Ухвала суду № 32557526, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К-19558/09

К-18659/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., за участю секретаря Гончар Н.О.та представниківпозивача Загоровської Н.В.відповідача Киричека О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скаргиСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 у справі № 7/74за позовомКомунального підприємства «Київський метрополітен»доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податківтретя особаДержавна податкова інспекція у Солом'янському районі м. КиєваПроскасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2007 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві № 0000464230/0 від 10.05.2007 та № 0000344230/0 від 10.05.2007.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2007 залишено без змін.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Києві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу КП «Київський метрополітен», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 - без змін.

Крім того, відповідачем подано клопотанням про заміну відповідача (Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків) його правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку щодо його обґрунтованості та наявності підстав для його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- СДПІ у м. Києві було проведено виїзну планову перевірку КП «Київський метрополітен» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.07.2005 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої складено акт перевірки № 399/42-30/03328913 від 25.04.2007;

- на підставі акта перевірки СДПІ у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000344230/0 від 10.05.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 228 564,42 грн. (основний платіж - 152 149,61 грн., штрафні (фінансові) санкції 76 414,81 грн.); № 0000464230/0 від 10.05.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «плата за оренду майнових комплексів та іншого майна, що у комунальній власності» у сумі 5 507 559,30 грн. (основний платіж);

- в акті перевірки зазначено, що нормативні грошові оцінки земель, розташованих на дільниці від станції «Харківська» до Харківської площі, встановлені виходячи з функціонального коефіцієнту 0,5, як для земель рекреаційного призначення та інших відкритих земель, що відведені під майбутнє будівництво. В серпні 2005 року КП «Київський метрополітен» введено в експлуатацію перший пусковий комплекс дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену в м. Києві від станції «Харківська» до Харківської площі. Листом від 10.04.2007 р. № 071649/1000 Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві визначило коефіцієнт функціонального використання земель - 1,00 (землі наземного та підземного транспорту). Тому перевіряючими зроблено висновок про порушення КП «Київський метрополітен» ч.1 ст.14, ст.23 Закону України «Про плату за землю».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що орендна плата за землю, яка надана позивачу для будівництва 1-го пускового комплексу дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену, обчислюється з коефіцієнтом 0,50 на функціональне використання. Також суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що платіж за оренду майнових комплексів та іншого майна, що перебуває у комунальній власності, не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків, а тому він не може бути визначений як податкове зобов'язання.

Колегія суддів рішення судів попередніх інстанцій вважає передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Статтями 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» визначено вичерпний перелік загальнодержавних, а також місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи з положень Закону України «Про систему оподаткування», визначений податковим повідомленням-рішенням № 0000464230/0 від 10.05.2007 платіж «плата за оренду майнових комплексів та іншого майна, що у комунальній власності» не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів), а отже, він не може визначатись як податкове зобов'язання платника податку згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки згідно з Преамбулою цього Закону, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Щодо визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000344230/0 від 10.05.2007 суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до ст.15 названого Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору оренди земельних ділянок від 07.07.2005 (зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 28.11.2005 за № 63-6-00310) Київською міською радою надано КП «Київський метрополітен» в оренду на 3 роки земельні ділянки, розташовані на дільниці від станції «Харківська» до Харківської площі у Дарницькому районі м. Києва, загальною площею 12,1039 га (кадастрові номери 8000000000:90:171:0065, 8000000000:90169:0013, 8000000000:90:436:0004, 8000000000:90:487:0010) для будівництва 1-го пускового комплексу дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену. Згідно листа Головного управління земельних ресурсів від 14.02.2007р. № 07-05/4424 договір оренди земельних ділянок від 07.07.2005 (кадастрові номери 8000000000:90:171:0065, 8000000000:90169:0013, 8000000000:90:436:0004, 8000000000:90:487:0010) зареєстровано 28.11.2005 р. за № 63-6-00311 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі. Згідно витягів Головного управління земельних ресурсів від 18.01.2005 з технічної документації № Ю-30823/2005, № Ю-30822/2005, № Ю-30821/2005, № Ю-30820/2005 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (кадастрові номери 8000000000:90:171:0065, 8000000000:90169:0013, 8000000000:90:436:0004, 8000000000:90:487:0010) коефіцієнт функціонального використання землі становить 0,50 (рішення Київської міської ради від 27.04.201 № 104/825 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва»).

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки доводам податкового органу щодо обґрунтованості визначення позивачу податкового зобов'язання з земельного податку за використання земельних ділянок першого пускового комплексу Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції «Либідська» до станції «Виставковий центр», а також не встановлено, чи укладалися по цим земельним ділянкам договори оренди, чи проводилася їх державна реєстрація та нормативно-грошова оцінка з подальшим встановленням функціонального коефіцієнту.

Крім того, судами попередніх інстанцій не перевірено доводи податкового органу щодо того, що податковим повідомленням-рішенням №0000344230/0 від 10.05.2007 позивачу обгрунтовано нараховані штрафні санкції за порушення строків подання розрахунку земельного податку по Голосіївському району м.Києва, та обгрунтовано визначено податкове зобов'язання по земельному податку по земельних ділянках у Деснянському, Оболонському, Печерському, Подільському, Солом»янському, Шевченківському районах міста Києва, землекористувачем яких є позивач.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином усі обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків) його правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників

2. Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задовольнити частково.

3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний