським відділенням) 04 березня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000311626, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб загалом в розмірі 38 752 грн. 35 коп. (в т.ч., 31 001 грн. 88 коп. - основний платіж, 7 750 грн. 47 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /а.с. 18/.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III, а відносини з приводу справляння плати за землю з 01 січня 2011 року - Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Так, статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9, підпунктів 14.1.72, 14.1.73, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Питання щодо справляння плати за землю, в тому числі розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, що визначені у розділі ХІІІ "Плата за землю".

Так, відповідно до положень статей 269, 270 Податкового кодексу України платниками податку є землекористувачі (яким, в даному випадку, виступає позивач). Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як визначено підпунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Матеріалами справи підтверджено, що орендна плата за вищевказані земельні ділянки позивачем сплачується у відповідності до умов договорів оренди, укладених з Семенівською районною державною адміністрацією Полтавської області.

Погоджуючись з доводами позивача про те, що в силу приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" розмір орендної плати є істотною умовою договору, а відповідно до статті 30 вказаного Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, колегія суддів зазначає, що згідно з підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земель сільськогосподарського призначення не може бути меншою розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

За змістом пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів ввжає, що з 01 січня 2011 року позивач, як орендар земельних ділянок, зобов'язаний сплачувати плату за землю в розмірі, визначеному Податковим кодексом України.

Колегія суддів зазначає, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку. Натомість, такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави, а тому не можуть допускати диспозитивності.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін такого договору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. по справі № 816/1877/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.