Постанова № 32559122, 19.07.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4825/13-a

категорія 12.2

19 липня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвина О. Т.,

суддів -Єфіменко О.В.

Фещук А.В.

при секретарі - Бортнік О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання незаконним та скасування наказу №272 від 26.06.2013 р.,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ, виданий головою Державної міграційної служби України Ковальчуком А.А. №272 від 26 червня 2013 року про оголошення йому догани.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що його не було повідомлено про початок та підстави службового розслідування, не надано можливості давати пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування, подавати у письмовій формі зауваження та звертатися з обґрунтованими клопотаннями. Також його не ознайомили з актом службового розслідування, не повідомили про дату та місце ознайомлення з актом, не надали можливості висловити свої зауваження. При обранні виду стягнення не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинений проступок. На думку позивача письмові пояснення перед накладенням на нього дисциплінарного стягнення повинні були у нього відбирати працівники Державної міграційної служби України, а не працівники управління. Крім того, позивач вважає, що згідно зі своєю посадовою інструкцією, він не відповідає за видачу закордонних паспортів громадянам України для виїзду за кордон та за усною вказівкою начальника управління Державної міграційної служби України в Житомирській області Нестерчука С.І. йому заборонено займатись прийомом документів для виготовлення паспортів громадян України для виїзду за кордон та прийняттям по них рішень.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 14 березня 2012 року працює на посаді першого заступника начальника управління - начальником паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (а.с.40).

26 червня 2013 року наказом №272-к голови Державної міграційної служби України за неналежне виконання службових обов'язків та вимог керівництва ДМС України, що призвело до грубого порушення вимог нормативно - правових актів з питань оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, позивачу оголошено догану (а.с.6).

Відповідно до штатного розпису управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на 2013 рік, затвердженого 29 грудня 2012 року головою Державної міграційної служби України, повноваження з оформлення паспорта належать до відання відділу паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб, діяльність якого безпосередньо спрямовує, координує та контролює позивач відповідно до посадової інструкції. Зокрема, п.4 посадової інструкції передбачено, що позивач безпосередньо спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність: відділу паспортної роботи, громадянства, та реєстрації фізичних осіб, сектору громадянства, сектору адресно-довідкової роботи, сектору еміграції та оформлення документів для виїзду за кордон, сектору інформаційних технологій, сектору діловодства та контролю (а.с.16-18).

Підставою для видання оскаржуваного наказу стало подання прокуратури Житомирської області від 23 травня 2013 року та доповідна записка завідувача сектору боротьби з корупцією Державної міграційної служби України Тимофеєва С.О. (а.с. 7-8, 21-22), з яких видно, що керівники районних секторів управління ДМС України в Житомирській області, всупереч вимогам діючого законодавства, при наданні громадянам переліку рахунків для оплати, не забезпечили належне інформування громадян щодо того, які з платежів є обов'язковими, а які добровільними. Вказані в поданні порушення є наслідком відсутності контролю за даним напрямком роботи за роботою підлеглих працівників з боку керівництва управління ДМС України в Житомирській області, в тому числі і позивача, що свідчить про неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків.

Також, позивачем не забезпечено виконання вимог Державної міграційної служби України, викладених у листі ДМС від 14 березня 2013 року №6-2256/3-13, в частині здійснення належного інформування громадян щодо вичерпного переліку обов'язкових платежів, необхідних для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також вжиття заходів щодо недопущення надання сторонніми особами адміністративних послуг (а.с.32-33).

Суд вважає, що порушення, виявлені під час прокурорської перевірки, знайшли підтвердження в судовому засіданні і є наслідком неналежного виконання позивачем своїх обов'язків.

Згідно зі ст. 147 КзпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, як догана або звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ст. 147-1 КзпП України).

Відповідно до ст. 148 КзпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ст. 149 КзпП України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відмовився надати письмові пояснення, про що 24 травня 2013 року складено акт комісією управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (а.с. 15, 29). Пояснюючи свою відмову від дачі пояснень позивач мотивував її тим, що особа, яка вимагала таких пояснень, не мала на це повноважень.

Однак це спростовується показами свідка ОСОБА_6, завідувача сектору персоналу управління, який пояснив, що за дорученням куратора Державної міграційної служби України він запропонував позивачу надати письмові пояснення з приводу порушень, виявлених прокурорською перевіркою, про що повідомив позивача, але останній відмовився надати письмові пояснення, про що було складено акт 24 травня 2013 року. Наявність двох актів свідок пояснив тим, що у першому акті не було зазначено посади позивача, а тому на прохання куратора Державної міграційної служби України було складено другий акт, який відрізнявся від першого тим, що в ньому було вказано посаду позивача.

Крім того, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підтвердили, що позивач в їх присутності відмовився від дачі письмових пояснень по недоліках, виявлених в поданні прокуратури Житомирської області, яке йому пропонував надати ОСОБА_6

Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на нього стягнення.

Що стосується тверджень позивача про обов'язковість проведення службового розслідування, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.

Тобто вказаним Порядком допускається не обов'язковість, а можливість проведення службового розслідування у визначених законодавством випадках.

Судом встановлено, що службове розслідування перед накладенням на позивача дисциплінарного стягнення не проводилось.

Посилання позивача на те, що він не відповідає за видачу закордонних паспортів громадянам України для виїзду за кордон суд не приймає до уваги, оскільки саме на відділ паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, який очолює позивач, покладено такі повноваження.

За таких обставин суд вважає, що відповідач, накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення, діяв в межах наданих йому повноважень, у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому позивачу слід відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись Кодексом законів про працю України, ст. ст. 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання незаконним та скасування наказу №272 від 26.06.2013 року відмовити за безпідставністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: О.Т. Літвин

судді: О.В. Єфіменко

А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 24 липня 2013 р.