Постанова № 32552705, 17.07.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1721/13-a

"17" липня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ходачкевич Н.І.,

при секретарі Кульчицькому Н.О.

за участю:

представника позивача Підгородецької Л.В.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі

до суб'єкта підприємницької дяльності ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з мотивів викладених у позовній заяві, та зазначив, що відповідач, який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гусятинському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, всупереч вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплатив у встановлений законом строк та належному розмірі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р по 31.03.2013р.в сумі 1194,03 грн.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, вказавши, що згідно із Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ являється пенсіонером за віком. Відтак згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року №3609-VI, він звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, знаходиться на обліку в УПФУ в Гусятинському районі як платник єдиного внеску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Проте всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", - Відповідач сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р - у повному обсязі не здійснив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 04.06.2013 відповідачем було отримано вимогу про сплату боргу № Ф-52 від 07.05.2013 на суму 1194,03 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, станом на час розгляду справи за Відповідачем рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість по єдиному внеску в сумі 1194,03 грн. яка виникла за період з 01.01.2013р. по 31.03.2013р. Вказана заборгованість підтверджується наявними матеріалами справи, а саме вимогою про сплату боргу, розрахунком заборгованості, карткою особового рахунку платника.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст.6 вищевказаного Закону - платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.1 вказаного закону - мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" - мінімальний розмір заробітної плати у 2013 році, встановлювався у наступних розмірах: з 01 січня - 1147 грн.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

При цьому, абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Як вже було зазначено вище, із наявних матеріалів встановлено, що Відповідач як платник єдиного внеску, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - сплати єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у повному обсязі - не здійснив.

Станом на час розгляду даної справи за ОСОБА_2, рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 1194,03 грн.

Докази добровільного погашення залишку вказаної суми боргу у розмірі 1194,03 грн. - Відповідачем не надані, в матеріалах справи - відсутні, а судом - не встановлені.

Суд не бере до уваги посилання позивача на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року №3609-VI, яким статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як на підставу для звільнення платників єдиного податку від сплати внесків до Пенсійного фонду України, з урахуванням наступного.

06 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року №3609-VI, яким статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», доповнено частиною четвертою такого змісту: « 4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Ч.1 Статеттею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Так як ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не досяг пенсійного віку, тому він не належить до категорій осіб, звільнених Законом від сплати єдиного внеску, відповідно сплата єдиного внеску для відповідача є не правом, а обов'язком.

Крім того Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Статтею 15 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений Відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству, а отже - підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 50, 71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі - задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємниця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі (пр.Незалежності,50, смт.Гусятин, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14042096), заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс постанови виготовлено 22.07.2013р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.