Постанова № 32553741, 08.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 р. Справа № 804/5556/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представників позивача представника відповідача Лазуренко І.С., Маслянікової І.О. Прошакової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» звернулось до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2013 року №0000822202.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що пода ткове повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки, є безпідставним та суперечить діючому пода тковому законодавству, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропет ровська) проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» (надалі ТОВ «Акма-Станкоімпорт») з пи тань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2013 року №1668/22-2/36725970.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення:

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.138.6, п.п.138.10.2 та п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України;

- п.103.2 та п.103.9 ст.103, п.160.5 ст.160 Податкового кодексу України;

- п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

12.04.2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000822202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 737 905,00 грн.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, які складові включаються до витрат операційної діяльності.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Суд зазначає, що згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

У відповідності до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Зі змісту акта перевірки від 15.03.2013 року №1668/22-2/36725970 вбачається, що сам акт перевірки загалом ґрунтується на актах перевірок контрагентів позивача, а саме: ТОВ «Капіталінвест Груп», ПП «Восток», ТОВ «Шакті Д», ПП «Сунатко», ТОВ «Гудвей Транс», ПП ВКФ «Експостач», ПП «ВКФ «АКМА», у висновках яких вказано, що товариствами документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин стосовно придбання товару для подальшої реалізації, а тому відповідач вважає, що фінансово-господарські операції позивача з контрагентами мали безтоварний характер, суми витрат товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» не підтверджені, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся.

Судом досліджено первинні документи позивача та встановлено, що 23.07.2012 року між позивачем та ТОВ «Капіталінвест Груп» було заключено договір №23/07/12 на проведення ремонту складського приміщення, на виконання якого 06.08.2012 року ТОВ «АКМА-Станкоімпорт» здійснило передплату за послуги в сумі суму 7500,00 грн. 25 липня 2012 року по акту приймання-передачі позивачем були передані будівельні матеріали ТОВ «Капіталінвест Груп» на суму 3781,50 грн. (без ПДВ) для проведення ремонту складського приміщення. ТОВ «Капіталінвест Груп» здійснив ремонт складського приміщення, після чого було прийнято виконані роботи та складено відповідний акт №1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 12037,80 грн., вартість будівельних робіт фактично склала 7500 грн., в т.ч. ПДВ 1250 грн.

24.02.2011 року між позивачем та ПП «Восток» було укладено договір №24 на посередницькі послуги, фактом виконання якого є акт виконаних робіт від 30.06.2011 року на суму 94000,00 грн. Крім того, позивачем до податкової інспекції додатково було надано підтвердження виконання послуг: укладений договір №ПА-033/2011 від 11.04.2011 року з ПАТ «Промарматура» на постачання верстата SКТ 28. Фактом виконання договору з ПАТ «Промарматура» є видаткова накладна №РН-0213 від 12.07.2011 року на суму 936824,27 грн., довіреність №370 від 12.07.2011 року, акт прийому-передачі від 13.07.2011 року, товарно-транспортна накладна 01АБ№511036 від 12.07.2011 року.

16.01.2012 року між позивачем та ПП «Восток» укладено договір купівлі-продажу №16-01-12 на придбання патрона гідравлічного, який станом на 01.01.2013 року знаходиться на складі підприємства. На отримання даного патрону була виписана довіреність №8/2 від 30.01.2012 року, фактом підтвердження отримання гідравлічного патрону є накладна №11 від 30.01.2012 року на суму 82200,00 грн. Позивач розрахувався з постачальником ПП «Восток» оплатами з поточного рахунку 20.02.2012 року в сумі 40000,00 грн. та 22.02.2012 року в сумі 42500,00 грн.

09.12.2011 року між позивачем та ПП «Восток» був укладений договір купівлі-продажу №09-12-11 на придбання стенду виставкового. На отримання даного стенду була виписана довіреність №8/3 від 30.01.2012 року, фактом підтвердження отримання стенду є накладна №12 від 30.01.2012 року на суму 108000,00 грн. ТОВ «Акма-Станкоімпорт» розрахувалось з постачальником ПП «Восток» оплатами з поточного рахунку 23.03.2012 року в сумі 40000,00 грн., 30.03.2012 року в сумі 40000,00 грн. та 24.04.2012 року в сумі 28000,00 грн. Стенд виставковий був введений в експлуатацію і використовується в господарській діяльності підприємства.

10.10.2012 року між позивачем та ПП «Восток» укладено договір на

виготовлення рекламної продукції №10.10.2012, на отримання якої було виписано довіреність №148 від 18.10.2012 року, фактом підтвердження отримання є накладні про отримання: №181005 від 18.10.2012 року, №191002 від 19.10.2012 року, №221001 від 22.10.2012 року, №231001 від 23.10.2012 року.

ТОВ «Шакті Д» надавало позивачу послуги заправки картриджів для принтерів і ксероксів, крім того позивач купував у ТОВ «Шакті Д» термоплівку для факсу, картриджі. Фактом підтвердження отримання послуг і ТМЦ є належним чином оформлені акти виконаних робіт і видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи.

14.03.2012 року між позивачем та ПП «Сунатко» був укладений договір №4-03-12 на виготовлення поліграфічної продукції та 24.05.2012 року договір купівлі-продажу №24-05-12 на придбання інструменту. Фактом підтвердження отримання каталогів та інструменту є видаткові накладні з підписом про одержання довіреним представником ТОВ «Акма-Станкоімпорт». За отримані ТМЦ позивач розрахувався з постачальником ПП «Сунатко» оплатами з поточного рахунку.

Згідно договору транспортної експедиції №331-3Э від 24.11.2011 року ТОВ «Гудвей Транс» надавало позивачу транспортно-експедиційні послуги, факт виконання яких підтверджується актами здачі-прийомки робіт, товарно-транспортними накладними та міжнародними товарно-транспортними накладними.

04.10.2011 року між позивачем та ПП ВКФ «Експостач» укладено договір №041002 на посередницькі послуги, фактом підтвердження виконання якого є належним чином оформлений акт виконаних робіт від 02.12.2011 року. Крім того, додатковим підтвердженням виконання даних послуг є: укладений договір №45 від 31.10.2011 року з ПАТ «Завод «ЛТАВА» на постачання токарного оброблювального центру, видаткова накладна № РН-0000145 від 25.04.2012 року, довіреність №571 від 25.04.2012 року, акт прийому-передачі від 26.04.2012 року, товарно-транспортна накладна 01АБ№716977 від 25.04.2012 року.

27.02.2011 року між позивачем та ПП «ВКФ «АКМА» був укладений договір № 13-П на посередницькі послуги. Фактом виконання даного договору є належним чином оформлений акт виконаних робіт від 31.07.2012 року, а також додатковим підтвердженням виконання даних послуг є укладений договір №32 від 06.07.2012 року з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» на постачання верстату. Фактом виконання договору з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» є видаткова накладна №РН-498 від 12.12.2012 року, довіреність №0-367 від 11.12.2012 року, акт прийому-передачі від 14.12.2012 року, товарно-транспортна накладна №289105 від 12.12.2012 року.

20.12.2011 року між позивачем та ПП ВКФ «АКМА» укладено договір № 59-П на посередницькі послуги, фактом виконання якого є належним чином оформлений акт виконаних робіт від 31.07.2012 року. Додатковим підтвердженням виконання даних послуг є укладений договір №59 від 27.12.2011 року з ПАТ «НВП «Радій. Фактом виконання договору з ПАТ «НВП «Радій» є видаткові накладні.

Також у судових засіданнях було допитано свідків, а саме директора ПП «Сунатко» ОСОБА_6 та директора ПП «Восток» ОСОБА_7, які підтвердили, що дійсно виконують обов'язки директорів даних підприємств, укладають та підписують договори і податкову звітність, засвідчили факт господарських взаємовідносин з ТОВ «Акма-Станкоімпорт» та зазначили, що з метою виконання укладених з позивачем договорів було складено первинні документи, передбачені чинним законодавством, а в результаті оплати наданих послуг та підписання актів виконаних робіт договірні зобов'язання вважалися виконаними.

Крім того, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, вищевказані контрагенти були правоздатними та дієздатними юридичними особами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованими плат никами податку на додану вартість, відтак будь-яких перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було, доказів того, що позивач знав або міг знати про відсутність вказаних підприємств за юридичною адресою суду не дано.

Суд звертає увагу, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємства від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати іншим платником податків податку до бюджету.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на недоліки формування видаткових накладних (не зазначено особу з боку позивача, яка отримувала ТМЦ) та актів виконаних робіт (не зазначено зміст проведених заходів щодо пошуку покупця), оскільки жодним нормативно-правовим актом не затверджено форму та вимоги до вказаних документів. Досліджені судом накладні та акти виконаних робіт містять всі обов'язкові реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належним доказом підтвердження витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що спростовується матеріалами справи, а отже підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2294,00 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12.04.2013 року №0000822202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 737 905,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 липня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко