Рішення № 32555276, 04.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9251/13 04.07.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»До Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»Простягнення 16 908,44 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шкуропат Г. В. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 16 908,44 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог від 04.07.2013р., в якій зазначив, що згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ «Авто-Імпульс» № Ар-000002187 від 31.10.12р., вартість ремонту транспортного засобу Ford Kuda, державний реєстраційний номер АЕ 4762 ЕХ, склала 15 977,83 грн.

Оскільки згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АВ/6175556 франшиза становить 500,00 грн., позивач просив суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача (15 977,83 - 500,00) 15 477,83 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 15 477,83 грн. суми страхового відшкодування.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 15 477,83 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, стверджуючи, що пошкоджений в ДТП, що сталася 21.08.2012 року, автомобіль Ford Kuda, державний реєстраційний номер АЕ 4762 ЕХ, оглядався за відсутності аварійного комісара ПрАТ «УПСК» та експерта, призначеного ПрАТ «УПСК».

Свої заперечення Відповідач виклав в Відзиві на позовну заяву від 07.06.2013р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2012 року у м. Нікополь відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ, державний реєстраційний номер АЕ 6802 ЕХ, яким керував Хорошун Віктор Володимирович, та автомобіля Ford Kuda, державний реєстраційний номер АЕ 4762 ЕХ, яким керувала Соломатіна Ганна Сергіївна (Страхувальник).

Внаслідок вказаної дорожньої транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу Ford Kuda, державний реєстраційний номер АЕ 4762 ЕХ, було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується Довідкою ВДАІ про перелік пошкоджень та Актом огляду транспортного засобу від 22.08.2012 р., відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.

23.08.12р. Страхувальник звернулася до AT «Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно з Рахунком ТОВ «Авто-Імпульс» № ЗН-000002187 від 22.08.2012 року, матеріальні збитки власниці транспортного засобу Ford Kuda, державний реєстраційний номер АЕ 4762 ЕХ, складають 16 908,44 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору страхування та відповідно до поданої страхувальником заяви, Позивач виплатив останній страхове відшкодування розмір якого, згідно з розрахунком суми страхового відшкодування склав 16 908,44 грн., що підтверджується:

- страховим актом № 25541Р/20/2012 від 26.09.2012 р.;

- розрахунком страхового відшкодування № 25541Р/20/2012 від 26.09.2012 р.;

- платіжним дорученням № 56091 від 27.09.2012 р..

Відповідно до довідки ВДАІ, дорожня-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Хорошуном Віктором Володимировичем вимог Правил дорожнього руху України, а саме недодержання дистанції.

Відповідно до Постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі 0426/9807/2012 встановлено, що ДТП сталося з вини водія транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер АЕ 6802 ЕХ, яким керував Хорошун Віктор Володимирович. Хорошуна Віктора Володимировича притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. на користь держави.

За твердженням Позивача, оскільки на момент скоєння даної ДТП цивільно-правова відповідальність її винуватця, гр. Хорошуна Віктора Володимировича, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» за Полісом № АВ/6175556 (ліміт відповідальності за шкоду майну -50 000,00грн.), франшиза - 500,00 грн.), до AT «Страхова група «ТАС» у порядку регресу перейшло право на отримання від Відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 16 908,44 грн.

Суду доведено, що на адресу Відповідача направлялась Претензія про відшкодування збитків в порядку регресу № Г.50.0.0/837 від 07.11.2012р., однак, задоволена не була, лист про відмову у виплаті страхового відшкодування на адресу Позивача не надходив.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь гр. Соломатіної Ганни Сергіївни (Страхувальник) до Приватного акціонерного товариства «СГ «ТАС» перейшло право зворотної вимоги, яке гр. Соломатіна Ганна Сергіївна мала б до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.

Відповідно до Постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі 0426/9807/2012, ДТП сталася внаслідок здійснення водієм Хорошуном Віктором Володимировичем адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП., гр. Хорошуна В.В. визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність Хорошуна Віктора Володимировича застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» за Полісом № АВ/6175556.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно п. 37.4. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно постанови пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

На підставі Договору страхування Позивач виплатив згідно заяви страхувальника належне страхове відшкодування в розмірі 16 908,44 грн. Оскільки у страхувальника Соломатіної Г. С. були несплачені страхові премії у розмірі 7 407,87 грн., що підтверджується довідкою про надходження страхових платежів, то частина несплачених страхових премій була зарахована при виплаті страхового відшкодування відповідно до п. 12.8.2.1 Договору страхування № А 0292974.

07.11.2012р. в порядку досудового врегулювання спору Приватне акціонерне товариство «СГ «ТАС» (позивач) звернулося до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» з претензією на суму 16 908,44 грн. Проте відповідач залишив дану претензію без задоволення.

Керуючись ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, 04.07.2013 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ «Авто-Імпульс» № Ар-000002187 від 31.10.12р., вартість ремонту транспортного засобу Ford Kuda, державний реєстраційний номер АЕ 4762 ЕХ, склала 15 977,83 грн.

Оскільки згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АВ/6175556 франшиза становить 500,00 грн., позивач просив суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача (15 977,83 - 500,00) 15 477,83 грн.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 15 477,83 грн., тобто позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення Відповідача не приймаються судом до уваги, з огляду на таке:

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2012 року у м. Нікополь мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ, державний реєстраційний номер АЕ 6802 ЕХ, яким керував Хорошун Віктор Володимирович, якого було визнано винним у скоєнні ДТП, що підтверджується постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

У відзиві на позовну заяву Відповідач посилався на ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою при настанні страхового випадку страховик відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи; абз. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якого проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування; а також на відсутність в матеріалах справи висновку товарознавчої експертизи чи звіту авто товарознавчого дослідження. В зв'язку з цим, на його думку, калькуляція № 08144/20 від 10.09.2012 р., на яку позивач посилався з метою обґрунтування вартості збитку, не може прирівнюватися до належної оцінки.

Однак Відповідачем не враховано, що правовідносини позивача - AT «Страхова група «ТАС» і страхувальника - Соломатіної Ганни Сергіївни, виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 0292974 від 08.08.2012 р., то це є добровільним страхуванням. А отже, вказані правовідносини не регулюються нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Добровільним же страхуванням, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування», є страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу на норми ст. 25 Закону України «Про страхування», якими визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Отже, Закон України «Про страхування» не містить положень, які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи, проведеної оцінювачем або суб'єктом оціночної діяльності, а також лише на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу.

Статтею 33 ГПК України на кожну сторону покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на дане, обов'язок доказування невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування розміру заподіяних збитків покладається саме на відповідача.

При цьому, відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4, 3.9 Методики визначення вартості матеріального збитку (реальні збитки) з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної вартості), здійснюється на підставі аналізу цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках. При цьому можливе визначення збитків відповідно до цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації.

Отже, положення цієї Методики, за наявності процесуального волевиявлення відповідача, давали можливість перевірити розмір збитків, завданих внаслідок ДТП.

Таким чином, за встановлених судом обставин справи, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, отримав право вимоги, яке особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ. вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 26500422) 15 477 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 83 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: .19.07.2013р.