Постанова № 32556667, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/340/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства «Немішаеве» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Житлово-комунального підприємства «Немішаеве» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 01 березня 2011 року №0000281530/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду - скасувати та прийняти нову про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав, визначених ст.202 КАС України.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до облікової картки позивача за платежем «Податок на додану вартість», визначена оскаржуваним податковим повідомлення - рішення погашена за рахунок отриманої позивачем субвенцій з державного бюджету. Вказані податкові зобов'язання позивачем сплачені з порушенням встановлених законодавством строків.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матералів справи вбачається, що Житлово-комунального підприємства «Немішаеве» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 01 березня 2011 року №000028/15-23579528.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п.203.2 ст.203 розгд.2 Податкового кодексу України.

Так, відповідачем під час проведення камеральної перевірки встановлено, що позивачем порушено граничний строк сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1280,44 грн. на 114 днів.

А саме, позивачем порушено граничні строки сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначених податковими деклараціями: №9003728658 від 15 вересня 2010 року (граничний строк сплати 30 вересня 2010 року) податкове зобов'язання сплачено 23 грудня 2010 року платіжним дорученням №549; №9004588988 від 21 жовтня 2010 року (граничний строк сплати 01 листопада 2010 року) податкове зобов'язання сплачено платіжними дорученнями від 21 січня 2011 року №25, від 23 грудня 2011 року №549, від 26 січня 2011 року №22, від 23 лютого 2011 року №71; №9005108411 від 18 листопада 2010 року (граничний строк сплати 30 листопада 2010 року) податкове зобов'язання сплачено платіжним дорученням від 23 лютого 2011 року №71.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 01 березня 2011 року №0000281530/0, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 640,22 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду. В обгрунтування податкового адміністративного позову, позивач вказує на те, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2010 року він сплатив в установлені чинним законодавством строки, відповідно до платіжних доручень №396 від 30 вересня 2010 року, №435 від 28 жовтня 2010 року, №501 від 26 листопада 2010 року, №502 від 29 листопада 2010 року, №503 від 30 листопада 2010 року. Однак, відповідачем протиправно змінено призначення платежу по даним платіжним дорученням.

Відповідно до положень п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що Житлово-комунальним підприємством «Немішаеве» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2010 року, копії яких маються в матеріалах справи.

У відповідності до положень п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України граничний строк сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень є 30 вересня 2010 року, за вересень - 01 листопада 2010 року, за жовтень 2010 року - 30 листопада 2010 року.

Відповідно до копій платіжних доручень: від 30 вересня 2010 року №396 позивачем сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 15 624,00 грн. (строк сплати 30 вересня 2010 року); від 28 жовтня 2010 року№435 позивачем сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 30 000,00 грн. (строк сплати 28 жовтня 2010 року); від 26 листопада 2010 року №501 позивачем сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 8000,00 грн (строк сплати 26 листопада 2010 року); від 29 листопада 2010 року №502 позивачем сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 7 800,00 грн. (строк сплати 29 листопада 2010 року); від 30 листопада 2010 року №503 позивачем сплачено суму податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 12 800,00 грн. (строк сплати 30 листопада 2010 року). Копії даних платіжних доручень наявні в матеріалах справи (а.с.162-164).

З наведеного вбачається, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2010 року позивачем сплачено у строки, визначені ст.203 Податкового кодексу України.

Так, Київським окружним адміністративним судом (постанові від 28 лютого 2012 року №2а-5583/11/1070) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області щодо розподілу коштів сплачених Житлово-комунальним підприємством «Немішаеве» зокрема, згідно платіжних доручень від 30 вересня 2010 року №396, від 28 жовтня 2010 року №435, від 26 листопада 2010 року №501, від 29 листопада 2010 року №502, від 30 листопада 2010 року №503 в рахунок погашення податкового боргу та пені.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі №2а-5583/11/1070 повернута особі, які її подала.

Отже, в силу положень ч.3 ст.254 КАС України постанова Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року №2а-5583/11/1070 набрала законної сили та підлягає виконанню. Дана обставина не заперечується і відповідачем, підтвердженням чого є лист Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби від 06 лютого 2013 року №52/9/10 (а.с.76,77), в якому зазначається про неможливість виконати дане судове рішення по технічним причинам.

Крім того, слід звернути увагу, що обставини, встановлені даним судовим рішенням в силу ч.1 ст.72 КАС України не підлягають доказуванню у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року позивачем сплачено у встановлені чинним законодавством строки платіжними дорученнями №396 від 30 вересня 2010 року, №435 від 28 жовтня 2010 року, №501 від 26 листопада 2010 року, №502 від 29 листопада 2010 року, №503 від 30 листопада 2010 року. Висновки відповідача про порушення позивачем граничних строків сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 114 днів є протиправними, такими що не підтверджуються матеріалами справи.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 01 березня 2011 року №0000281530/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача відобразити у даних картки особового рахунку позивача сплату податкових зобов'язань відповідно до призначення платежів, відповідно до постанови НБУ від 21 січня 2004 року №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», то вони не підлягають задоволенню, оскільки вчинення відповідачем таких дій є прямим наслідком скасування податкового повідомлення - рішення від 01 березня 2011 року №0000281530/0.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та не взято до уваги постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року №2а-5583/11/1070, що призвело до неправильного вирішення даної справи.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення адміністративного позову, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 01 березня 2011 року №0000281530/0. В іншій частині адміністративний позов залишити без задоволення.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства «Немішаеве» - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 01 березня 2011 року №0000281530/0.

В задоволенні решти адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.