Рішення № 32555297, 11.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7477/13 11.07.13

За позовомДержавного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка»До Публічного акціонерного товариства «Центр ділової авіації»Простягнення 61 118 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Верхолаз О.М. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Центр ділової авіації» про стягнення на свою користь 40 250,00грн. заборгованості, 18 112,50грн. пені, 2817,50грн.-7% штрафу, а всього суму боргу в розмірі 61 118 грн. відповідно до рахунку від 12.01.2013р. №6.

11.07.2013р. Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 18.04.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалами суду від 23.05.2013р. та 13.06.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 18.04.2013р., від 23.05.2013р. та від 13.06.2013р. направлені на поштову адресу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Центр ділової авіації»: 03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 92. Зазначені ухвали суду від 18.04.2013р., від 23.05.2013 та від 13.06.2013р. були вручені уповноваженому за довіреністю „Хотінець" та „Філюсенко".

Тому примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (ухвал господарського суду від 18.04.2013р., від 23.05.2013 та від 13.06.2013р.), повернуті органами зв'язку з позначкою „вручено" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

В матеріалах справи містяться відповіді на претензію Відповідача в яких претензійні вимоги щодо повернення 40 250,00грн. заборгованості не визнав, стверджував, що під час підготовки до зйомок було задіяні чимало служб аеропорту та персоналу авіакомпанії, які забезпечували роботу знімальної групи на борту літака. Під час роботи знімальної групи на борту літака постійно знаходилися представники аеропорту та авіакомпанії, ніяких зауважень або скарг з боку знімальної групи до них не надходило.

За клопотанням Позивача, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2007 року Державне агентство України з питань кіно та Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» уклали Договір №176 на виробництво та розповсюдження фільму «Мамо, я льотчика люблю».

За твердженням Позивача, згідно зі сценарним планом зйомок вище вказаної кінокартини 17 січня 2012 року зйомки повинні були проводитись на двох об'єктах: кабіна пілота, салон літака.

З наданих доказів та матеріалів справи судом встановлено, що Позивач звернувся до Відповідача за наданням послуг з надання літака для вказаних зйомок. Однак письмового договору між сторонами не було укладено, що підтверджується викладеним позовом та доданами до нього доказами, а також письмовими відповідями на претензію направлену відповідачу від позивача щодо надання послуг.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на вимоги ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Суд вважає, що в даному випадку між сторонами повинен був бути укладений договір в письмовій формі відповідно до вимог ст. 208 та ст. 901 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 208 ЦК України передбачено наступне: у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір про надання послуг між сторонами спору повинен був бути вчинений у письмовій формі, оскільки в усній формі вчиняються тільки договори, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, що підтверджується ст. 206 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні докази ненадання або неналежного надання послуг з доступу до ПС згідно рахунку №6 від 12.01.2012р.

Наданий Позивачем в підтвердження своїх вимог Договір №6/12-14.1/72 від 18.01.2012р. критично оцінюється судом, оскільки він не може підтверджувати невиконання Відповідачем свого зобов'язання.

Відповідно до ст. 906 ЦК України замовник має право звернутися за відшкодуванням збитків, завданих замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає неможливим застосування до виниклих правовідносин між Державним підприємством «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» та Публічним акціонерним товариством «Центр ділової авіації» норм ст. 1212, ст. 1213 Цивільного Кодексу України, які регулюють відносини набуття майна без достатньої правової підстави.

Згідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Для застосування викладених норм законодавства обов'язково має бути відсутньою правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особа.

Кошти в сумі в сумі 40 250 грн. були перераховані позивачем на виконання зйомок фільму «Мамо, я льотчика люблю».

Тому стягнення з відповідача 40 250 грн. на підставі ст.1212 ЦК України є неправомірним.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Вищого господарського суду від 01.10.2008 року № 3/298-07-8475, при вирішенні спорів пов'язаних із відновленням майнового стану, суди обов'язково повинні встановити наявність або відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Безпідставно набутим визнається майно в разі коли мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 18 112,50грн. пені, 2817,50грн.-7% штрафу задоволенню не підлягає, з наступного.

Зазначені позовні вимоги напряму залежать від першої позовної вимоги про стягнення основного боргу, тобто є похідними, та відповідно не підлягають задоволенню у зв'язку з відмовою в задоволенні стягнення основного боргу.

Таким чином, заявлені вимоги є безпідставними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 22.07.2013р.