Ухвала суду № 32556208, 17.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2059/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000141702/710 від 10 квітня 2013 року.

22 травня 2013 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням ДПІ у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з'явився. 02 липня 2013 року через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №168525 представник подав клопотання з проханням перенести розгляд справи у зв'язку із перебуванням його у відпустці.

Однак, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що явка позивача чи його представника не визнавалась обов'язковою, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду вважає за необхідне відмовити у задоволенні даного клопотання.

Відповідач (апелянт) в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 29 березня 2013 року №1140/17-2/1929113336.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 198.3 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в сумі 23997 грн., та порушення п. 200.3, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 3961 грн.

На думку податкового органу позивачем є неправомірним віднесення до податкового кредиту витрати дизпалива на пробіг автомобіля без вантажу (холостий пробіг) при наданні послуг з вантажних перевезень, а також віднесення до витрат придбання та встановлення двох акумуляторів на автомобіль, який проданий позивачем.

На підставі акта перевірки, 10 квітня 2013 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141702, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 3961 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п.198.2, 198.6 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, положеннями ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.п. 200.3, 200.4 ст.200 вказаного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції віднесення до податкового кредиту вартості дизпального використаного позивачем для подання транспорту до місця завантаження і повернення цього транспорту підтверджується видатковими і податковими накладним, які оформлені без порушень, а використання цього дизпального підтверджено актами списання паливно-мастильних матеріалів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що витрати дизпалива на пробіг автомобіля без вантажу (холостий пробіг) при наданні послуг з вантажних перевезень є правомірним віднесення позивачем до податкового кредиту цих сум.

Також, судом першої інстанції встановлено, що в грудні 2012 року позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 533,34 грн., у зв'язку із придбанням у ТОВ «Агротек» та заміною на автомобілі акумуляторів, загальною вартістю 3200 грн., що підтверджується податковою та видатковою накладними та банківською випискою, що підтверджує факт реальності зміни майнового стану позивача.

При цьому, придбані акумулятори були використанні позивачем у своїй господарській діяльності, а саме: встановлені на транспортний засіб, що підтверджується накладною на внутрішнє переміщення, актом встановлення на машину, а зняті з транспортного засобу акумулятори переданні на зберігання на склад позивача, що підтверджується накладною позивача на внутрішнє переміщення.

Однак, після заміни акумуляторів на транспортному засобі, між позивачем та ТОВ «ОСОБА_2» було укладено договіру купівлі - продажу №22/11/12-10 від 22 листопада 2012 року, згідно умов якого позивачем продано даний автомобіль.

На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться наступні первинні бухгалтерські документи: рахунок - фактура, довідка - рахунок, видаткова та податкова накладні, довіреність на отримання ТМЦ та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджуються правомірність формування позивачем податкового кредиту, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.