Постанова № 32547832, 17.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 5027/1331-б/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області, м. Сторожинець (вих. № 3677/09 від 27.06.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2013 року

у справі № 5027/1331-б/2011

за заявою Сторожинецького державного комунального малого підприємства "Міська тепломережа", м. Сторожинець

про власне банкрутство

За участю представників сторін: - не з'явилися;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

17.06.2013 року Господарським судом Чернівецької області винесена ухвала у справі № 5027/1331-б/2011 (с. Бутирський А.А.) за заявою Сторожинецького державного комунального малого підприємства "Міська тепломережа", м. Сторожинець про власне банкрутство, відповідно до якої у визнанні поточних вимог Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецкому районі Чернівецької області до банкрута у сумі 2798,13 грн. недоїмки відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що існує законодавча заборона на нарахування боржнику податків і зборів (обов'язкових платежів) з моменту визнання боржника банкрутом, відтак в останнього не виникає жодних зобов'язань за винятком тих, що пов'язані з реалізацією та здійсненням ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Управління пенсійного фонду України в Сторожинецкому районі Чернівецької області, м. Сторожинець подало апеляційну скаргу (вих. № 3677/09 від 27.06.2013 року) в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2013 року у справі № 5027/1331-б/2011 і прийняти нове рішення, яким визнати поточні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до боржника на суму 2798,23 грн. у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в процесі діяльності у боржника виникла заборгованість по платежах до Пенсійного фонду за лютий місяць 2013 року у сумі 2789,23 грн. Відтак, боржник завдав шкоди державі, що ускладнює фінансування виплати пенсій та допомог, які виплачуються за рахунок коштів фонду. Скаржник також зазначає, що вказані вимоги підтверджуються звітами банкрута за лютий 2013 року, відтак вважаються пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії.

08.07.2013 року автоматизованою системою КП "Документообіг господарських судів" справу за № 5027/1331-б/2011 розподілено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 5027/1331-б/2011 введено суддів Костів Т.С., Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

У судовому засіданні 17.07.2013 року учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, пояснень по суті апеляційної скарги не надали, хоча були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

З урахуванням вимог статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду колегія суддів звертаючи увагу на належне повідомлення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання, не повідомлення ними причин неявки в судове засідання та відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку, про те, що вимоги апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області задоволенню не підлягають, відтак ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2013 року у справі № 5027/1331-б/2011 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, пeреважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Зазначена ухвала вказаним вимогам відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.11.2011 року порушено провадження у справі № 5027/1331-б/2011 за заявою Сторожинецького державного комунального малого підприємства "Міська тепломережа", м. Сторожинець про власне банкрутство на підставі ст. ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У газеті "Голос України" № 5 від 13.01.2012 року розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

25.04.2012 року Постановою Господарського суду Чернівецької області Сторожинецьке державне комунальне мале підприємство "Міська тепломережа", м. Сторожинець визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором - Комерзана Зіновія Дмитровича.

11.05.2012 року у газеті "Голос України" № 84 розміщено оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

05.06.2013 року до господарського суду Управлінням Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області подано заяву про визнання поточних кредиторських вимог у сумі - 2798,23 грн. В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що станом на 31.05.2013 року заборгованість боржника перед кредитором складає 2798,23 грн., що складається із заборгованості по єдиному внеску за лютий місяць 2013 року. Також зазначив, що суми єдиного внеску своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску", тобто не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення звітного місяця, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених чинним законодавством, вважаються простроченою заборгованістю із сплати єдиного внеску (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В підтвердження своїх вимог, скаржником до заяви додано розрахунок соціального внеску, корінець вимоги від 05.04.2013 року № Ю-149 та звіт по нарахуванню єдиного внеску за лютий місяць 2013 року.

Відповідно до норм п. 1 ч. 1 ст. 4 та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, тощо нараховують єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відтак, нарахування єдиного внеску здійснюється на суму нарахованої заробітної плати.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги кредитора складають заборгованість по сплаті недоїмки по єдиному внеску нарахованої за лютий місяць 2013 року, тобто за період після визнання боржника банкрутом згідно постанови господарського суду від 25.04.2012 року.

Відповідно до наслідків визнання боржника банкрутом, визначених, зокрема приписами ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Отже, виходячи з приписів вказаних норм Закону про банкрутство та враховуючи норми пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 31 цього ж закону, законодавцем встановлена заборона, зокрема, на нарахування боржнику податків і зборів (обов'язкових платежів) після визнання його банкрутом, а отже у нього у зв'язку із визнанням банкрутом не виникає жодних зобов'язань (у тому числі з нарахування та сплати єдиного внеску), за виключенням тих, що безпосередньо пов'язані із реалізацією та здійсненням ліквідаційної процедури боржника, зокрема, пов'язаних з утриманням і збереженням майнових активів банкрута.

Згідно пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витратами, пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії вважаються:

- витрати на оплату державного мита;

- витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

- витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

- витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

- витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

- витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Вказаний перелік витрат, що пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії є вичерпним.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом III "Ліквідаційна процедура" цього Закону.

Положення п. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачає, що з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, у зв'язку із чим кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці, саме з метою оплати праці працівників, з вказаного часу припиняє своє формування.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування єдиного внеску в сумі 2789,23 грн. відбулося під час ліквідаційної процедури, що не передбачено Законом про банкрутство.

Таким чином, колегія суддів, погоджується із висновками Господарського суду Чернівецької області, щодо відмови у визнанні таких витрат поточними, у зв'язку із чим заявлені грошові вимоги Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів визнає їх не належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, що передбачені у ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 5027/1331-б/2011 від 17.06.2013 року слід залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, висвітленій у постанові від 10.04.2013 року при вирішенні даної справи (№ 5027/1331-б/2011).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області, м. Сторожинець (вих. № 3677/09 від 27.06.2013 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2013 року у справі № 5027/1331-б/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 22.07.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.