Ухвала суду № 32555868, 13.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. справа № 1170/2а-2057/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Стельмашової Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства "Ломбард-Ісіда-А громадян України ОСОБА_3 та ОСОБА_4"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року

у справі за позовом Повного товариства "Ломбард-Ісіда-А громадян України ОСОБА_3 та ОСОБА_4" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Повного товариства "Ломбард-Ісіда-А громадян України ОСОБА_3 та ОСОБА_4" звернувся 30.05.2011 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень. Просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0002491730/0 від 23.12.2010 року та №0002491730/2 від 21.02.2011 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року у задоволенні даного позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що оскільки зарахування суми 12723,75 грн. на розрахунковий рахунок №33210802700002 ГУДКУ у Кіровоградській області проводилося не відповідачем, а Головним управлінням Державного казначейства України у Кіровоградській області за визначеною законодавством процедурою, суд не вбачає вини відповідача у тому, що таке переведення коштів з рахунку на належний рахунок було фактично здійснено 15.07.2010 року.

Не погодившись з даним рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що рішення суду не відповідає вимогам закону. Вважає, що податок був сплачений ще 21.05.2010 року, тобто місяцем раніш і бюджет отримав можливість використовувати ці кошти навіть раніше граничних строків сплати. В даному випадку товариство не приховувало суми податків, ніякої економічної вигоди від допущеної помилки товариство не отримало, тому помилкові дії не слід рахувати як навмисні та кваліфікувати їх як порушення.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. На підставі ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.12.2010 року проведена перевірка дотримання граничних строків сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання. В результаті перевірки складено акт від 23.12.2010 року (а.с. 28-29). В ході перевірки встановлено, що 04.06.2010 року позивачем подано розрахунок резидента № 49018, що нараховує дивіденди платника податку з доходів фізичних осіб за травень 2010 року, яким визначено суму 12723,75грн. граничний термін сплати якої до 30.06.2010 року (а.с. 31). Позивач сплатив податкове зобов'язання 21.05.2010 року в сумі 12723,75грн. на р/р « податок з доходів найманих працівників» (а.с 10), однак дану суму слід було сплатити на інший рахунок: « податок з доходів фізичних осіб на дивіденди та роялті». 06.07.2010 року податковим органом було сформовано першу податкову вимогу про сплату боргу в сумі 12723,73грн. (а.с. 6). Позивач звернувся до податкового органу з проханням зарахувати зазначену суму на відповідний рахунок. Зарахування зазначеної суми було проведено 15.072010 року. На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2010 року, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання в сумі штрафу 1272,38грн. (а.с. 7-9).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин норми Конституції України, ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.5.1 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказану у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 цього закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Повного товариства "Ломбард-Ісіда-А громадян України ОСОБА_3 та ОСОБА_4" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року у справі за позовом Повного товариства "Ломбард-Ісіда-А громадян України ОСОБА_3 та ОСОБА_4" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак