Ухвала суду № 32555248, 23.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.07.13 Справа № 904/4523/13За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпрпопетровськ

до публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 12 745 769,20 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Прядка Н.В.

Представники:

від позивача: Баль О.А., довіреність №1315 від 18.12.2013

від відповідача: Журавльов О.С., довіреність №18/016-юр від 28.12.2012; Бажан В.П., довіреність №11/016-юр від 28.12.2012

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот" про стягнення 12 745 769,20 грн. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

04.07.2013 Відповідач подав клопотання про застосування технічної фіксації судового процесу.

З 11.07.2013, відповідно до ч.6 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи «Документообіг господарських судів».

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме несплату Позивачеві фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами за період з березня по травень 2008 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду: договір №110/77/Х-08-640/8-1 на постачання природного газу від 28.11.2007, Акти від 31.03.2008, 30.04.2008, 31.05.2008, лист-претензію вих. №11/3-539 від 24.02.2011, постанову Вищого господарського суду України від 21.05.2013 по справі №20/5005/17342/2011, постанову Вищого господарського суду України від 30.10.2008 по справі №17/295-06.

Позивач підтримав позовні вимоги, просить стягнути з Відповідача на користь Позивача фактичні витрати на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами у сумі 12 745 769,20 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач зазначив, що рішенням господарського суду по справі №20/5005/17342/2011 вже було вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав. Відповідач долучив до матеріалів справи: копію позовної заяви публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" вих. №11/3-0016 від 28.03.2011, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 по справі №20/5005/17342/2011, постанову Верховного Суду України від 05.03.2013 по справі №20/5005/17342/2011, постанову Вищого господарського суду України від 21.05.2013 по справі №20/5005/17342/2011, рахунки фактури, технічну угоду №041420-07/ТЭР від 01.01.2007.

Представник Позивача, мотивуючи свої заперечення на клопотання Відповідача про припинення провадження у справі, посилався на той факт, що предмет позову не змінився, проте ним були змінені підстави позову, оскільки застосовані інші норма матеріального права (статті 903, 904 Цивільного кодексу були змінені на статті 1212, 1213 Цивільного Кодексу України), при цьому обставини, якими Позивач обґрунтовував свої вимоги залишились незмінними (запис судової справи 11.07.2013, 18.07.2013 - диск CD-R, серійний номер 1008176RD6454).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, судом прийнято рішення про припинення провадження у справі, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Як вбачається з поданих Відповідачем документів, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в березні 2011 році звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вих. №11/3-0016 від 28.03.2011) до публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот" про стягнення 12745769,20 грн. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період з березня по травень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на ті обставини, що він є ліцензіатом на здійснення транспортування природного газу розподільними газопроводами у Дніпропетровській області; за період: березень-травень 2008 року ним здійснено транспортування природного газу для відповідача в обсязі 175 852 224куб.м. за актами від 31.03.2008, від 30.04.2008 та від 31.05.2008, які Позивач вважав за своєю суттю договорами про надання відповідних послуг, укладеними між сторонами. При цьому Позивач посилаючись на п.1 ст.904 Цивільного кодексу України та застосовуючи тариф у відповідності до Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої Постановою національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.09.2002 №983, просив суд стягнути з Відповідача на свою користь понесені ним витрати на транспортування природного газу у спірній сумі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 у справі №5005/4096/2011, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 у зазначеній справі, в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що між сторонами по справі не було укладено договір про надання Позивачем послуг з транспортування природного газу Відповідачу у період з березня по травень 2008 року, тому відсутні підстави для відшкодування витрат за надані послуги; встановлені судом обставини виключають можливість стягнення з Відповідача спірної суми.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2011 у справі №5005/4096/2011 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суддів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012 у справі №20/5005/17342/2011 позов задоволено; з Відповідача на користь Позивача стягнуто 12 745 769 грн. 20 коп. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період березень -травень 2008 року, 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 по справі №20/50005/17342/2011 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот" було задоволено, прийнято нове рішення яким відмовлено в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення 12745769,20 грн. з публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот" фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період з березня по травень 2008.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 по вищевказаній справі касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 у справі №20/5005/17342/2011 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2013 по справі №20/50005/17342/2011 постанову Вищого господарського суду України від 21.05.2013 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 по справі №20/5005/17342/2011 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 залишено без змін.

В пункті 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема зазначається, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Пунктом 4.5 вищевказаної постанови, передбачено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішенням у справі №20/5005/17342/2011, було вирішено господарський спір між тими ж сторонами (публічним акціонерним товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та публічним акціонерним товариством "ДніпроАзот"), про той же предмет (стягнення 12 745 769,20 грн. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період з березня по травень 2008) і з тих же підстав (несплата Відповідачем фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами за період з березня по травень 2008, що підтверджується договором №110/77/Х-08-640/8-1 на постачання природного газу від 28.11.2007, актами від 31.03.2008, 30.04.2008, 31.05.2008), що відповідно до п. 2. ч. 1. ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі. Зміна посилання на норми права не є зміною підстав позову.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на Позивача.

Керуючись п.2. ч.1. ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Суддя А.Є. Соловйова