Постанова № 32552778, 15.07.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року 14 годин 55 хвилин, м. Черкаси справа № 823/2012/13-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В.,

за участю секретаря - Левчука А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу №823/2012/13-а№ 823

за позовом приватного підприємства «Агенство «Скела» [представник позивача - Вдовиченко Ю.В. за довіреністю]

до державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області [представник відповідача - Левенець А.М. за довіреністю]

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013р. №0002602301 та №0002612301, прийняв постанову.

ПП «Агенство «Скела», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкасах, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2013 №0002602301 у сумі 143912 грн. та №0002612301 у сумі 166 820 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Агенство «Скела» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Зодчій» (код 37119637) у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2011р., ТОВ «ВПТК «Аверс» (код 37199822), ТОВ «Праймері Профіт» (код 37448731) у березні 2012р., ТОВ «Нью Діл» (код 37448752) у лютому, березні та квітні 2012р., ТОВ «Домес» (код 37496916) у вересні 2011р., ТОВ «ТД «Онікс» (код 37478844) у травні та червні 2011р., ТОВ «Марадор» (код 37478813) у березні, травні, червні, липні 2011р., ТОВ «Снайпер Медіа» (код 37033120) у вересні та грудні 2011р. та з контрагентами-покупцями товарів (робіт, послуг) складено акт від 05.02.2013р. №62/22-14/35955437, на підставі якого відповідачем, враховуючи адміністративне оскарження, прийнято податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання від 07.05.2013р. №0002602301 (первинне від 18.02.2013р. №0001122301) з податку на додану вартість у сумі 140 419 грн. і 3 493 грн. штрафних санкцій та від 07.05.2013р. №0002612301(первинне від 18.02.2013р. №0001122301) - з податку на прибуток підприємств у сумі 166 819 грн. і 1 грн. штрафних санкцій. За твердженням позивача спірні податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобов'язання визначено без урахування вимог податкового законодавства за невизнанням господарських операцій. Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з проханням позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних та звітних документах, достовірність підписів посадових осіб сторін щодо визначених правовідносин. На підтвердження обставин позивачем надано: акт перевірки (а.с. 19 - 56 т.1), податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах (а.с. 17 - 18 т.1, а.с. 123-124 т. 2), копії договорів (а.с. 79, 110-113, 115-116 т.1, а.с. 170-173 т. 2, а.с. 13-54 т. 3), видаткові накладні, податкові накладні, рахунок-фактура (а.с. 67-78, 80-109, 119-136 т. 2), виписки по рахунках (а.с. 137-159 т. 1), накладні на внутрішнє переміщення (а.с. 160-216 т. 1), акти списання, акти здачі-прийняття робіт (а.с. 217-250 т. 1, а.с. 1-80 т. 2), книгу обліку довіреностей (а.с. 107-114 т. 2), податкові декларації з ПДВ та з податку на прибуток підприємства (а.с. 125-139, 149-164 т. 2), реєстри виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 140-147 т. 2), оборотно-сальдові відомості (а.с. 234-246 т. 2, а.с. 55-89 т. 3).

Відповідач позов не визнав і подав 10.07.2013р. заперечення проти позову (а.с. 179-180 т. 2). Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та зазначила, що формуючи податкову звітність, позивач використовував для відображення операцій документи первинного податкового обліку, що містять недостовірну інформацію, тому останні не можуть належно підтверджувати реальність здійснених операцій, а збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ, включаючи штрафні санкції, та податку на прибуток є правомірним, зважаючи також на ненадання для перевірки документів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

ПП «Агенство «Скела» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 60- 63 т.1) державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради 22.05.2008р. (ідентифікаційний код 35955437) та є платником ПДВ згідно свідоцтва від 11.06.2008р. №100121527 (а.с. 64).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України 2 грудня 2010р. №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI). Згідно ст. 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити перевірки. За змістом п. 54.3 ст. 54 Кодексу №2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені є контролюючий орган. Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Кодексу №2755-VI накладається на платника податків штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування, при повторному протягом 1095 днів визначенні - штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. За приписами п. 7 підр. 10 розд. 20 Кодексу №2755-VI штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ПП «Агенство «Скела» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «ВПТК «Аверс» (код 37199822) у січні 2011р., ТОВ «ТД «Онікс» (код 37478844) у травні та червні 2011р., ТОВ «Марадор» (код 37478813) у березні, травні, червні, липні 2011р., результати перевірки оформлено актом від 05.02.2013р. №62/22-14/35955437. В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №283/97-ВР, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу №2755-VI у результаті чого занижено податок на прибуток; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI у результаті чого занижено ПДВ.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах від 18.02.2013р. №0001122301 (а.с. 124 т. 2) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 315 390 грн. основного платежу та 47 2354 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах від 18.02.2013р. №0001132301 (а.с. 123 т. 2) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 362 142 грн. основного платежу та 15 474 за штрафними (фінансовими) санкціями. За приписами пунктів 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу №2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Позивач зазначеною можливістю скористався, за результатами адміністративного оскарження відповідачем скарги ПП «Агенство «Скела» задоволено частково, а спірні рішення скасовано у частині голових зобов'язань(а.с. 57-59 т. 1). Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах від 07.05.2013р. №0002602301 (а.с. 17 т. 1) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 140 419 грн. основного платежу та 3 493 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах від 18.02.2013р. №0001132301 (а.с. 123 т. 2) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 166 819 грн. основного платежу та 1 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку». Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до пункту 2.1. статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704. Статтею 9 Закону №996-ХІІ встановлено вимоги до первинних документів, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно п. 44.1 ст. 44 Кодексу №2755-VI для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами (недостовірні відомості, не заповнені необхідні реквізити, викривлена інформація).

Згідно ст. 201 Кодексу №2755-VI у податковій накладній зазначаються такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755-VI господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи. Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Кодексу №2755-VI витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Згідно пункту 138.2 статті 138 Кодексу №2755-VI витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що між ПП «Агенство «Скела» та постачальниками ТОВ «Марадор», ТОВ «ТД Онікс» і ТОВ «ВПТК Аверс» було укладено договори поставки товару від 04.03.2011р. №40311 (а.с. 79). від 21.04.2011р. №21041 (а.с. 110-112 т. 1) та від 02.12.2010р. №2/12-10 (а.с 66), що підписано сторонами, останні мають двосторонній зобов'язальний характер, зміст становлять умови, що визначено на розсуд сторін і погоджено сторонами. До договору від 21.04.2011р. №21041 укладено додаток від 21.04.2011рр. №2104010 (а.с. 113).

У судовому засіданні судом досліджено, що на виконання умов договору від 02.12.2010р. №2/12-10 (а.с 66) продавцем ТОВ «ВПТК «Аверс» надано позивачу наступні документи: видаткові накладні від 20.12.2010р. №1379, від 22.12.2010р. №1380, від 28.01.2011р. №РН-000073, від 31.01.2011р. №РН-000074; податкові накладні від 20.12.2010р. №1379, від 22.12.2012р. №1380, від. 28.01.2011р. №73, від 31.01.2011р. №74. Судом враховано розбіжності в оформленні первинних документів і даних реєстру: на стор.11 акта перевірки (а.с.29) зазначено - «згідно з центральною базою даних по платнику ТОВ «ВПТК «Аверс», код 37199822, м. Васильків, вул. Володимирська, 22А», проте в податкових накладних зазначено: м. Київ, вул. Щербакова, 49-А, офіс 91. Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної». У переліку обов'язкових реквізитів податкової накладної визначений пунктом 201.1 Кодексу №2755-VI: ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку. Адреса є достовірною, коли відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та фактичному місцезнаходженню платника податку. В акті перевірки ТОВ «ВПТК Аверс» код ЄДРПОУ 37199822 (а.с.183-184 т.2) від 31.03.2011р. зазначено: «здійснено перевірку юридичного та фактичного місцезнаходження ТОВ «ВПТК Аверс» в результаті якої встановлено, що підприємство за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 49-А не знаходиться, про що складено акт №543/23-03 від 28.03.2011р., кількість працюючих 1 особа - керівник, засновник і головний бухгалтер - ОСОБА_3».

У січні 2011 року ПП «Агенство «Скела» на виконання договору від 02.12.2010 № 2/12-10 отримано від ТОВ «ВПТК «Аверс» за підписом ОСОБА_3 видаткову накладну від 28.01.11р. 58140 грн., у т.ч. ПДВ 9690 грн.(а.с.74 т.1) і податкову накладну (а.с.75 т.1); видаткову накладну від 31.01.11р. 48360 грн., у т.ч. ПДВ 8060 грн.(а.с.74 т.1) і податкову накладну (а.с.78 т.1), що відображено у податковій звітності (а.с.125-154, а.с.155-164 т.2).

Під час дослідження обставин справи встановлено, що в акті перевірки (носій інформації) зазначено наступне: «директором ТОВ «ВПТК «Аверс» є громадянин ОСОБА_3, який пояснив, що він зареєстрував товариство за винагороду в сумі 400 грн. Після реєстрації ніякого фактичного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» він не мав, рішень щодо призначення службових осіб ТОВ «ВПТК «Аверс» не приймав. Усі підписи від його імені, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» йому не належать. Свідоцтво платника ПДВ в органах ДПС не отримував. Де знаходяться реєстраційні документи, статут, печатка та інші документи, що стосуються діяльності ТОВ «ВПТК «Аверс» він не знає. За юридичною та фактичною адресою підприємство не знаходиться, про що складено акт від 28.03.2011р. №543/23-03. Крім того, операції ТОВ «ВПТК «Аверс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів (а.с. 183-188 т. 2). Згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №4-906/11 прийнято рішення (р.№17633195) провести виїмку документів на ТОВ «ПаКо» (код ЄДРПОУ 32444910) щодо фінансово-господарських взаємовідносин, зокрема з ТОВ «ВПТК Аверс» код ЄДРПОУ 37199822 за поданням слідчого у зв'язку із порушеною кримінальною справою №3601100011. У єдиному реєстрі судових рішень наявна інформація, що Одеський окружний адміністративний суд при вирішенні справи № 1570/4619/2012 (де одним із контрагентів в операціях за січень 2011р. було ТОВ «ВПТК Аверс») у постанові від 10.12.2012 (р.№28044302) зазначив: «суд вважає не доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами».

Разом з цим, суд звертає увагу на той факт, що договором постачання передбачено: п.2.3 - якість і комплектність товару за стандартами УкрСЕПРО до товарів і зразків, що представлені в офісі постачальника,, п.2.4 - гарантійний строк. Згідно п.3.1 договору «партія товару повинна бути поставлена покупцю», п.3.3. «пункт постачання вул. Першотравнева, 72». Сертифікація необхідна для підтвердження відповідності продукції, уживання або використання якої може бути небезпечним для споживача. Добровільна сертифікація продукції, здійснюється в законодавчо нерегульованій сфері відповідно до порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) і органом сертифікації. Орган сертифікації й іспитова лабораторія проводять компетентну оцінку відповідності продукції. При позитивному результаті оформляють сертифікат відповідності й реєструють у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО. Основним нормативним актом, призначеним для користування всіма організаціями під час відбору на зберігання і для знищення типових документів, тобто загальним для всіх або більшості організацій є Перелік, затверджений наказом головного архівного управління при КМУ від 20.07.98р. №41 (втратив чинність у 2012р.) в якому визначено склад документів і терміни їх зберігання. Для документів, пов'язаних з сертифікацією продуктів, встановлені наступні терміни їх зберігання: 3 роки - для специфікацій, сертифікатів на відвантаження і відправку товарів (номер статті 1081). Суду не надано документів, що підтверджують перевезення товару (асортимент за сортами, марками, типами), безпосереднє подальше використання позивачем саме цих товарів у господарській діяльності, зберігання, наявність сертифікатів якості товару, тобто не підтверджено реальність здійснених операцій і не спростовано висновків акту перевірки.

У акті перевірки від 31.03.2011р. № 711/23-04/37199822 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВПТК Аверс» (код ЄДРПОУ 37199822) з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.01.2011 року встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, та в січні 2010 року, що підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР та вимог Кодексу № 2756-VI, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, та в січні 2011 року, що підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, ст. ст. 22, 185 Кодексу № 2756-VI. Зазначене свідчить про відсутність у ТОВ «ВПТК Аверс» (код ЄДРПОУ 37199822) адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань. (а.с. 183-188 т.2).

Згідно із п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат та собівартості згідно пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У судовому засіданні судом досліджено, що на виконання умов договору від 04.03.2011р. №40311 (а.с 79) продавцем ТОВ «Марадор» надано покупцю наступні документи: видаткові накладні від 14.03.2011р. №142, від 22.03.2011р. №225, від 06.04.2011р. №611, від 12.04.2011р. №1212, від 21.04.2011р. №2110, від 12.05.2011р. №1211, від 09.06.2011р. №96, від 16.06.2011р. №167, від 11.07.2011р. №119, від 22.07.2011р. №227. Судом встановлено, що договором постачання від 04.03.2011р. №40311 з ТОВ «Марадор» (37478813) передбачено: п.2.3 - якість і комплектність товару за стандартами УкрСЕПРО до товарів і зразків, що представлені в офісі постачальника, п.2.4 - гарантійний строк. Згідно п.3.1 договору «партія товару повинна бути поставлена покупцю» (а.с.79 т.1). Суд зазначає, що у березні, травні, червні, липні 2011 року отримано від ТОВ «Марадор» за підписом ОСОБА_4 податкові накладні на товари, де адресою зазначено: м. Черкаси, вул. Ільїна, 248-А, кім. 405 від 14.03.2011р. №142 110708 грн. у т.ч. ПДВ 18454,67грн.(а.с.82 т.1), від 22.03.2011р. №225 102973,2 грн. у т.ч. ПДВ 17162,2 грн.(а.с.85 т.1), від 06.04.2011р. №611 65241,6 грн. у т.ч. ПДВ 10873,6грн.(а.с.88 т.1), від 12.04.2011р. №1212 59565,6 грн. у т.ч. ПДВ 9927,6грн.(а.с.91 т.1), від 21.04.2011р №2110 39640,8 грн. у т.ч. ПДВ 6606,8грн.(а.с.94 т.1), від 12.05.2011р. №1211 88096 грн. у т.ч. ПДВ 14682,67грн.(а.с.97 т.1), 09.06.2011р. №96 61331,8 грн. у т.ч. ПДВ 10221,97грн.(а.с.100 т.1), від 16.06.2011р №167 37010,4 грн. у т.ч. ПДВ 6168,4грн.(а.с.103 т.1), від 11.07.2011р. №119 43617,6 грн. у т.ч. ПДВ 7269,6грн.(а.с.106 т.1), від 22.07.2011р. №227 40165,85 грн. у т.ч. ПДВ 6694,31грн.(а.с.109 т.1). Витрати, пов'язані, з придбанням поварів, включено ПП «Агенство «Скела» до валових витрат в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 р. у сумі 178084 грн., за 2 квартал 2011 р. у сумі 155365 грн., за.2-3 квартали 2011 р. у сумі 69820 грн. ПДВ на загальну суму 80654 грн. включено до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ у відповідних звітних періодах (а.с.125-154 т.2). Суд зазначає, що за даними актів (довідок) (а.с. 195-215 т. 2), операції ТОВ «Марадор» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Під час дослідження доказів у судовому засіданні, судом встановлено відсутність документів щодо підтвердження транспортування ТМЦ (договорів, актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, дорожніх відомостей тощо), щодо зберігання товарів.

Судом враховано, що державною податковою інспекцією у місті Черкаси було винесено рішення від 06.09.2011р. №213/15-210 про анулювання реєстрації платника ПДВ згідно даних єдиного реєстру (№20691816) судових рішень, де наявна інформація, що Черкаський окружний адміністративний суд у постанові від 01.11.2011р. у справі 2а/2370/7450/2011 щодо порушення позивачем ТОВ «Марадор» (код 37478813) податкового законодавства у вигляді невнесення змін до своїх реєстраційних відомостей (відповідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.10.2011 р. у графі про статус відомостей про юридичну особу зазначено, що юридична особа відсутня за місцезнаходженням). Ухвалою КААС від 20.03.2012р. (р.№23566819) було залишено без змін постанову Черкаського ОАС у справі 2а/2370/7936/2011 щодо ТОВ «Марадор» і зазначено: відсутність посадових осіб за юридичною адресою підтверджується копією акту про неможливість вручення наказу про проведення документальної виїзної перевірки № 342/23-2 від 22.06.2011, що знаходиться в матеріалах справи та письмовими поясненнями Черкаського обласного добровільного виробничо-торгового об'єднання харчової промисловості, відповідно до яких станом на 24.06.2011 ТОВ «Марадор» за адресою м. Черкаси, вул. Ільїна, 248-А, кім. 405 не знаходиться. Договір оренди офісного приміщення позивача з Черкаським обласним добровільним виробничо-торговим об'єднанням харчової промисловості від 31.01.2011 розірваний Черкаським обласним добровільним виробничо-торговим об'єднанням харчової промисловості в односторонньому порядку, у зв'язку з тим, що з 31.01.2011р. по 28.04.2011р. позивач не заселився у надане офісне приміщення, актів прийому-передачі цього приміщення не підписувалось. Доводи про те, що керівник позивача, який діє від його імені, виконуючи свої обов'язки в процесі здійснення позивачем господарської діяльності, не має змоги постійно знаходитись в місцезнаходженні позивача, а під час винесення оскаржуваного наказу та складання акту знаходився у черговому службовому відрядженні, а тому відповідач не знав про проведення будь-яких перевірок і був позбавлений права приймати в них участь, подавати матеріали, зауваження, заперечення тощо; а також, що крім того, від відповідача поштою на адресу позивача за його місцезнаходженням постійно надходять різного роду запити, на які позивач після отримання, в установлені строки подає відповіді не беруться колегією суддів до уваги, оскільки, по-перше, не підтверджується жодними доказами, а по-друге, взагалі є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Суд у даній справі встановив, що за договором купівлі - продажу від 21.04.2011р. № 210401 у травні - червні 2011р. передбачено придбання ПП «Агенство Скела» у ТОВ «ТД «Онікс» (37478844) обладнання (п.3.3 - датою поставки вважається дата підпису уповноваженої особи покупця про отримання товару у видатковій накладній; п. 4.1 - товар повинен відповідати технічним параметрам/стандартам; п.4.4. продавець надає гарантію; п. 4.6, п.4.7 - приймання за інструкціями П-6,П-7). Відповідно до додаткової угоди від 22.11.2011р. та акта приймання-передачі векселів від 22.11.2011р. б/н ПП «Агентство «Скела» передано ТОВ «ТД «Онікс» за поставлене обладнання простий вексель АА 1125812 номінал векселя 99464.18 грн. (дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 30.11.2011), тобто ТОВ «ТД «Онікс» приймає у розрахунок (у забезпечення заборгованості) простий вексель (товарообмінна операція). Натомість, здійснюючи іншу господарську операцію 07.05.2012р. ПП «Агентство «Скела» за договором купівлі-продажу цінних паперів придбаває простий вексель АА 1125812 номінал векселя 99464.18 грн. і здійснює оплату без ПДВ (а.с.172-175 т.2).

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу № 2755-VI, у т. ч. операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Кодексу № 2755-VI). Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із ст. 185 Кодексу № 2755-VI , під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п. 188.1 ст. 188 Кодексу № 2755-VI.

Суд не бере до уваги акт прийому-передачі цінних паперів від 07.05.2012р. (а.с.115 т.1), оскільки перевіряємий період в операціях з ТОВ «ТД «Онікс» за спірними податковими - повідомленнями рішеннями в акті перевірки № 62/22-14/35955437 був зазначений травень-червень 2011р. (а.с.19 т.1), проте враховує наступне щодо укладання додаткової угоди від 22.11.2011р. та акта приймання-передачі векселів від 22.11.2011р. б/н. Судом враховано, що ухвалою КААС від 06.03.2012р. (р.№ 22312510) залишено без змін постанову Черкаського ОАС (р.№18851601) і зазначено: відповідно до довідки від 19.10.2011р. державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради 29.09.2011р. проведено реєстраційну дію, а саме в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зроблено запис за № 1 026 143 0004 011093 про відсутність юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Онікс» за вказаною адресою. Відповідачем 30.09.2011р. прийнято рішення № 236/15-210 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Онікс», у зв'язку з тим, що платнику в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зроблено запис про відсутність даної юридичної особи за її місцезнаходженням. 03.10.2011р. відповідачем направлено повідомлення за № 43869/15-210 про виключення товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Онікс» з реєстру платників податку на додану вартість, яке отримане позивачем 06.10.2011р.. Згідно з п.п. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, що проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Суд при цьому враховує, що 30.09.2011р. прийнято рішення № 236/15-210 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, проте змінами за додатковою угодою не враховано новий статус контрагента ТОВ «ТД «Онікс». Натомість за даними оборотоно-сальдової відомості рахунку 631 за липень і серпень 2011р. рахується кредиторська заборгованість 99464,18 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.244-245 т.2, а.с.7-8 т.3). Згідно відомості рахунку 631 за 01.08.11-30.11.11 д-т 631 к-т 62 - у травні 2012 р. 99464,18 грн (а.с.8 т.3), д-т 63 к-т 62 (а.с.11 т.3) за кредитом рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" відображається видача векселів в забезпечення поставок постачальників, за дебетом - погашення заборгованості за виданими векселями. Для обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками використовують рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" як активно-пасивний рахунок, що може мати одночасно два сальдо: за дебетом - сума дебіторської заборгованості, а за кредитом - кредиторської. На рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" (621 в національній валюті) ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі. Отримано згідно відомості рахунку 621 за 21.11.11 -14.05.12р. грошові кошти д-т 31 к-т 63 у сумі 99 464,18 грн, надходження останніх передбачено за угодою купівлі-продажу цінного паперу (а.с.12 т.3). Статтею 194 Цивільного кодексу України закріплено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Згідно Кодексу № 2755-VI доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування (136.1.11) - номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед зазначеним платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів). У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 185 цього Кодексу, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 цього Кодексу. На підставі пп. 14.1.244 Кодексу № 2755-VI до товарів віднесено матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі цінні папери, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами регулюється п. 153.8 Кодексу № 2755-VI, норми якого не поширюються на операції, що здійснюються платником податку - емітентом з розміщення та подальшого продажу корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку - емітентом згідно з п. 153.9 Кодексу № 2755-VI, в якому також зазначено, що операції з конвертації цінних паперів оподаткуванню не підлягають.

Судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 21.04.2011р. №21041 (а.с. 110-112 т.1) продавцем надано покупцю наступні документи: акт приймання-передачі векселів від 22.11.2011р. (а.с.114 т.1, а.с.171 т.2); простий вексель від 22.11.2011р. серія АА 1125812 (а.с.118 т.1, а.с.177 т.2) без обороту на мене (ТОВ «ТД «Онікс»); видаткові накладні від 19.05.2011р. №051906, від 24.05.2011р. №052404, від 03.06.2011р. №060305, від 10.06.2011р. №061003, від 05.07.2011р. №070507, від 18.07.2011р. №071806; податкові накладні від 19.05.2011р. №1906 76020 грн. у т.ч. ПДВ 12670 грн. (а.с.121 т.1), від 24.05.2011р. №2405 62169 грн. у т.ч. ПДВ 10361,5 грн.(а.с.124 т.1), від. 03.06.2011р. №307 56750,4 грн. у т.ч. ПДВ 9458,4 грн. (а.с.127 т.1), від 10.06.2011р. №1003 57150 грн. у т.ч. ПДВ 9525 грн. (а.с.130 т.1), від 05.07.2011р. №509 48970,58 грн. у т.ч. ПДВ 8161,76 грн (а.с.133 т.1), від 18.07.2011р. №1808 50493,6 грн. у т.ч. ПДВ 8415,6 грн. (а.с.136 т.1) на загальну суму 351553,56 грн(а.с.233 т.2). Згідно довідки про розрахунки за накладними. №509 таі №1808 99464,18 грн. (а.с.167 т.2) розрахунок не проведено і зазначено про те, що виписано вексель (а.с.233 т.2). На підставі видаткових та податкових накладних підприємством включено до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в декларації з податку на прибуток 2 квартал 2011 року витрати у сумі 210075 грн. та до складу податкового кредиту в деклараціях відповідних звітних періодів податок на додану вартість у сумі 42014 грн. (а.с.125-154, а.с.155-164 т.2).

Судом також досліджено, що в акті перевірки зазначено (а.с.189-194 т.2), що ТОВ «ТД «Онікс» не має власних складських приміщень та транспортних засобів, на підприємстві чисельність працівників 1 особа. Операції ТОВ «ТД «Онікс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності (а.с. 189-194 т. 2).

Суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, що містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, що безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку. Неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Судом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінено відносини безпосередньо між учасниками операцій, на підставі яких сформовано дані податкового обліку.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовано п. 198.3 ст. 198 Кодексу №2755-VI, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Незважаючи на надання у судовому засіданні копії книги обліку довіреностей на 2010-2012рр. (а.с.104-114 т.2) суд бере до уваги, що за підписом директора ПП «Агенство «Скела» Чорнозубова О.Б. надано (стор.23 акту перевірки) для перевірки лише реєстр (а.с.41 т.1) документів за 01.09.11 - 31.12.11 із переліком 33 записів щодо довіреностей, проте ТОВ «ВПТК Аверс» (код 37199822), ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор» не зазначено з огляду на перевіряємий період (а.с.120 т.2). В порушення вимог п. 2, п. З Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованого в Мін'юсті України, якою передбачено, що бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства, перевіркою встановлено відсутність такого Журналу, відповідно факт виписки довіреностей на отримання ТМЦ не підтверджено (а.с.41 т.1).

Судом враховано, що підтвердження відповідності (ст.1) згідно Закону України від 17.05.2001р. № 2406-III "Про підтвердження відповідності" - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог; сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам; сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. За правилом ст.13 цього закону постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності. На стор.24 акта перевірки наголошено про те, що «надані для перевірки копії сертифікатів не відповідають номенклатурі поставок, зазначених ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор» жодним чином неможливо підтвердити пастаки партій товару» (а.с.42). Суд, залишаючи позовну заяву без руху (а.с.81 т.2), пропонував позивачу на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, надати докази, проте сертифікатів відповідності, ТТН, доказів використання у господарській діяльності придбаних ТМЦ з відповідними розрахунками до суду не надано. Суд наголошує, що ні під час перевірки, ні під час розгляду заперечень до акту (а.с.221-226 т.2), ні під час оскарження до суду не надано документального підтвердження відповідності ТМЦ, встановленим вимогам за договірними відносинами із ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор».

Суд враховує, що згідно системи «Автомобіль» транспортні засоби за Агентстом «Скела» (35955437) у 2011-2012рр. не реєструвалися (а.с.228 т.2).

Суд, дослідивши у судовому засіданні накладні на внутрішнє переміщення (а.с.160-216 т.1), акти списання (а.с.217-250 т.1 а.с.1-23 т.2), акти здачі-приймання робіт (а.с.24-80 т.2), договори (а.с.13-55 т.3) зазначає, що останні не були як первинні документи з достовірною інформацією предметом перевірки(дослідження) згідно акта перевірки (а.с.19-42 т.1): «акти виконаних робіт не містять даних щодо обладнання об'єктів, що охоронялися, засобами охорони. ПП «Агенство «Скела» не надано документів, підтверджуючих на яких саме об'єктах та яким саме замовникам встановлено ТМЦ придбані у ТОВ «ВПТК Аверс» (код 37199822), ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор». В ході перевірки не встановлено документального підтвердження використання у господарській діяльності, оформлених за документами на отримання товарів і робіт» (а.с.39 т.1).

Кодексом № 2755-VI (44.6) закріплено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом щодо вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013р. №0002602301 (а.с.17 т.1) у сумі 143912 грн. та №0002612301 (а.с.18 т.1) у сумі 166820грн. і розшифровки до них (а.с.181-182 т.3), враховано наступне.

Згідно з пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу №2755-VI передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу. За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 198.1. Кодексу №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженого податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Кодексу №2755-VI). Відповідно до п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3 ст. 135 Кодексу №2755-VI доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

У силу вимог п. 138.2. ст. 138 Кодексу №2755-VI витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З огляду на викладені вище обставини, враховуючи недостовірну інформацію у первинних документах, а саме - податкових накладних (останні не можуть вважатися такими), ненадання інших достовірних доказів (довіреностей, сертифікатів відповідності) у зв'язку із визначенням позивачем податкових зобов'язань відповідачем у свою чергу за наслідками податкового контролю, перевірки податкових адрес, податкової звітності і податкової інформації правомірно визначено грошові зобов'язання позивача, отже суд не знаходить підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

У відповідності зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пп. 21.1.1 п. 21.1. ст. 21 Кодексу №2755-VI посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотиву та підстави прийняття спірних рішень.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган. Згідно ч.1 ст.72 КАС України від 06.07.2005р. № 2747-IV обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 07.05.2013р. №0002602301 та №0002612301.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не належить задовольняти.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно ст. 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2013р.

Суддя Л.В.Трофімова