Ухвала суду № 32553448, 12.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

12 липня 2013 р. Справа № 804/9322/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування висновків Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, викладених в Акті перевірки від 14.06.2013 року № 2316/221/37070576, -

ВСТАНОВИВ

10.07.2013 року ТОВ «Інвіста» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування висновків Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, викладених в Акті перевірки від 14.06.2013 року № 2316/221/37070576.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступних обставин.

Відповідно до ч.2 ст.107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Положеннями п.1 ч. 1 ст.109 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ознайомившись з матеріалами адміністративного позову, судом встановлено, що позивач просить визнати неправомірними висновки Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, викладені в Акті перевірки від 14.06.2013 року № 2316/221/37070576, складеному за результатами документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Інвіста» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Ліграм» за період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року та ТОВ «Шоковіта» за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року, тобто фактично оскаржує Акт перевірки складений податковим органом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

Ненормативні (індивідуальні) акти - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Із змісту зазначених визначень вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія.

Відповідно до пп. 17.1.7 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб). Акт перевірки податкового органу, що є результатом перевірки суб'єкта господарювання не може бути об'єктом оскарження в суді. Згідно з п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Суд вважає, що акт перевірки не можна вважати рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки, спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та, відповідно, може бути предметом розгляду у суді за правилами КАСУ, оскільки акт перевірки лише фіксує факт правопорушення. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Акт перевірки є лише засобом документування дій контролюючого органу, а предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів відповідних дій чи бездіяльності.

З огляду на те, що акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, не породжує будь-яких правових наслідків (не встановлює прав і обов'язків для платника податків), а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частини 1 пункту 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.109, 165 КАС України,

УХВАЛИВ

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування висновків Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, викладених в Акті перевірки від 14.06.2013 року № 2316/221/37070576 - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Тулянцева