Постанова № 32556013, 11.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 р. 16:40 Справа №801/5811/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Е.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Виробничо-торгівельна компанія «ВЛ-Комплект»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Приступа Є.В. - пред-к, дов.№ 104-13 від 22.03.2013 р.

від відповідача - Володькін С.А. - пред-к,дов. №29/9/10 від 18.06.2013 р.

Євтодієва Г.В. - пред-к, дов. №10/10.25 від 25.03.2013 р.

Суть спору До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Виробничо-торгівельна компанія «ВЛ-Комплект» (далі позивач) до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відповідача від 24.05.2013 р. № 0001162200 та №000172200. Вимоги мотивовані тим, що відповідач при проведенні планової виїзної перевірки позивача зробив помилкові висновки про порушення ним вимог ПК України , в наслідок чого безпідставно нарахував податкові зобов'язання та протиправно застосував до нього штрафні санкції .

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав , викладених у позовній заяві.

У судове засідання , яке відбулось 17.06.2013р., представник відповідача надав заперечення на позов , в яких зазначив , що відсутні підстави для задоволення позову, на його думку висновки, викладені в акті перевірки зроблені при повному вивчені наданих платником податків документів, відповідають дійсним обставинам справи.

Розгляд справи відкладався для витребування додаткових доказів по справі.

Представники сторін у с судовому засіданні 11.07.2013 р. наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового , валютного иа іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012 р. , за результатами якої 26.04.2013 р. був складений акт №695/22/32316022.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.138.6, п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України , в результат чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2676059 грн., порушення п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14, п.п. 201.14, 201.15 ст.201 , п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 п. 198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ за період часу,що перевірявся , на 2527409 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 24.05.2013р. прийняти податкові повідомлення-рішення № 0001162200, відповідно до якого платнику податків нараховане податкове зобов'язання по датку на прибуток у сумі 2676059 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 851590,3 грн. та №0001172200 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 2527409 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 631852,25 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 137.1. ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У п. 138.1 ст.138 ПК України встановлено,що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ ( п.п. 138.1.1. п. 138 .1 ст.138 ПК України) ,

Згідно з п. 138 .2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Розділ V ПК України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, (п. 185.1 ст. 185 ПК України).

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Працівники відповідача в акті №695/22/32316022 від 26.04.2013р. зазначили, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Транс сервіс груп плюс», ПП «Астек плюс», ТОВ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВФ «Метковмонтаж», ПП «Ера плюс», ПП «Колорит», ТОВ «Металелектромаш», ТОВ «Діслав», ТОВ «Арджуна», які врегульовані договорами постачання товарів, надання послуг, на виконання умов яких платником податків був отриманий товар ( послуги) . Згідно з відомостями актів зустрічних перевірок податкових органів, в яких зареєстровані зазначені контрагенти, неможливо проведення достовірності проведення ними операцій з позивачем, що на думку відповідача свідчить про те,що придбання товарів ( отримання послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій по реалізації товару ( виконання робіт) , укладені з ними договори мають ознаки фіктивності , їх діяльність , спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочини, укладені з ними є нікчемними, у зв'язку з чим при формуванні позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з цими контрагентами у період часу,що перевірявся, встановлено завищення податкового кредиту , необґрунтованого формування валових витрат.

Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача є ,зокрема, виробництво електромонтажних пристроїв, неспеціалізована оптова торгівля, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

В період часу ,що перевірявся, позивач придбав у ТОВ «Транс сервіс груп плюс» муфти та комплектуючі для монтажу на суму 76608 грн. ( в тому числі ПДВ). До матеріалів справа залучені копії податкових накладних , оформлених ТОВ «Транс сервіс груп плюс», №80819 від 08.08.2012 р. ,№ 82110 від 21.08.2012 р. та № 92410 від 24.09.2012 р., докази обліку позивачем придбаних товарів на рахунку 281 , їх подальшої реалізації контрагентам.

Відповідачем не надано доказів неотримання позивачем вказаного товару , посилання на інформацію ДПІ у Бабушкінському районі м.Днепропетровськ щодо незнаходження ТОВ «Транс сервіс груп плюс» за місцем реєстрації у жовтні 2012 р. не є доказом відсутності постачання ним товару на адресу платника податків у серпні-вересні 2012 р.

Матеріали справи свідчать про те,що в період часу, що перевірявся, позивач на підставі договору №37 від 29.08.2011р. скористався послугами щодо транспортування виготовлених ними металевих виробів , яки надавались ПП «Астек плюс». Факт здійснення перевезень підтверджений товарно-транспортними накладними №1554 від 31.10.2011 р. ,№ 1491 від 30.11.2011р., №1510 від 30.12.2011р., №1590 від 31.01.2012 р., №1627 від 31.01.2012 р., копії яких залучені позивачем, податковими накладними №1491 від 30.11.2011р., №1554 від 31.10.2011р., №1510 від 30.12.2011р., №190 від 31.01.2012 р., №1570 від 29.02.2012р., №1627 від 31.03.2012р., оформленими сторонами актами виконаних робіт При вивченні наведених документів судом встановлено ,що в цих товарно-транспортних накладних вантажовідправником зазначений позивач, здійснювалось перевезення металовиробів, яки ним виготовлялись. В податкових накладних та актах виконаних робіт зазначені маршрути перевезень. За твердженнями податкового органу припинення ПП «Астек плюс» здійснено 30.10.2012р. Приймаючи до уваги період надання послуг ПП «Астек плюс» , суд вважає ,що факт його припинення в подальшому не може бути доказом не надання позивачу послуг про транспортуванню його продукції.

Між позивачем та ТОВ «Інтербізнесконсалтінг» 19.01.2011р. укладений договір № 1010/1/2011 про послуги з інформатизації , предметом якого було надання послуг індивідуального доступу на сайт . До матеріалів справа и залучені копії оформлених сторонами актів виконаних робіт № 252/4 від 30.11.2011р., №252/5 від 31.12.2011р. , №252/8 від 16.03.2012 р., №252/7 від 28.02.2012р., №252/6 від 31.01.2012 р., №252/3 від 31.10.2011р., №19/1 від 31.03.2012р., №19/4 від 30.07.2012р., №19/5 від 31.07.2012р., №19/2 від 30.04.2012р., №19/3 від 31.05.2012р, 319/6 від 31.08.2012р., №19/7 від 30.09.2012 р., №217/1 від 31.10.2012р., № 217/2 від 30.11.2012р., №217/3 від 31.12.2012р., податкових накладних № 8 від 03.03.2012р., №15 від 14.09.2012р., яки свідчать про отримання позивачем в період часу, що перевірявся, послуг на суму 5600грн. ( в тому числі ПДВ).

Внесення ДПІ у Шевченковському районі м. Києва 19.11.2012 р. відомостей щодо відсутності ТОВ «Інтербізнесконсалтінг» за місцем реєстрації не може доказом не надання послуг позивачу.

Між позивачем та ТОВ «Транс Бізнес Лайн» 29.08.2012р. був укладений договір постачання матеріалів №290812 , предметом якого було придбання товарів, смазки у кількості 4875,8 кг на суму 299920,20 грн. ( в тому числі ПДВ) та 03.09.2012р. був укладений договір про надання послуг по перевезенню вантажів №030912 . До матеріалів справи залучені копії податкових накладних № 32 від 30.09.2012 р.,№ 325 від 26.09.2012 р. , №524 від 17.10.2012 р. ,№525 від 29.10.2012 р. та актів приймання - здачі робіт ( надання послуг) №1193 , № 1192, №1704 , №1705 , яки свідчать про надання послуг по транспортуванню вантажів позивача на суму 175069,97 грн. Позивачем також надані податкові накладні № 327 від 05.09.2012 р. № 328 від 07.09.2012р. , № 329 від 11.09.2012 р. № 330 від 13.09.2012р№414 від 01.10.2012р. №415 від 03.10.2012 р. №416 від 04.10.2012 р. ,№417від 05.10.2012р. №418 від 29.10.2012р. , яки свідчать про придбання ним у ТОВ «Транс Бізнес Лайн» смазки Азмол ЗЄС на суму 501775,75 грн. ( в тому числі ПДВ) . Судом встановлено, що позивач обліковував придбаний товар відповідно до вимог чинного законодавства, використовував його для ведення господарської діяльності. В акті перевірки №695/22/32316022 від 26.04.2013р. відповідачем не надані докази неможливості постачання ТОВ «Транс Бізнес Лайн» смазки Азмол ЗЄС в обсягах, відображених позивачем в його бухгалтерської та податковій звітності , надання послуг по транспортуванню вантажів.

Судом встановлено,що між позивачем та ПП «ВФ «Метковмонтаж» 04.05.2011р. укладений договір №0405/1 про надання послуг, предметом якого було виконання останнім робіт по обробки металевих виробів . На виконання умов зазначеного договору ПП «ВФ «Метковмонтаж» були надані послуги по гарячому цинкуванню, дробеструйної обробки металовиробів , по збірки дволанцюгових та одноланцюгових підвісок, по покриттю оловом, проклеюванню абразивним корундом металовиробів, що підтверджено актами виконаних робіт, податковими накладними №273 від 24.10.2011р., №289 від25.02.1011р., №9 від 01.12.2011р., №142 від 13.12.2011р., №!2 від 01.11.2011р., №168 від 14.11.2011р., №288 від 24.11.2011р., №8 від 02.04.2012р., №52 від 05.04.2012р., 3136 від 12.04.2012р., №1 від 01.03.2012р.,№101 від 09.03.2012р., №126 від 12.03.2012р., №187 від 16.03.2012р., 3227 від 20.02.2012р., №312 від 27.02.2012р., №3 від 01.02.2012р., №71 від 07.02.2012р., №146 від 13.02.2012р., №217 від 23.02.2012р., №78 від 10.01.2012р., №26 від 03.10.2011р., №106 від 10.10.2011р. . Позивачем надані копії актів приймання металовиробів, укладених з ПП «ВФ «Метковмонтаж» , яки свідчать про отримання ним продукції, виготовленої платником податків , для її обробки, докази отримання виготовлених ПП «ВФ «Метковмонтаж» виробів.

В акті перевірки №695/22/32316022 від 26.04.2013р. відповідачем не надані докази ненадання ПП «ВФ «Метковмонтаж» позивачу послуг, відображених в податковій та бухгалтерській звітності останнього.

Факт визнання ПП «ВФ «Метковмонтаж» 26.12.2012 р. банкрутом відповідно до ст. 70 КАС України не є належним доказом невиконання ним обов'язків , визначених у договорі №0405/1 від 04.05.2011р.

Матеріали справи свідчать про те,що 04.05.2011р. позивачем укладений договір постачання товарів №45, предметом якого було передачу йому у власність ПП «Ера плюс», товарів, визначених у специфікаціях. На виконання умов зазначеного договору ПП «Ера плюс» продало позивачу електротовари на суму 10999344 грн.( в тому числі ПДВ), що підтверджено копіями оформлених ним податкових накладних (яки залучені до матеріалів справи), документами бухгалтерської звітності позивача. Крім того позивачем надані копії товарно-траспортних накладних, оформлених ПП«Астек Плюс» , якими підтверджено доставка товару, придбаного у ПП «Ера плюс» в період часу,що перевірявся , на адресу позивача.

Вивчивши надані позивачем документи, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №695/22/32316022 від 26.04.2013р. , суд вважає,що визнання ПП «Ера плюс» 17.01.2013 р. банкрутом не свідчить про невиконання цим підприємством умов укладеного з позивачем 04.05.2011 р. договору постачання товарів№45.

Матеріали справи свідчать про те,що в період часу,що перевірявся, на підставі укладеного 03.07.2012 р. договору на надання послуг №10 ПП «Колорит» були надані послуги по гарячому цинкуванню, покриттю оловом, напиленню міддю, алюмінієм , дробеструйної обробки, покриттю абразивним корундом металевих виробів, виготовлених позивачем на суму 1405718 грн. ( в тому числі ПДВ), що підтверджено залученими до матеріалів справи податковими накладними №33 від 01.08.2012р., №34 від 0308.2012р., №36 від 06.08.2012р., № 37 від 09.08.2012р., №8 від 13.08.20112р, № 39 від 16.08.2012р., №40 від 20.08.2012р., № 41 від 23.08.2012р., 342 від 27.08.2012р., №43 від 29.08.2012р., №44 від 31.08.2012р.,№ 172 від 03.09.2012р., 173 від 05.09.2012р., № 174 від 07.09.2012р., №175 від 10.09.2012р., №176 від 12.09.2012р., №177 від 14.09.2009р., №22 від 01.10.2012р., №34 від 03.10.2012р., №24 від 05.10.2012р., №25 від 08.0.2012р., №26 від 10.10.2012р. № 27 від 12.10.2012р., № 28 від 15.10.2012р., № 29 від 17.10.2012р., актами виконаних робіт. Перевезення вказаних металовиробів здійснювалось ТОВ «Транс Бізнес Лайн», що підтверджено наданими позивачем документами.

За таких обставин посилання відповідача на відсутність у довідки статистики ПП «Колорит» виду діяльності, як оброблення металевих конструкцій, не свідчить про невиконання ним умов договору №10 від 03.07.2012 р.

Судом встановлено, що в період часу,що перевірявся , позивач придбав у ТОВ «Металелектромаш» товар (круг, лист) на суму 18153 грн. ( в тому числі ПДВ), що підтверджено податковими накладними податковими накладними № 171 від 26.10.2012р., №140 від 23.10.2012р., № 139 від 23.101.2012 р. , у ТОВ «Діслав» - ізоляторів на суму 20640 грн.( втому числі ПДВ) , про що свідчать податкові накладні № 202 від 21.10.2011р., № 221 від 10.11.2011р., №215 від 04.11.2011р. Крім того, ним були придбані у ТОВ «Арджуна» на підставі договору постачання №1/02-11 зажими на суму 2844 грн. ( втому числі ПДВ) , що підтверджено податковою накладною № 1 від 05.10.2011р.

Надані позивачем документи бухгалтерського обліку свідчать про оприбуткування ним товарі, придбаних у ТОВ «Металелектромаш» , ТОВ «Діслав» та ТОВ «Арджуна», відображення факту їх витрачання при здійсненні ним господарської діяльності .

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України , відповідачем не надано доказів неотримання позивачем товарів від ТОВ «Металелектромаш», ТОВ «Діслав» та ТОВ «Арджуна» в зазначених вище обсягах, використання ним в подальшому товару (кругу, листу, зажимів, ізолятоівр), придбаних у інших контрагентів. На думку суду довідки податкових органів щодо незнаходження ТОВ «Металелектромаш» , ТОВ «Діслав» та ТОВ «Арджуна» за місцями реєстрації не можна вважати відповідно до ст. 70 КАС України належними доказами непостачання позивачу зазначених вище товарів.

Надані позивачем документи свідчать про те,що ним перераховано ТОВ «Транс сервіс груп плюс», ПП «Астек плюс», ТОВ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВФ «Метковмонтаж», ПП «Ера плюс», ПП «Колорит», ТОВ «Металелектромаш», ТОВ «Діслав», ТОВ «Арджуна» ТОВ «Базисстандарт» вартість придбаного товару , отриманих послуг ( в тому числі ПДВ).

Вивчивши матеріали справи , суд прийшов до висновку,що зайшов підтвердження факт придбання позивачем у період часу,що перевірявся , у ТОВ «Транс сервіс груп плюс», ПП «Астек плюс», ТОВ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВФ «Метковмонтаж», ПП «Ера плюс», ПП «Колорит», ТОВ «Металелектромаш», ТОВ «Діслав», ТОВ «Арджуна» товарів та послуг на суми , визначені в його податковій та бухгалтерській звітності, використання їх в господарській діяльності підприємства.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних ТОВ «Транс сервіс груп плюс», ПП «Астек плюс», ТОВ «Інтербізнесконсалтінг», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВФ «Метковмонтаж», ПП «Ера плюс», ПП «Колорит», ТОВ «Металелектромаш», ТОВ «Діслав», ТОВ «Арджуна» , оплати вартості товарів та послуг ( в тому числі перерахування ПДВ) , суд вважає,що у позивача згідно ПК України були наявні підстави для віднесення ПДВ до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди, включення їх вартості до складу валових витрат.

З огляду на зазначене на думку суду висновки податкового органу, викладені в акті перевірки№695/22/32316022 від 26.04.2013р. про порушення платником податків вимог ПК України при формуванні сум податкового кредиту по ПДВ та валових витрат за період часу,що перевірявся, не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.07.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.07.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової від 24.05.2013 р. № 0001162200 та № 0001172200 .

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Виробничо-торгівельна компанія «ВЛ-Комплект» (с.Чистеньке, вул.Севастопольське шосе 2А, код ЄДРПОУ 32316022 ) 2294 грн. ( дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.