Постанова № 32551546, 17.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 914/1648/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого -судді Бойко С.М.,

суддів: Мирутенко О.Л.

Бонк Т.Б.

при секретарі Ярмолі А.,

за участю представників:

від позивача з'явився,

від відповідача з'явився,

розглянув апеляційну скаргу Десятої міської лікарні міста Львова, м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року,

суддя Щигельська О.І.

у справі за №914/1648/13

за позовом: Львівського національного університету імені Івана Франка, м.Львів,

до відповідача: Десятої міської лікарні міста Львова, м.Львів,

про стягнення 50466,63 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року задоволено частково позовні вимоги Львівського національного університету імені Івана Франка про стягнення з Десятої міської лікарні міста Львова 40642,45грн. основного боргу, 326,84грн. 3% річних, 69,84грн. індексу інфляції та 1399,11грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що положення п.5.10 договору оренди встановлений обов'язок орендаря нести витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, який полягає у відшкодуванні витрат, фактично понесених балансоутримувачем на утримання такого майна та надання комунальних послуг орендарю, про що свідчить закріплений договором обов'язок укласти з балансоутримувачем відповідний договір.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що суд першої інстанції усунув відповідача від права на повноцінну реалізацію свого процесуального права заперечувати позов усіма законними методами, в тому числі і аналізуючи правові підстави позову, позбавив відповідача права висловити свою альтернативну думку.

Скаржник покликається на те, що правовою підставою для задоволення позову була ч.2 ст.636 ЦК України, однак як вбачається із позову та уточнень до позову позивачем дана норма не застосована як правова підстава позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що згідно договору оренди №94 від 21.06.2012 року відповідач зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна та укласти з позивачем договір на відшкодування витрат та надання комунальних послуг. А відтак, позивач має право на отримання відшкодувань від Десятої міської лікарні м.Львова, про що зазначено в позовній заяві та обґрунтовано в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець за договором) та Десятою міською лікарнею м.Львова (орендар за договором, відповідач по справі) укладено договір оренди нерухомого державного майна №94 від 21.06.2012 р., на виконання умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 1120,6кв.м. (далі - майно), розміщені на п'ятому та шостому поверхах шестиповерхової цегляної будівлі гуртожитку №8 за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 62, що перебуває на балансі ЛНУ ім.І.Франка (далі - балансоутримувач), про що 21.06.2012р. підписано акт приймання-передачі.

Відповідно до п.5.10 договору оренди майна, орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листа Десятої міської лікарні м.Львова №167 від 29.03.2013р., не зважаючи на звернення ЛНУ ім.І.Франка з проханнями укласти договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єктів (листи №3906-С від 09.10.2012р., №4593-С від 20.11.2012р.), договору на відшкодування витрат за 2012 рік не укладено.

Згідно умов договору оренди, а саме п.5.10 відповідач брав на себе зобов'язання про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

У виданій бухгалтерською службою ЛНУ імені Івана Франка довідці №1861-РЗ від 23.04.2013р. зазначено, що заборгованість Десятої міської лікарні м.Львова перед позивачем за спожиті послуги у 2012 році становить 9578,70грн., а за теплопостачання - 38177,72грн., оскільки останнім у повному обсязі здійснена оплата платежів за комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, теплопостачання) за 2012 рік, спожиті Десятою міською лікарнею м.Львова в будівлі за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 62 (5 та 6 поверхи), яку лікарня займає на підставі договору оренди від 21 червня 2012 року №94 (довідка ЛНУ імені Івана Франка №1863-РЗ від 23.04.2013р.) та теплову енергію, що підтверджується листом ЛМКП «Львівтеплоенерго» №25/1-271 від 29.03.2013р., в якому зазначено, що Львівський національний університет імені Івана Франка заборгованості за теплову енергію, спожиту приміщеннями по вул.Пасічна, 62 за період з 01.07.2012р. по 01.01.2013р. перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» немає.

Так, заборгованість за спожиті відповідачем послуги за жовтень 2012 року становить 2607,26грн., з яких 357,00грн. за водопостачання та водовідведення, нараховані відповідно до показників приладів обліку води (лічильників) за 51 куб.м., що відображено у довідці «Споживання холодної і гарячої води в приміщеннях, які займає 10-а міська клінічна лікарня за адресою м.Львів, вул.Пасічна, 62, станом на 01.11.2012р.», за підписом інженера Бородіна В.Є. (рахунок №4 від 13.11.2012р.); 286,27грн. за електроенергію, нараховані відповідно до показу лічильника поліклінічного відділення №2 Десятої міської лікарні м.Львова за адресою вул.Пасічна, 62 за жовтень 2012р. - 252 кВт/год, що відображено у службовому поданні за підписом головного енергетика Николайчука Я.Я. (рахунок №3 від 13.11.2012р.); 1963,99грн. відшкодування експлуатаційних витрат (рахунок №5 від 13.11.2012р.).

Заборгованість відповідача за спожиті послуги за листопад 2012 року становлять 3847,81грн. з яких 140,00грн. за водопостачання та водовідведення, нараховані відповідно до показників приладів обліку води (лічильників) за 20 куб.м., що відображено у довідці «Споживання холодної і гарячої води в приміщеннях, які займає 10-а міська клінічна лікарня за адресою м.Львів, вул.Пасічна, 62, станом на 01.12.2012р.», за підписом інженера Бородіна В.Є. (рахунок №5 від 05.12.2012р.); 1167,81грн. за електроенергію, нараховані відповідно до показу лічильника поліклінічного відділення №2 Десятої міської лікарні м.Львова за адресою вул.Пасічна, 62 за листопад-грудень 2012р. - 1028 кВт/год, що відображено у службовому поданні за підписом головного енергетика Николайчука Я.Я. (рахунок №71 від 24.12.2012р.); 2540,00грн. відшкодування експлуатаційних витрат (рахунок №62 від 18.12.2012р.).

Заборгованість відповідача за спожиті послуги за грудень 2012 року становить 3123,63грн., з яких 266,00грн. за водопостачання та водовідведення, нараховані відповідно до показників приладів обліку води (лічильників) за 38 куб.м., що відображено у довідці «Споживання холодної і гарячої води в приміщеннях, які займає 10-а міська клінічна лікарня за адресою м.Львів, вул.Пасічна, 62, станом на 31.12.2012р.», за підписом інженера Бородіна В.Є. (рахунок №33 від 10.04.2013р.); 247,65грн. за електроенергію, нараховані відповідно до показів лічильника поліклінічного відділення №2 Десятої міської лікарні м.Львова за адресою вул.Пасічна, 62 за період з 19.12.12р. по 31.12.12р. - 218 кВт/год, що відображено у службовому поданні за підписом головного енергетика Николайчука Я.Я. (рахунок №22 від 11.01.2013р.); 2609,98 грн. відшкодування експлуатаційних витрат (рахунок №51 від 21.01.2013р.).

Заборгованість відповідача за теплопостачання за період з 21.06.2012 р. по 30.06.2012 р. становить 767,98грн., за липень 2012 року - 2303,95 грн., за серпень 2012 року - 3203,95грн., за вересень 2012 року - 2303,95грн., за жовтень 2012 року - 2303,95грн., за листопад 2012 року - 12659,56грн. та за грудень 2012 року - 15534,38грн., що відображено в рахунках №2419Л-11 за листопад 2012р. (включає нарахування починаючи з 21.06.2012р.) та №2419Л-12 за грудень 2012 р.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Хоча ЛНУ імені Івана Франка не є стороною у договорі оренди, укладеному між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Десятою міською лікарнею м.Львова, цей договір створює для нього певні права, що не суперечить нормам ст.511 ЦК України, згідно з якими зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи, однак, у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Так, ч.1 ст.636 ЦК України визначено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. З договору оренди, зокрема з п.3.5, яким передбачено, що орендар перераховує 50% розміру орендної плати на користь балансоутримувача, з п.10.12, в якому зазначено, що договір укладено в 4 примірниках, що мають рівну юридичну силу, один з яких для балансоутримувача, а також п.11, в якому, окрім платіжних та поштових реквізитів сторін за договором, вказано також відповідні реквізити балансоутримувача, вбачається, що він за своєю правовою природою є таким, що частково укладений на користь третьої особи.

Проаналізувавши положення п.5.10 договору оренди, а також враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що встановлений договором обов'язок орендаря нести витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, полягає у відшкодуванні витрат, фактично понесених балансоутримувачем на утримання такого майна та надання комунальних послуг орендарю, про що, серед іншого, свідчить закріплений договором обов'язок укласти з балансоутримувачем відповідний договір.

Відповідно до ч.2 ст.636 ЦК України, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Відтак, суд вважає, що право вимоги балансоутримувача нерухомого майна, орендованого за договором, на відшкодування орендарем понесених ним витрат на утримання орендованого майна та надання останньому комунальних послуг випливає із договору оренди нерухомого державного майна №94 від 21.06.2012р.

З огляду на подані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 40642,45грн. обґрунтовані, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт здійснення експлуатаційних витрат на суму 7113,97грн., суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в їх задоволенні.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, з листом №4593-С від 20.11.2012р. надіслав відповідачу рахунки за комунальні послуги на загальну суму 25250,60грн., зазначивши, що вони підлягають оплаті до 30.11.2012р., пред'явивши тим самим вимогу про виконання відповідачем обов'язку за договором.

Отже, судом правомірно встановлено, що до задоволення підлягають 281,19грн. 3% річних та 69,85грн. індексу інфляції, нарахованих за період з 01.12.2012р. по 26.04.2013р.

Позивач у надісланій на адресу Десятої міської лікарні м.Львова претензії №1064-Р від 12.03.2013р., зазначив, що до сплати, окрім вказаних вище, підлягають також витрати, понесені ЛНУ імені Івана Франка на утримання орендованих Десятою міською лікарнею м.Львова, за житлово-комунальні послуги за листопад та грудень 2012 року, та просив погасити вказану заборгованість до 25.03.2013р.

Відтак судом правильно встановлено, що до задоволення підлягає 45,65грн. 3% річних, нарахованих за період з 26.03.2012р. по 26.04.2013р.

Щодо стягнення індексу інфляції за вказаний період, то суд зазначив, що оскільки у березні та квітні, за які проводились додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції, показник індексу інфляції дорівнював 100,0%, а отже знецінення грошових коштів, своєчасно не сплачених відповідачем, внаслідок інфляційних процесів не відбулось, то суд відмовив у стягненні індексу інфляції за період з 26.03.2013р. по 26.04.2013р. з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Оскільки грошове зобов'язання між сторонами виникло не з договірних правовідносин між ними, а на основі договору оренди нерухомого майна, укладеного між Десятою міською лікарнею м.Львова та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, яким не передбачено такого виду забезпечення виконання зобов'язань як неустойка, то суд правомірно відмовив в задоволенні 2170,30 грн. пені.

Щодо доводів скаржника, що судом було позбавлено відповідача права на повноцінну реалізацію свого процесуального права заперечувати позов усіма законними методами, то суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявний письмовий відзив відповідача (а.с.76-77), де останній мав змогу висловити свої заперечення. Окрім того, відповідач не був позбавлений в подальшому можливості використати свої права та подавати інші письмові доповнення (що було зроблено відповідачем (а.с.107-108) чи заперечення з приводу даної справи.

Доводи скаржника, що позивачем норма ст.636 не застосована як правова підстава позову не беруться судом до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи, позивач відкликав свої уточнення до позовної заяви (а.с.105) та в позовній заяві і в судовому засіданні обґрунтовував правові підстави звернення з позовом.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Десятої міської лікарні м.Львова витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України залишаються на скаржнику. Згідно із квитанції №226 від 08.07.2013 року скаржником сплачено 700,00 грн., відтак з відповідача належить стягнути в дохід Державного бюджету України 160,25 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року в справі №914/1648/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Десятої міської лікарні м.Львова - без задоволення.

Стягнути з Десятої міської лікарні м.Львова в дохід Державного бюджету України 160,25 грн. (сто шістдесят гривень двадцять п'ять копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

О.Л. Мирутенко

Повний текст постанови

виготовлено 22.07.2013р.