Рішення № 32552589, 15.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/4589/13 Головуючий 1 інст. - Єлізаров І.Є.

Справа № 643/5075/13-ц

Категорія: стягнення суми Доповідач - Котелевець А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Кіпенка І.С., Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

В уточнених вимогах на обґрунтування вказав, що 3 березня 2011 року він позичив відповідачці гроші в сумі 80 000 грн. 00 коп. для вирішення питання з підготовки документів на сесію міської ради строком до 1 травня 2011 року. Однак гроші не повернуті до цього часу.

11 листопада 2011 року знов позичив ОСОБА_1 гроші в сумі 120 000 грн. 00 коп. на вирішення питання про зменшення грошової оцінки землі для його підприємства. Після направлення вимоги відповідачка гроші протягом 30 днів так і не повернула.

Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути на його користь неповернуту суму позики в загальному розмірі 200 000 грн. 00 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 4 800 грн. 00 коп. та 2 000 грн. 00 коп. судових витрат.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 травня 2013 року позов задоволено.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнута сума боргу в розмірі 200 000 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 4 800 грн. 00 коп. та 2 000 грн. 00 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що розписки не є договорами позики, оскільки укладені з нею як з директором Приватного підприємства «Солара 2007» (далі - ПП «Солара»), в них відсутнє зобов'язання повернути гроші, які сплачувались за надання юридичних послуг та послуг щодо оцінки землі.

ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржив, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з факту укладення сторонами 3 березня 2011 року та 11 листопада 2011 року договорів позики на загальну суму 200 000 грн. 00 коп. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначені вимоги залишились поза увагою суду першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що 3 березня 2011 року та 11 листопада 2011 року між сторонами мав місце факт передачі ОСОБА_2 ОСОБА_1 грошей в загальному розмірі 200 000 грн. 00 коп. (а. с. 3, 4).

Посилаючись на те, що боргові зобов'язання відповідачкою не виконані позивач звернуся у суд із позовом з підстав, передбачених параграфом 1 глави 71 ЦК України щодо позики.

Разом з тим, ОСОБА_1 є засновником ПП «Солара 2007».

Із статуту, зареєстрованого 26 квітня 2007 року (з подальшими зареєстрованими змінами до нього) вбачається, що предметом діяльності ПП «Соляра», зокрема, є проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів; надання юридичних послуг та юридична практика (а. с. 26-39).

Згідно боргових обов'язків ОСОБА_1 отримала гроші для вирішення питань з підготовки документів на сесію міської ради строком до 1 травня 2011 року та зменшення грошової оцінки землі для підприємства ОСОБА_2

Всі розписки підтверджують лише факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів, жодна з них не містить обов'язку повернути кошти в певний строк і не свідчить про намір ОСОБА_2 передати кошти безоплатно.

При цьому сума в загальному розмірі 200 000 грн. 00 коп. була оприбуткована ПП «Солара 2007», про що свідчать відповідні прибуткові касові ордери № 8 від 3 березня 2011 року, № 9 від 4 березня 2011 року, № 10 від 7 березня 2011 року, № 11 від 9 березня 2011 року, № 12 від 10 березня 2011 року, № 13 від 11 березня 2011 року, № 14 від 14 березня 2011 року, № 15 від 15 березня 2011 року, № 16 від 16 березня 2011 року, № 19 від 11 листопада 2011 року, № 20 від 14 листопада 2011 року, № 21 від 15 листопада 2011 року, № 22 від 16 листопада 2011 року, № 23 від 17 листопада 2011 року, № 24 від 18 листопада 2011 року, № 25 від 21 листопада 2011 року, № 26 від 22 листопада 2011 року, № 27 від 23 листопада 2011 року, № 28 від 24 листопада 2011 року, № 29 від 25 листопада 2011 року, № 30 від 28 листопада 2011 року.

Враховуючи викладене, немає підстав вважати, що між сторонами виникли правовідносини з договору позики.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи /потерпілого/ без достатньої правової підстави /безпідставно набуте майно/, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1).

За ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підстав доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Право на зміну підстави позову виключно належить лише позивачеві (статті 27, 31 ЦПК України). Проте ОСОБА_2, пред'явивши позов про стягнення боргу за договором позики, його підставі не змінював, з позовом про повернення грошей з підстав, передбачених статтями 121, 1213 ЦК України, не звертався і не позбавлений такої можливості.

Посилання в апеляційній скарзі на пред'явлення позову з порушенням правил підсудності не ґрунтуються на законі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

За змістом зазначеної норми саме позивач визначає коло осіб, які повинні приймати участь у справі.

Даний позов пред'явлено безпосередньо до ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1, що є підсудністю Московського районного суду м. Харкова.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 травня 2013 року скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

судді