Справа № 165/979/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Галушка О.Г. Провадження № 22-ц/773/1122/13 Категорія:79 Доповідач: Киця С. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів - Шевчук Л.Я., Данилюк В.А.,
при секретарі Семенюк О.А.,
за участю: заявника ОСОБА_1,
представника стягувача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції - заступника відділу Гальчика С.М. за апеляційними скаргами заявника ОСОБА_1 на ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 30 квітня 2013 року та 18 червня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 30 квітня 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчика С.М. відмовлено.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 18 червня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки відмовлено.
Заявник ОСОБА_1 подав апеляційні скарги на зазначені ухвали. Посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали про відмову в задоволенні його скарги на дії державного виконавця. Просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №22770856 від 23.11.2010р. про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 в користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у зв'язку з закінченням строку здійснення виконавчого провадження; скасувати постанову ВП №22770856 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 02.12.2010 №29987411; дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчика С.М. визнати протиправними та незаконними щодо винесення постанови ВП №22770856 від 23.11.2010р. в зв'язку з порушенням термінів виконання судових рішень та щодо винесення постанови ВП №22770856 від 02.12.2010р. про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №29987411.
В апеляційній скарзі на ухвалу про відмову у виправленні описки просить скасувати дану ухвалу, як прийняту з порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про виправлення описки.
Апеляційні скарги слід відхилити, ухвали суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист від 11.08.2010 року, виданий Нововолинським міським судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в користь АТ «УкрСиббанк» 152071,93 грн. боргу за договором про надання споживчого кредиту. 18.11.2010 року виконавчий лист від 11.08.2010 року, виданий Нововолинським міським судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в користь АТ «УкрСиббанк» 152071,93 грн. боргу за договором про надання споживчого кредиту надійшов для примусового виконання і 23.11.2010 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчиком С.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження.
02.12.2010 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчиком С.М. встановлено, що на виконанні знаходиться кілька виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 29987411, яке знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції.
Відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця, місцевий суд виходив із того, що дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчика С.М. щодо відкриття виконавчого провадження, приєднання до зведеного виконавчого провадження та самі постанови про відкриття виконавчого провадження та приєднання до зведеного виконавчого провадження, узгоджуються із вимогами Закону України «Про виконавче провадження», підстав для їх скасування немає.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно до положень статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 07.07.2010 р., яка була чинна на час винесення постанови державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Отже, державним виконавцем правомірно винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
В зв'язку з тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходилось кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з ОСОБА_1, 02.12.2010 року винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.
Державний виконавець діяв відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 07.07.2010 р., яка діяла на момент винесення постанови), якою передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено направлення такої постанови сторонам виконавчого провадження.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на самовільні та протиправні дії державного виконавця, які полягали в зміні способу та порядку виконання судових рішень через об'єднання в одне зведене провадження кількох проваджень, що призвело до порушення ним норм Закону України «Про виконавче провадження» не заслуговують на увагу колегії суддів.
При виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 державним виконавцем не застосовувались положення зазначеного Закону про зміну способу і порядку виконання рішень, і з такими заявами до суду він не звертався.
У державного виконавця не було підстав для застосування п.6 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»( в редакції від 2011 року - п.6 ст.49 Закону), в якій зазначається, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадках закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення. Цей пункт застосовується лише до виконавчих проваджень про стягнення періодичних платежів.
Згідно з виконавчим документом, фактичного, в повному обсязі виконання рішення суду не відбулося, як це передбачено п.8 ч.1 ст.49 чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження». Термін проведення виконавчих дій з виконання рішення - протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, не може бути самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження. Сплив строку виконавчого провадження також не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, яка винесена у відповідності до законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заступник начальника відділу державної виконавчої служби при винесенні оскаржуваних постанов діяв в порядку, передбаченому законом, в зв'язку з чим суд першої інстанції, з'ясувавши всі обставини справи та давши їм юридичну оцінку, відмовив ОСОБА_1 в задоволенні скарги.
Судом першої інстанції правильно вирішено питання про відмову у виправленні описки в ухвалі суду.
Згідно з положеннями статті 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема з журналів судового засідання, технічного запису, заявник приймав участь у справі, давав пояснення з приводу заявлених вимог. В судовому засіданні 23 квітня 2013 року була оголошена перерва і 30 квітня 2013 року продовжено судовий розгляд справи. Та обставина, що ОСОБА_1 був присутній при проголошенні судового рішення, а суд в своїй ухвалі від 30 квітня 2013 року вказав про участь ОСОБА_1 в судовому засіданні не є опискою і не підлягає виправленню. Підстав для задоволення заяви про виправлення описки судом першої інстанції не було.
Доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням заявником норм чинного законодавства та обставин справи і не впливають на правильність ухвал суду, які постановлені з додержанням вимог закону, а тому підстав для їх скасування колегія суддів не має.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги заявника ОСОБА_1 відхилити.
Ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 30 квітня 2013 року та 18 червня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді:
Судове рішення № 32547309, Апеляційний суд Волинської області було прийнято 17.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 165/979/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: