ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2013 р. Справа №801/5177/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кисельової О.М., при секретарі - Сидельовій М.В.,
за участю представників: позивача - Жаворонкової Г.В.,
відповідача - Калінчук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик-Групп"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик-Групп" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик-Групп" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Габарит-Груп» за жовтень 2010 року, січень-лютий 2011 року, травень 2011 року, БВП «Строитель Плюс» за жовтень, грудень 2010 року, січень-липень 2011 року, ПП «Комманд» за грудень 2011 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС складено акт №1365/15.4/36821681 від 01.03.2013 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення від 10.04.2013 року №0005761501, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 45820,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 8696,25 грн. та №0001041504, за яким сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем склала 32474,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 4038,50 грн., №0001031504, за яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 4950,00 грн., які вважає такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони суперечить нормам Податкового кодексу України.
Так, під час перевірки податковому органу було надано позивачем всі первинні документи в підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за договорами з ПП «Габарит-Груп», БВП «Строитель Плюс», ПП «Комманд». Податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих накладних, які підтверджують реальність усіх господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податку.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позов з підстав, які в ньому вказано.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Габарит-Груп», БВП «Строитель Плюс», ПП «Комманд» від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик-Групп" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Габарит-Груп» за жовтень 2010 року, січень-лютий 2011 року, травень 2011 року, БВП «Строитель Плюс» за жовтень, грудень 2010 року, січень-липень 2011 року, ПП «Комманд» за грудень 2011 року.
За результатами перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС складено акт №1365/15.4/36821681 від 01.03.2013 року, яким встановлено порушення:
- п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.44.1 ст.44, п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.6, пп.138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 45820,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2010 року в сумі 19525,00 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 15260,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 4733,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 610,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 5692,00 грн.;
- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп.14.1.18, пп.14.1.155 п.14.1 ст. 14, п.15.1 ст.15, п. 198.6 ст. 198, п.200.17 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит всього в сумі 37424,00 грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2011 року в розмірі 4950,00 грн., заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 32427 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2010 року на суму 14795,00 грн., за грудень 2010 року на суму 825,00 грн., за січень 2011 року в сумі 1637,00 грн., за лютий 2011 року на суму 10001,00 грн., за березень 2011 року на суму 570,00 грн., за квітень 2011 року на суму 635,00 грн., за травень 2011 року на суму 2926,00грн., за червень 2011 року на суму 555,00 грн., за липень 2011 року на суму 530,00 грн.
На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкові повідомлення -рішення від 10.04.2013 року:
- №0005761501, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 45820,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 8696,25 грн.;
- №0001041504, за яким сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем склала 32474,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 4038,50 грн.,
- №0001031504, за яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 4950,00 грн.
Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.
Як вбачається з акту перевірки позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Пластик-Групп" завищено скориговані валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Габарит-Груп», БВП «Строитель Плюс», ПП «Комманд» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року на суму 187120 грн.
За цей же період встановлено завищення податкового кредиту в сумі 37424 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2010 року на суму 14795,00 грн., за грудень 2010 року на суму 825,00 грн., за січень 2011 року в сумі 1637,00 грн., за лютий 2011 року на суму 10001,00 грн., за березень 2011 року на суму 570,00 грн., за квітень 2011 року на суму 635,00 грн., за травень 2011 року на суму 2926,00грн., за червень 2011 року на суму 555,00 грн., за липень 2011 року на суму 530,00 грн., за грудень 2011 року на суму 4950,00 грн.
Наведені висновки зроблено в зв'язку з тим, що ПП «Габарит-Груп», БВП «Строитель Плюс», ПП «Комманд» мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
В зв'язку з не підтвердженням за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ТОВ "Пластик-Групп" та ПП «Габарит-Груп», БВП «Строитель Плюс», ПП «Комманд» об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників ПП «Габарит-Груп», БВП «Строитель Плюс», ПП «Комманд» , у яких відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами - покупцями в розумінні ст.. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.. 22,188 Податкового кодексу України.
Тобто, вказані підприємства здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди третіх осіб.
Робиться висновок, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року зазначеними контрагентами позивача безпідставно сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит по податковим накладним, виписаним на придбання чи продаж товарів (робіт, послуг), які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги ст. ст. 22, 185, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Аналізом та проведеною перевіркою позивача не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з ПП «Габарит-Груп», БВП «Строитель Плюс», ПП «Комманд» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, які мають ознаки фіктивних підприємств. Всі суб'єкти господарювання працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного.
Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення фінансово-господарських операцій за перевіряємий період позивачем з вищенаведеними контрагентами підтверджується укладеними між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними, накладними.
Так, за перевіряємий період позивачем укладено з вищенаведеними контрагентами наступні договори.
Договір №107 від 04.12.2010 року, укладений між позивачем(покупець) та ПП «Габарит - Груп»(продавець), за яким продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити товар, за ціною та кількістю згідно податкових накладних. Орієнтировачна цін складає 50000 , з урахуванням ПДВ 20%.
На виконання договоруна товар - ковпачок скляночка 0,2, виписано: рахунок №2000 від 08.10.2010 року на суму 11862,50 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 2372,50 грн., накладну №1743 від 08.10.2010 року на суму 11862,50 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 2372,50 грн., податкову накладну №1743 від 08.10.2010 року на суму 11862,50 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 2372,50 грн.
Договір купівлі - продажу обладнання(лінія екструзії бандажних лент з П/П та ПЕТ) №108 від 18.10.2010 року, укладений між позивачем та ПП «Габарит - Груп», на виконання якого складено акт прийомки - передачі від 22.10.2010 року на суму 69600,00 грн., з урахуванням ПДВ; виписано рахунок №2003 на суму 69600,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 11600,00 грн., накладну №1745 на суму 69600,00 грн., утому числі ПДВ в розмірі 11600,00 грн., податкову накладну №1745 на суму 69600,00 грн., утому числі ПДВ в розмірі 11600,00 грн.
Крім того, позивачем за поставлені будівельні матеріали було здійснено на користь ПП «Габарит - Груп» сплату з рахунку, на що було виписано: рахунок №4 на суму 6705,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1117,50 грн., накладну №5 на суму 6705,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1117,50 грн., податкову накладну №5 на суму 6705,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1117,50 грн., а також рахунок №35 від 04.02.2011 року на суму 11745,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1957,60 грн., накладну від 04.02.2011 року №31 на суму 11745,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1957,60 грн., податкову накладну №31 від 09.02.2011 року на суму 11745,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1957,60 грн.; видаткову накладну №55 від 25.02.2011 року на суму 44783,04 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 7463,84 грн., податкову накладну №55 від 25.02.2011 року на суму 44783,04 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 7463,84 грн., складено акт виконаних робіт від 16.05.2011 року.
В подальшому товар, який було придбано позивачем у ПП «Габарит - Груп», було реалізовано відповідно до наступних договорів: купівлі - продажу від 06.10.2010 року, укладений між позивачем та ДК «Національним продовольчо - аграрним об'єднанням «Масандра», договору купівлі - продажу обладнання від 25.10.2010 року, укладеному між позивачем та ОСОБА_3 На виконання вказаних договорів виписано податкові та видаткові накладні.
Також, реалізація товару, придбаного у ПП «Габарит - Груп», підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, актами виконаних робіт, розрахунками на сплату, які виписано покупцями: ЗАТ «Сантехкомплект», ТОВ «Капекс», ПП «Світлана», ТОВ «Аквавіта» на адресу позивача.
Господарські взаємовідносини позивача з БВП «Строитель Плюс» підтверджуються укладеним між сторонами договором оренди нежитлових приміщень від 01.09.2010 року №1154, на виконання якого щодо оренди нежитлового приміщення за адресою : м. Сімферополь, вул.. Глинки/Ж. Дерюгіной, 57В/2а складено: акт прийомки - передачі приміщень №1 від 04.09.2010 року, рахунки: від 26.10.2010 року №4980 на суму 4935,00 грн., у тому числі ПДВ 822,50 грн.; від 20.12.2010 року №6059 на суму 4950,00 грн., у тому числі ПДВ 825,00 грн.; від 25.01.2011 року №119 на суму 3114,00 грн., у тому числі ПДВ 519,00 грн.; акт здачі - прийняття робіт від 26.10.2010 року на загальну вартість робі в розмірі 4112,50 грн., у тому числі ПДВ в сумі 822,50 грн., від 20.12.2010 року на суму 4950,00 грн., у тому числі ПДВ 825,00 грн.; від 25.01.2011 року на суму 3114,00 грн., у тому числі ПДВ 519,00 грн.; від 21.02.2011 року на суму 3480,00 грн., у тому числі ПДВ 580,00 грн.; від 28.03.2011 року на суму 3420,00 грн., у тому числі ПДВ 570,00 грн.; від 29.04.2011 року на суму 3810,00 грн., у тому числі ПДВ 635,00 грн.; від 30.05.2011 року на суму 3390,00 грн., у тому числі ПДВ 565,00 грн.; від 30.06.2011 року на суму 3330,00 грн., у тому числі ПДВ 555,00 грн.; від 29.07.2011 року на суму 3180,00 грн., у тому числі ПДВ 530,00 грн.; податкова накладна від 26.10.2010 року №5630 на суму 4935,00 грн., у тому числі ПДВ 822,50 грн., від 20.12.2010 року №6928 на суму 4950,00 грн., у тому числі ПДВ 825,00 грн.; від 25.01.2011 року №116 на суму 3114,00 грн., у тому числі ПДВ 519,00 грн.; від 21.02.2011 року №487 на суму 3480,00 грн., у тому числі ПДВ 580,00 грн.; від 28.03.2011 року №276 на суму 3420,00 грн., у тому числі ПДВ 570,00 грн.; від 29.04.2011 року №406 на суму 3810,00 грн., у тому числі ПДВ 635,00 грн.; від 30.05.2011 року № 620 на суму 3390,00 грн., у тому числі ПДВ 565,00 грн.; від 30.06.2011 року №433 на суму 3330,00 грн., у тому числі ПДВ 555,00 грн.; від 29.07.2011 року №2347 на суму 3180,00 грн., у тому числі ПДВ 530,00 грн.
За поставлений позивачу товар ПП «Комманд» позивачем було здійснено оплату з рахунку, в підтвердження поставленого товару - ковпачок -скляночка 0,2, ПП «Комманд» на адресу позивача виписано рахунок №2588 від 19.12.201 року на суму 29700,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4950,00 грн., накладна №2863 від 19.12.201 року на суму 29700,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4950,00 грн., податкова накладна №172 від 19.12.201 року на суму 29700,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4950,00 грн.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .
Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).
Отже, згідно з положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.
При визначенні же оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагентів позивача.
Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.
Та обставина, що податковим органом за результатами перевірок контрагентів позивача за даними комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи і станом на момент перевірки зроблено висновок про завищення податкового кредиту позивачем та заниження податку на прибуток не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.
Угоди з контрагентами позивача недійсними не визнавалися. Підстави вважати її нікчемними відсутні.
Актом перевірки відповідача також підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентами на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.
З урахуванням положень вказаних вище норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат до складу матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.
Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для невключення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.
Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.
В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 960,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 10.04.2013 року №0005761501
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 10.04.2013 року №0001041504.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 10.04.2013 року №0001031504.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик-Групп" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 960,00 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.
Судове рішення № 32553700, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 04.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 801/5177/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: