Рішення № 32545252, 14.06.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 415/1167/13-ц

провадження № 2/415/591/13

14.06.2013 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Томчишена С.В.,

при секретарі судового засідання Мішиній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Лисичанська міська рада; Комунальне підприємство «Лисичанська Житлово-Експлуатаційна контора № 3», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що внаслідок пожежі, яка сталася 28 серпня 2011 р. в квартирі АДРЕСА_1, з вини відповідача, були пошкоджені стелі, стіни та підлога квартири № 1 за зазначеною адресою, в якій вона проживає, а також газовий лічильник, шпалери, у зв'язку з чим квартира потребувала ремонту, який нею було зроблено.

Позивач вказувала, що вона витратила на матеріали та ремонтні роботи 11082 грн. 60 коп. Відшкодувати добровільно завдану шкоду відповідач відмовляється, у зв'язку з чим вимушена звернутися до суду за захистом своїх майнових прав, а також просила суд стягнути з відповідача компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 5000 грн., посилаючись на душевні страждання, що зазнала у зв'язку зі знищенням та пошкодженням майна, внаслідок чого вона 28 серпня 2011 р. потрапила до терапевтичного відділення ЦМБ ім. Тітова з ризиком серцевого нападу та знаходилася на стаціонарному лікуванні до 12 вересня 2011 р.

Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, в судове засідання не з'явився більше двох разів поспіль, клопотання про відкладення розгляду справи та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунального підприємства «Лисичанська Житлово-Експлуатаційна контора № 3», у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Лисичанської міської ради, у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.

Враховуючи відсутність заперечень зі сторони позивача щодо заочного розгляду справи, суд згідно з вимогами статей 224, 225 ЦПК України проводить заочний розгляд справи та ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: копія договору про надання послуг від 02.10.2011 р.; копія акта Лисичанського міського управління ГУ МНС України в Луганській області про пожежу від 31.08.2011 р.; копія епікризу - історії хвороби № 5631; копії товарних чеків: від 16.11.2011 р. на суму 25,00 грн.; від 16.11.2011 р. на суму 85,00 грн.; від 17.10.2011 р. на суму 182,00 грн.; від 16.11.2011 р. на суму 54,00 грн.; від 08.10.2011 р. на суму 160,00 грн.; від 16.09.2011 р. на суму 3200,00 грн.; від 14.09.2011 р. на суму 765,00 грн.; від 22.09.2011 р. на суму 300,00 грн.; від 02.09.2011 р. на суму 1971,60 грн.; копія квитанції на суму 3470,00 грн.; копія квитанції від 08.10.2011 р. на суму 40,00 грн.; копія видаткової накладної № 6093 від 09.09.2011 р. на суму 830,00 грн.; копія довідки Відділу з питань НПД Лисичанського міського управління ГУ МНС України в Луганській області № 04-119 від 14.09.2011 р.; довідка ЛКП «Паспортна служба» про реєстрацію осіб у квартирі від 17.07.2012 р. за № 521; довідка адресно-довідкового підрозділу УДМСУ у Луганській області про реєстрацію місця проживання відповідача від 06.03.2013 р.; копія акта № 1180 КП ЛЖЕК № 3 від 26.09.2011 р.; довідка КП ЛЖЕК № 3 від 14.06.2013 р. за № 624; довідка ЛКП «Паспортна служба» про реєстрацію осіб у квартирі від 31.05.2013 р. за № 408.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Збитками відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визнаються втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 цієї статті обов'язок доведення невинуватості особи у завданні майнової шкоди покладено саме на особу, до якої висунуто вимогу про її відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги - регресу, до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 ЦПК України встановлено, що за вибором потерпілого суд з урахуванням обставин справи може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. При цьому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач проживає в квартирі АДРЕСА_2 та є її квартиронаймачем. Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є Комунальне підприємство «Лисичанська Житлово-Експлуатаційна контора № 3» - третя особа у справі.

28 серпня 2011 р. приблизно о 15:10 годині в квартирі № 1 зазначеного будинку, в якій проживає відповідач ОСОБА_2, сталася пожежа. Згідно з комісійним актом про пожежу від 31.08.2011 р. (а.с. 5), який було складено за участю працівника Лисичанського міського управління ГУ МНС України в Луганській області, позивача та відповідача у справі, причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки в Україні при експлуатації пошкодженої електричної розетки.

Як вбачається з акта про пожежу, пожежею було знищено майно КП ЛЖЕК № 3, зокрема: дерев'яний дах будинку - 75 кв.м., дерев'яна стіна кухні квартири № 1 -20 кв.м.; а також пошкоджено дерев'яне перекриття кухні квартири № 1 - 9 кв.м., дерев'яне перекриття зали квартири № 1 - 16 кв.м., водою залито підлогу кухні та зали квартири № 1 - 60 кв.м. Окрім цього, у житлі позивача пожежею було знищено встановлений нею газовий лічильник та поклеєні шпалери кухні площею 20 кв.м., а також шпалери зали 40 кв.м.

26 вересня 2011 р. КП ЛЖЕК № 3 за заявою позивача було проведено огляд кімнат квартири, в якій мешкає позивач, в результаті огляду встановлено, що після пожежі, необхідний ремонт квартири, про що було складено відповідний акт за № 1180. Як вбачається з матеріалів справи, балансоутримувачем будинку № 197 по вул. Московській у м. Лисичанську - КП ЛЖЕК № 3, не було проведено ремонтних робіт в квартирі № 1 зазначеного будинку, де мешкає позивач.

Позивачем після пожежі з метою приведення квартири у стан, придатний для проживання, самостійно було придбано будівельні матеріали, металопластикові конструкції тощо та проведено ремонтні роботи в квартирі, в якій вона мешкає, а також придбано газовий лічильник, знищений при пожежі (а.с. 4,7-19).

Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, є квартиронаймачем вказаної житлової квартири та користувався нею, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 815 ЦК України він повинен був підтримувати житло у належному стані, а також відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про пожежну безпеку» повинен був дотримуватися правил пожежної безпеки. На спростування своєї невинуватості у порушенні правил пожежної безпеки, що стало причиною пожежі, згідно з вимогами ч. 2 ст. 1166 ЦК України відповідач доказів суду не надав.

Таким чином, враховуючи наведене, оскільки, позивачем за власний рахунок було проведено відновлення житла, наймачем якого вона є, та в якому внаслідок пожежі було пошкоджено належне їй майно, а також конструкції житла, суд доходить висновку, що вона відповідно до вимог статтей 1166, 1191 ЦК України отримала право вимагати відшкодування відповідачем, завданої шкоди.

Разом з цим при визначені розміру матеріальної шкоди (збитків), які підлягають стягненню з відповідача на корить позивача, суд виходить з наступного. На підтвердження вартості будівельних матеріалів, які були придбані позивачем для відновлення квартири після пожежі, нею були подані підтверджуючі документи, які співвідносяться з визначеною в акті про пожежу шкодою, лише у сумі 7612 грн. 60 коп. (а.с. 8-16, 18-19). Водночас позивач, визначаючи розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача 3470 грн. 00 коп., витрачених коштів на придбання металопластикових конструкцій (вікна, двері тощо) у кількості 2 шт. за договором про надання послуг від 02.10.2011 р. (а.с. 4).

Проте в акті про пожежу від 31.08.2011 р. не було зазначено про пошкодження у її квартирі, на відновлення яких позивач придбала вказані металопластикові конструкції, а тому в цій частині понесені нею витрати на проведення відновлювального ремонту після пожежі, які вона просить стягнути з відповідача, суд знаходить такими, що не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7612 грн. 60 коп. витрат, які позивач зазнала у зв'язку зі знищенням її майна та проведенням ремонтних робіт для відновлення квартири, в якій вона мешкає, після пожежі, яка сталася з вини відповідача обґрунтованими та такими, що не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим позов в цій частині вимог підлягає задоволенню, а в частині стягнення з відповідача 3470 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

При визначенні розміру компенсації моральної шкоди, якої позивач зазнала у зв'язку із знищенням та пошкодженням її майна, суд виходить з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно із приписом ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи заявлений цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з роз'яснень викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами, згідно із наведеному в ньому роз'яснення, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у даному конкретному випадку, суд враховує глибину душевних страждань позивача, яка дізнавшись про пожежу, що сталася в домі, в якому вона мешкає, та про знищення, пошкодження майна в її квартирі, потрапила до терапевтичного відділення ЦМБ ім. Тітова з діагнозом гіпертонічна хвороба, де знаходилася на стаціонарному лікуванні впродовж 16 днів, що підтверджується епікризом (історією хвороби № 5631) виданого лікувальною установою (а.с. 6-7).

Разом з тим, суд вважає, що, виходячи з принципів розумності та справедливості, а також враховуючи, що сума моральної шкоди в розмірі заявленому позивачем не достатньо обґрунтована, оскільки шкоду, яку вона просить стягнути з відповідача, було задано було не лише її майну, а також майну третьої особи - Лисичанської міської ради. Тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково у розмірі 1000 грн. 00 коп.

У зв'язку з відстрочкою позивачу у сплаті судового збору за подання даного позову, відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 та ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави, підлягає стягненню судовий збір в розмірі - 229 грн. 40 коп. та за немайновою вимогою про стягнення моральної шкоди - 114 грн. 70 коп.

На підставі ст.ст. 15, 16, 22, 1166, 1167, 1191, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 7612 грн. 60 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. 00 коп., а всього 8612 (вісім тисяч шістсот дванадцять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. та 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

В частині стягнення 3470 грн. майнової шкоди та 4000 грн. моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у десятиденний строк з моменту його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні, може бути оскаржене в тому самому порядку та в той самий строк з моменту отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Лисичанським міським судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідач може його оскаржити в апеляційному порядку.

Суддя С.В. Томчишен