Постанова № 32551631, 18.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року Справа № 811/2141/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр Олеум»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:ТОВ «Виробничо-комерційний центр Олеум» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0001192240 від 17.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток по основному платежу в розмірі 5500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2750 грн., а всього 8250 грн.; №0001182240 від 17.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 5238 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2620 грн., а всього 7858 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД Домен» за період березень 2012р., червень 2012р., у зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з контрагентом - ТОВ «ТД Домен» мали реальний характер, підтверджені належним чином складеним первинними документами, а товар отриманий від контрагента використано у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем надано письмові заперечення на позов, якими вимоги не визнаються, та в якості основного доказу нікчемності укладених правочинів йде посилання на акт перевірки ТОВ «ТД Домен» складений посадовими особами Західної МДПІ м. Харкова, Харківської області ДПС від 28.03.2013р. №1056/22.4-07/31940144.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 23.07.2013 р.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємству по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Домен» за період березень 2012р., червень 2012р.

Результати перевірки оформлені актом №105/22-4/24149451 від 30.05.2013 р. (а.с.17-41), в якому зафіксовано порушення:

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 5500 грн. в т.ч.: - за 1 квартал 2012р. - 2552 грн., - за 2 квартал 2012р. на суму 2948 грн.;

- п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5238 грн., в тому числі: - березень 2012р. - 2431 грн.; - червень 2012р. - 2807 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0001192240 від 17.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток по основному платежу в розмірі 5500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2750 грн., а всього 8250 грн.; №0001182240 від 17.06.2013р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 5238 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2620 грн., а всього 7858 грн. (а.с. 42, 43).

Як вбачається зі змісту акту перевірки - розділ 3 (а.с. 22), висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «ТД Домен» ґрунтуються на аналізі відомостей одержаних з акту перевірки ТОВ «ТД Домен», складеного посадовими особами Західної МДПІ м. Харкова, Харківської області ДПС.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом - ТОВ «ТД Домен», а отже, правомірності формування податкового кредиту та валових витрат суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ТД Домен», а саме, між сторонами було укладено договір поставки №11-ЮЛ від 10.01.2011р. предметом якого було придбання товару згідно накладних (а.с. 90).

Факт виконання умов вказаного договору протягом перевіреног періоду підтверджується копіями: видаткових накладних, рахунками фактурами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжних доручень, а також видаткових накладних щодо подальшої реалізації ТМЦ кінцевим споживачам (а.с.113-233).

На підставі податкових накладних виписаних ТОВ «ТД Домен», позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів відносились суми ПДВ сплачені у складі вартості товару отриманого від ТОВ «ТД Домен» та формувались показники собівартості продукції (а.с. 47-89, 234-256).

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Домен».

Посилання відповідача на акт перевірки ТОВ «ТД Домен», складеного посадовими особами Західної МДПІ м. Харкова, Харківської області ДПС, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД Домен», а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки, акту перевірки ТОВ «ТД Домен» так і акту перевірки позивача.

Крім того, висновки акту перевірки ТОВ «ТД Домен» не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємством оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ТОВ «ТД Домен».

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують товарність операцій між ним та ТОВ «ТД Домен», останній мав право на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі цих документів.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «ТД Домен» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Враховуючи вказану норму, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені. Адже, акт перевірки лише підтверджує факт проведення документальної перевірки та містить висновки, що ґрунтуються на суто суб'єктивній думці посадової особи органу державної податкової служби, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним), що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «ТД Домен», то позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за цими господарськими операціями.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 17.06.2013 року №0001192240 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 8250,00 грн., в тому числі 5500,00 грн. за основним платежем та 2750,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 17.06.2013 року №0001182240 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 7858,00 грн., в тому числі 5238,00 грн. за основним платежем та 2620,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 161,09 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 19.07.2013р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник