Рішення № 32558343, 17.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10006/13 17.07.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"ДоПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"Провідшкодування шкоди в порядку регресу 33181,01 грн. Суддя Блажівська О.Є. Представники сторін:

Від позивача - Голоднюк О.Г. дов. № 1256 від 21.12.2012р. до 31.12.2013р.

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування шкоди в порядку регресу 33181,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/1006/13, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

17.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва з МТСБУ надійшло повідомлення про розмір страхового покриття.

17.07.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

17.07.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення №04050 22140868.

17.07.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В :

07.12.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа-Страхування" та Сочнєвим Артемом Анатолійовичем було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0296909.159, об'єктом страхування якого є автомобіль "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АІ 5854 СТ, на випадок дорожньо-транспортної пригоди.

31.10.2012 року в м. Києві по пр.-ту. Бажана сталась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки ГАЗ-3302, державний номер АА 0223 ВЕ під керуванням Іщенка Сергія Олександровича та автомобіля марки "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АІ 5854 СТ під керуванням Сочнєва Артема Анатолійовича.

Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2012 р. № 3-8989/12, Іщенка Сергія Олександровича було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Страхувальник повідомив позивача про страховий випадок, та заявою від 01.11.2012 р. звернувся до позивача про виплату страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до страхового акту від 28.11.2012 р. № 3943.206.12.01.01 сума страхового відшкодування складає 33181,01 грн.

Згідно звіту №968 від 08.11.2012 року про оцінку автомобіля "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АІ 5854 СТ, вартість матеріального збитку складає 42719,76 грн.

Згідно платіжного доручення від 11.12.2012 р. № 26507 позивач виплатив вигодонабувачу 33181,01 грн. страхового відшкодування.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2012 р. № 3-8989/12, Іщенка Сергія Олександровича було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3233354, цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією автомобіля марки ГАЗ-3302, державний номер АА 0223 ВЕ, застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого, встановлений в розмірі 50 000,00 грн., франшиза дорівнює 1000,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер АІ 5854 СТ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/1085394), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги.

29.01.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 02667 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

У відповідності до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1191 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлений порядок виплати страхового відшкодування.

З викладеного вбачається, що до позивача в порядку регресу перейшло право на відшкодування шкоди за рахунок відповідача, що не спростовано належним чином відповідачем.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Ліміт відповідальності по полісу № АВ/3233354 за шкоду, заподіяну майну потерпілого, встановлений в розмірі 50 000,00 грн., франшиза дорівнює 1000,00 грн.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню в розмірі 32181,01 грн. (з вирахуванням 1000 грн. франшизи).

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар - Запольського, будинок 9 /10, ідентифікаційний код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 32181,01 грн. (тридцять дві тисячі сто вісімдесят одну грн. 01 коп. ) відшкодування шкоди в порядку регресу, 1668, 65 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят вісім грн. 65 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 22.07.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська