Рішення № 32557929, 11.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10748/13 11.07.13

За позовом Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

До відповідача фізичної особи - підприємця Киценка Юрія Володимировича

Про стягнення 32097,01 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача Киценко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом Українсько-канадське спільне підприємство «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до фізичної особи - підприємця Киценка Юрія Володимировича про стягнення за договором № 95/2010 32097,01 грн., а саме: 14655,04 грн. боргу, 34,20 грн. пені, 16091,23 грн. інфляційних, 1316,54 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленої позивачем продукції.

Ухвалою суду від 07.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10748/13, розгляд останньої призначено на 01.07.2013 р..

Ухвалою суду від 01.07.2013 р. розгляд справи відкладено до 11.07.2013 р. та витребувано у позивача первинні бухгалтерські документи, за якими виник борг у розмірі 14655,04 грн..

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судовому засіданні факт існування боргу у розмірі 14655,04 грн. не заперечив. Одночасно ним здійснено усну заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.06.2010 р. між Українсько-канадським спільним підприємством «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (постачальником) та фізичною особою - підприємцем Киценком Юрієм Володимировичем (покупцем) укладено договір № 95/2010 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця матраци пружинні і меблі в асортименті, в кількості, в строки і за цінами, вказаними в доданих до цього Договору специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (далі - продукція), а покупець - прийняти дану продукцію і оплатити її повну вартість.

На виконання умов Договору постачальником постачався, а покупцем отримувався товар.

Відповідно до п. 5.1 Договору товар підлягав оплаті протягом 30 календарних днів від дати відвантаження.

Відповідачем товар оплачено частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 14655,04 грн., проти чого останній не заперечує.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 14655,04 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 14655,04 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення умов Договору винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми порушеного зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 257, 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як зазначено вище, строк оплати товару, встановлений Договором, становить 30 календарних днів від дати відвантаження (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання за кожною накладною. Поставки, за якими існує борг, були здійснені у грудні 2010 року, січні, лютому, травні та вересні 2011 року, і річна позовна давність за цими вимогами сплила.

Виходячи з того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України), вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем неправомірно визначено початок періоду прострочення як 04.06.2010 р., оскільки відповідно до наявних у справі накладних борг виник значно пізніше і його виникнення пов'язано не з разовою поставкою, а з рядом поставок, які розірвані у часі. А тому індекс інфляції підлягає обчисленню виходячи зі стану (розміру) боргу у певний період. За розрахунком суду інфляційна складова боргу становить 192,3 грн. (14847,34 грн. борг з урахуванням індексу інфляції). У стягненні 15898,93 грн. інфляційних судом відмовлено.

Таким же чином підлягає обчисленню 3 % річних, які становлять 901,88 грн.. Вимоги про стягнення 414,66 грн. трьох відсотків річних пред'явлено необґрунтовано.

Розмір заборгованостіПеріод нарахуванняІнфляційна складова боргу3% річних1890,0317.01.2011-30.04.201364,61129,71313626.02.2011-30.04201378,27204,914435,0128.03.2011-30.04.201147,94278,86211924.06.2011-30.04.20130117,91232626.05.2011-30.04.20130134,9774902.10.2011-30.04.20131,4835,52 Всього:192,3901,88

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 14847,34 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 901,88 грн. трьох процентів річних, а загалом 15749,22 грн.. В іншій частині позовну судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Киценка Юрія Володимировича (02217, м. Київ, вул. Закревського, 13, кв. 100, ідентифікаційний номер 2997413217) на користь Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9, код 00242861) 14847,34 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 901,88 грн. трьох процентів річних, 844,25 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 23.07.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун