Рішення № 32551397, 18.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.13р. Справа № 904/4387/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 86 787,33 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Фелді О.В. - довіреність від 05.06.2013року б/н

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (далі-відповідач) про стягнення 86 787,33 грн., з яких: 82 327 грн. 96 коп. - заборгованості, 743 грн. 27 коп. - 3 % річних, 3716 грн. 10 коп. - неустойки та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 2071L10/00 від 10.11.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за користування предметом лізингу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у призначені судові засідання 09.07.2013 р., 18.07.2013 р. не забезпечив, відзив та документи витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 р. та 09.07.2013 р. суду не надав.

18.07.2013 р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача приймає участь в іншому судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України, надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника відповідачем не доведена.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013 р. розгляд справи відкладено на 18.07.2013 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" укладено договір фінансового лізингу № 2071L10/00 (далі-Договір), за умовами якого лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від Продавця Предмет Лізингу (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов) та передати його у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених Договором Лізингу та Загальними Умовами ( п.1.1. Договору).

Після закінчення строку Лізингу Предмет Лізингу переходить у власність Лізингоодержувача по викупній Вартості, вказаній в Договорі Лізингу, при умові повного виконання Лізингоодержувачем зобов'язань, визначних в Договорі Лізингу та Загальних Умовах (п. 1.2 Договору).

У Додатках до Договору лізингу за № 2071L10/00, від 10.11.2010 року сторонами визначено предмети лізингу, їх ціну, графіки платежів за Договором лізингу та інші умови (додатки до Договору знаходяться у матеріалах справи).

У відповідності до зазначених додатків до Договору, об'єктом лізингу, що передається відповідачу у користування є:

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі кузов № Х96330200А2405851330200А0602118, реєстраційний номер: АА7316 КН;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб.см., шасі, кузов № Х96330200А2404900330200А0601205, реєстраційний номер: АА 7317 КН;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб., см., кузов № Х96330200А2403892330200А0600235, реєстраційний номер: АА7318 КН;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі, кузов №Х96330200В2411388330200В0607064, реєстраційний номер: АА 7319 КН;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі кузов №Х96330200В2413336330200В0609370, реєстраційний номер: АА 7320 КН;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., кузов №Х96330200В2411484330200В0607414, реєстраційний номер: АА 1465 ЕН;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі, кузов №Х96330200В2412616330200В0608616, реєстраційний номер: АА 1466 ЕН;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі, кузов №Х96330200В2413324330200В0609187, реєстраційний номер: АА 2446 ЕС;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі, кузов №Х96330200А2406687330200А0602817, реєстраційний номер: АА 3661ЕР;

- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі, кузов №Х96330200В2413228330200В0609197, реєстраційний номер: АА 2568 ВК.

Загальна вартість предмета лізингу за Договором становить 161 932 доларів США 60 центів, у т.ч. ПДВ, що на день його укладення становить 1 281 000,00 грн.

Як зазначено у п.6.1 Договору, складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у Додатку №2 до цього Договору. Порядок розрахунку лізингових платежів та їх склад визначаються відповідно до наступного:

Перший лізинговий платіж. Перший лізинговий платіж складається із:

а) комісійної винагороди позивача за організаційні заходи, пов`язані з підготовкою та укладенням цього Договору (надалі - "Комісія за Організацію").

b) авансу ціни Предмета Лізингу.

Періодичні лізингові платежі.

Перший Періодичний Лізинговий платіж складається з:

а) Комісії Лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулась передача предмета лізингу.

Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються з:

а) відшкодування, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на офіційний обміну валют, встановлений Національним Банком України, який діяв на дату підписання Договору.

b) Комісії Лізингодавця, яка розраховується як різниця суми Лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 (одну) гривню.

Датою оплати вважається дата надходження коштів, перерахованих Лізингоодержувачем на рахунок Лізингодавця (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору, всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої сторони будуть використовуватись в наступному порядку:

а) По - перше для погашення неустойки;

б) По - друге для сплати прострочених платежів;

в) По - третє для погашення прострочених лізингових платежів;

Лізингодавець отримує право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це необхідним.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було придбано предмет лізингу відповідно договору купівлі - продажу № 09/11 від 10.11.2010 року (а.с. 38-39), що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 11.01.2011 року (а.с. 40)

Відповідно до графіку лізингових платежів, який міститься у Додатку № 2 (а.с. 18) перший лізинговий платіж підлягав сплаті 15.11.2010 року, а останній 15.12.2014 року. Позивач стверджує, що в порушення умов Договору відповідач не своєчасно сплачував лізингові платежі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті невідшкодованої частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості) в розмірі 82 327 грн. 96 коп.

Як свідчить з матеріалів справи, Позивачем 20.03.2013 року направлено Відповідачу повідомлення № 577 про наявність простроченої заборгованості та необхідності її сплати (а.с. 50). А також, повторно Позивачем направлено Відповідачу повідомлення № 216 від 28.02.2013 року (а.с. 51).

Умовами п.п. 9.4.1. Договору сторонами погоджено, що випадком невиконання умов Договору є несвоєчасна сплата Лізингоодержувачем будь - якої суми, яку він повинен сплатити. Наслідки такого порушення передбачені п. 9.5 Договору за якими Позивача наділено правом розірвати Договір в односторонньому порядку та вимагати повернення предмету лізингу (п. 9.5.5. Договору).

Позивачем на адресу на адресу Відповідача 01.03.2013 року направлено Повідомлення № 503 від 01.03.2013 року про відмову від Договору лізингу в односторонньому порядку та повідомлено, що зазначені наслідки починають діяти з 05.03.2013 року (а.с. 55).

Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором в розмірі 82 327 грн. 96 коп.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані до сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 743 грн. 27 коп.

Крім того, на підставі п. 7.2 Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 3 716 грн. 10 коп.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежам в розмірі 82 327 грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 743 грн. 27 коп., неустойки в розмір 3 716 грн. 10 коп., всього 86 787 грн. 33 коп.

Доказів виконання зобов'язання по Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 292 Господарського кодексу України, правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Частина 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 82 327 грн. 96 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 743 грн. 27 коп., розрахунок яких судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь якої суми яка має бути сплачена ним за Договром Лізингу, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожний день прострочення.

На підставі п. 7.2 Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу неустойка на загальну суму 3 716 грн. 10 коп.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру неустойки, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню: 82 327 грн. 96 коп. - заборгованості, 743 грн. 27 коп. - 3 % річних, 3 716 грн. 10 коп. - неустойки.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката за договором про надання юридичних послуг від 27.09.12 року у розмірі 3 500 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Таким чином, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом Кирилюк О.В. Товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" по даній справі у розмірі 1 000 грн., оскільки адвокат не був присутній в судовому засіданні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 48-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. М. Головка, буд. 7, код ЄДРПОУ 00377489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 82 327 грн. 96 коп. (вісімдесят дві тисячі триста двадцять сім грн. 96 коп.) - заборгованості, 743 грн. 27 коп. (сімсот сорок три грн. 27 коп.) - 3 % річних, 3 716 грн. 10 коп. (три тисячі сімсот шістнадцять грн. 10 коп.) - неустойки, 1 000 грн. 00 коп. (одна тисяча грн. 00 коп.) - витрати на адвокатські послуги, 1 735 грн. 74 коп. (одна тисяча сімсот тридцять п'ять грн. 74 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 22 " липня 2013р.