Постанова № 32553548, 23.07.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за результатами скороченого провадження в порядку ст.183-2 КАС України)

23 липня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1242/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в особі головуючого судді - Бойко О.Я., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області до державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» про стягнення заборгованості , суд, –

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області (позивач) звернувся з адміністративним позовом до державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» (відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 37604,82 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Судом встановлено, що відповідач є суб’єктом підприємницької діяльності з 08.12.03р.(а.с.6) та взятий на облік як платник страхових внесків (а.с.15).

Відповідачем подано позивачу розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за лютий-березень 2013 року на суму – 37604,82 грн. (а.с.8-13).

03 квітня 2012 року на адресу відповідача направлено вимогу №Ю-97 про сплату заборгованості на суму 37604,82 грн., факт направлення вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.14).

Заборгованість відповідача за лютий-березень 2013 року в сумі 37604,82 грн. підтверджується розрахунком суми позову по відповідачу(а.с.4).

На день розгляду справи відповідачем доказів про погашення заборгованості до суду не надходило.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10р.№2464 (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Частина 2 ст. 9 Закону №2464 передбачає, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пункт 8 ст. 9 Закону №2464 передбачає, що платники єдиного, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Частиною 12 ст. 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» (59210, вул. Шевченка, 5, м. Вашківці, Вижницький р-н, Чернівецька обл., інд.код.00375421) на користь управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області – 37604 (тридцять сім тисяч шістсот чотири) грн. 82 коп.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Я.Бойко