Рішення № 32546620, 19.07.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3595/13-ц

Провадження № 2/750/1403/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.

при секретарі Сірій К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи Носовця В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності та стягнення коштів,

третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра»,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить поділити спільне майно подружжя, а саме квартиру АДРЕСА_1, виділивши їй у власність 2/3 частини квартири, враховуючи, що з нею проживають неповнолітні діти і відповідач має заборгованість по аліментах, а за відповідачем визнати право власності на 1/3 частину спірної квартири.

Відповідач пред'явив до суду зустрічний позов, в якому просить визнати його особистою приватної власністю 2/5 частин квартири АДРЕСА_1, враховуючи, що частина коштів в розмірі 29505 грн. були його особистими коштами, які отримані з продажу належної йому на праві власності квартири. Інші 3/5 частин спірної квартири позивач просить визнати спільною сумісною власністю подружжя. Виділити сторонам та визнати право власності на 3/10 частини квартири за кожним з подружжя. Крім того, ОСОБА_6 просить стягнути з відповідача на його користь 12913 грн. 45 коп., тобто половину коштів, сплачених ОСОБА_6 на виконання зобов'язань по кредитному договору за період після розірвання шлюбу між сторонами. Також позивач просить визнати за ним та ОСОБА_1 в рівних частках виконання обов'язків за кредитним договором №36-05/06/11/11/304/2007/4310 від 14.12.2007 року, укладеним між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Надра».

Сторони та їх представники в судовому засіданні підтримали свої позови.

Представник ПАТ КБ «Надра» в судовому засіданні проти позовів заперечував, посилаючись на те, що спірна квартира згідно договору іпотеки від 14.12.2007 року передана в іпотеку для забезпечення виконання кредитного договору, а тому у разі визнання права власності на предмет іпотеки за обома сторонами, можуть бути порушені права іпотекодержателя.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, представника третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд знаходить підстави для часткового задоволення обох позовів, виходячи з наступного.

Статтею 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В ст. 70 СК України вказано, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За приписами ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і(або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і(або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.01.2011 року шлюб між сторонами, укладений 13.07.2002 року, розірваний. У рішенні суду зазначено, що на час розгляду справи подружні відносини подружжя припинило, спільне господарство не ведеться.

ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 06.05.2003 року належала квартира АДРЕСА_2, яка йому була подарована ОСОБА_7, що підтверджується довідками державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори на а.с. 71.

Довідкою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу від 26.04.2011 року підтверджено, що приватним нотаріусом ОСОБА_8 14.12.2007 року за реєстровим №5148 був посвідчений договір купівлі -продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де продавцем виступав ОСОБА_6, а покупцем ОСОБА_9 Продаж квартири вчинявся за 111 100 грн., з яких 75 750 грн. покупець сплатила продавцю, а продавець отримав від покупця до підписання договору купівлі - продажу квартири, а решту суми в розмірі 35350 грн. покупець зобов'язався сплатити продавцю в строк до 15.12.2007 року включно. (а.с.69)

Іншою довідкою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу від 26.04.2011 року підтверджено, що приватним нотаріусом ОСОБА_8 14.12.2007 року за реєстровим №5158 був нотаріально засвідчений підпис ОСОБА_6 на заяві про підтвердження факту отримання ним 14.12.2007 року від ОСОБА_9 грошей в сумі 35 350 грн., як остаточний розрахунок за продану ним квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.70, 72)

Таким чином, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_6 14.12.2007 року продав належну йому на праві власності квартиру, яка не була об'єктом спільного майна подружжя і ще до укладення договору купівлі - продажу отримав від покупця 75 750 грн. коштів.

В цей же день 14.12.2007 року згідно договору купівлі - продажу, зареєстрованого в реєстрі за №3038, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 Витяг з Державного реєстру правочинів за №5150840 видано ОСОБА_6 14.12.2007 року о 18 год. 23 хвилини. (а.с.93).

Пунктами 2.1, 2.2 договору купівлі - продажу квартири передбачено, що ціна продажу квартири визначена за домовленістю сторін, складає 75 750 грн. Оплата ціни продажу квартири здійснюється покупцем слідуючим чином: гроші в сумі 29505 грн. покупець сплачує власними коштами, а решту суми - 46 245 грн. сплачено за рахунок кредитних коштів, одержаних у ВАТ КБ «Надра». Гроші в сумі 75 750 грн. одержані продавцями повністю до підписання цього договору.

Разом з тим, з оригіналу розписки від 14.12.2007 року, яка приєднана судом до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 отримали в день продажу від ОСОБА_6 156 грн. 550 грн. за продану квартиру, що за курсом НБУ складає 31 000 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що з проданої ОСОБА_6 квартири, яка була його особистою власністю, було отримано 111 100 грн. коштів, а за чотирикімнатну квартиру згідно розписки сплачено 156 550 грн., а тому кошти в розмірі 45 450 грн., що еквівалентно 9 000 доларів США, яких не вистачало для виплати продавцям, ОСОБА_6 отримав в ПАТ КБ «Надра» згідно заяви на видачу готівки від 14 грудня 2007 року відповідно кредитного договору №36-05/06/11/11/340/2007/430. (а.с.10, 66)

В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору, між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 14.12.2007 року укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1. (а.с.45-46)

ОСОБА_1 своєю заявою від 14.12.2007 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, дала згоду на передачу в іпотеку квартири та на отримання кредиту в ПАТ КБ «Надра». (а.с.49)

Крім того, ОСОБА_1 є поручителем за належне виконання ОСОБА_6 зобов'язань, що витікають з кредитного договору, що підтверджується договором поруки від 14.12.2007 року. (а.с.13).

Таким чином, ще до укладення договору купівлі - продажу спірної квартири ОСОБА_6 отримав 75 750 грн. коштів від продажу його власної однокімнатної квартири, а решту 35 350 грн. він отримав від покупця ОСОБА_9 14.12.2007 року.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не навела джерела походження 35350 грн. коштів, що нею були внесені на особистий рахунок в ПАТ КБ «Надра» на один день 13.12.2007 року, а наступного дня таку ж саме суму ОСОБА_6 отримав від покупця ОСОБА_9, а тому суд вважає обґрунтованими доводи відповідача ОСОБА_6, що ці кошти були виручені саме від продажу належної йому квартири, а решта суми 45 450 грн. було отримано в банку для повного розрахунку з продавцями за придбану чотирикімнатну квартиру, оскільки сума коштів від продажу однокімнатної квартири разом з сумою отриманих в кредит від банку коштів співпадає з сумою коштів, сплачених продавцям чотирикімнатної квартири згідно розписки від 14.12.2007 року.

ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджувала, що вона назбирала 35 350 грн., проте з яких саме доходів обґрунтувати не змогла, а так само не могла пояснити суду для чого вона їх поклала на власний рахунок і всього на один день. ОСОБА_1 в судовому засіданні також пояснила, що ніде не працювала, а ОСОБА_6 згідно відомості Пенсійного фонду України у період з 2000 по 2007 роки отримував мінімальну заробітну плату. (а.с.89-91)

Враховуючи наявні у справі докази, суд вважає доведеним, що в рахунок купівлі - продажу спірної квартири по АДРЕСА_1, ОСОБА_6 було сплачено 29 505 грн. особистих коштів, виручених від продажу належної йому квартири, про що зазначено в самому договорі купівлі - продажу, а тому відповідно розмір належної йому особистої частки в цій квартирі становить 2/5.

Інші 3/5 частини квартири є спільною сумісною власністю подружжя, а тому суд вважає обґрунтованим визнання за ОСОБА_6 та ОСОБА_1 права власності на квартиру по 3/10 частки за кожним.

Доводи позивача ОСОБА_1 про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток під час поділу майна подружжя через наявність заборгованості по аліментах судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач сплачує аліменти поштовим відправленням і окремі суми сплачених аліментів не відображені в довідці державного виконавця.

Крім того, з рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.06.2011 року (а.с.83) вбачається, що ОСОБА_1 чинила ОСОБА_6 перешкоди у користуванні спірною квартирою. У зв'язку з цим вказаним вище рішенням суду усунуто перешкоди ОСОБА_6 у користуванні АДРЕСА_1, шляхом вселення ОСОБА_6 в цю квартиру та зобов'язання ОСОБА_1 надати ключі від квартири.

З довідки ПАТ КБ «Надра» вбачається, що ОСОБА_6 на виконання умов кредитного договору з 12.01.2011 року, тобто після розірвання шлюбу по 16.07.2013 року сплачено 3453, 19 доларів США на виконання умов кредитного договору.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 24 постанови Пленуму Верхового Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли, в інтересах сім'ї.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд знаходить підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 1035, 96 доларів США, що на час розгляду справи еквівалентно 8280 грн. 41 коп. і відповідає розміру присудженої їй частки квартири при поділі майна подружжя, за яку ОСОБА_6 після розірвання шлюбу сплатив банку кошти відповідно до умов кредитного договору.

Суд вважає необґрунтованими доводи третьої особи щодо порушення прав банку при вирішенні справи про поділ майна подружжя, оскільки ні Законом України „Про іпотеку", ні нормами ЦК України, ні договором іпотеки від 14 грудня 2007 року не передбачено заборони поділу предмета іпотеки, який знаходиться в спільній сумісній власності подружжя, що не є його відчуженням, а пов'язано з правом співвласників на його володіння та користування, і за таких обставин оформлення права власності на частку в майні - предмета іпотеки не позбавляє такого співвласника прав та обов'язків за іпотечним договором.

Також суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_6 щодо розподілу зобов'язань за кредитним договором при поділі майна подружжя.

В силу ч.4 ст.65 СК України при поділі майна подружжя враховуються також борги подружжя за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї, а тому у результаті придбання подружжям будинку в кредит боргові зобов'язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір.

Проте, суд враховує, що при отриманні ОСОБА_6 коштів згідно кредитного договору №36-05/06/11/11/304/2007/4310 від 14.12.2007 року ОСОБА_1 виступила не лише майновим поручителем, надавши згоду на передачу майна в іпотеку, але в забезпечення зобов'язання за кредитним договором 14.12.2007 року уклала з банком „Надра" договір поруки, проти чого не заперечував відповідач.

Відповідно ж до статей 7- 9 СК України сімейні відносини регулюються не лише цим Кодексом, але й нормами ЦК України, іншими нормативно-правовими актами, а також можуть бути врегульовані за домовленістю сторін, якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

За таких обставин, коли між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 при отриманні кредитних коштів виникли не лише правовідносини, що випливають із норм сімейного кодексу України, але й виникли цивільні права і обов'язки, які регулюються нормами цивільного законодавства, то розподіл боргових зобов'язань подружжя згідно кредитного договору тісно пов'язаний з частковою заміною боржника у зобов'язанні.

Відповідно ж до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Кредитор у зобов'язанні - ПАТ КБ „Надра" заперечує проти розподілу боргового зобов'язання.

Крім того, суд не може розподілити зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого були ОСОБА_6 та ПАТ КБ „Надра", оскільки ПАТ КБ «Надра» в даній справі залучений в якості третьої особи, а тому суд не може вирішувати питання про права та обов'язки кредитора, який не був по справі відповідачем, а брав участь в якості третьої особи без самостійних вимог.

У зв'язку з частковим задоволенням первісного та зустрічного позовів на сторони згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України мають бути покладені понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 65, 68 - 70, 71 СК України, суд,

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, задовольнити частково.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності та стягнення коштів, задовольнити частково.

Визнати 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_6.

Визнати 3/5 частини квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 8280 грн. 41 коп. (вісім тисяч двісті вісімдесят гривень 41 копійку), сплачених ОСОБА_6 після розірвання шлюбу на виконання зобов'язань перед ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором №36-05/06/11/11/304/2007/4310 від 14.12.2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 508 грн. 10 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 1190 грн. 64 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.П. Рахманкулова