Ухвала суду № 32545211, 16.07.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/791/863/13 Головуючий в 1 інстанції Решетов В.В.

Категорія ст.ст. 15,191 ч.4;366 ч.1;212 ч.1КК України Доповідач Грушицький А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого судді Грушицького А.,

суддів Дубченка А.П., Післєгіної Л.М.,

з участю прокурора Дворецького О.О.,

адвоката ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1, прокурора, який брав участь у розгляді справи на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 квітня 2013 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1,

гр. України, не судимого,

за ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими і організаційно - розпорядчими функціями строком на 2 роки; за ч.1 ст.366 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн.; за ч.1 ст.212 КК України до штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 6800 грн., а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими і організаційно - розпорядчими функціями строком на 2 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 п.п.2,3 КК України від відбування основного покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Херсонського відділення Одеського НДІСЕ 10053, 06 грн.; НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області 421, 92 грн.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому що він у порушення вимог п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, шляхом завищення податкового кредиту та завищення сум бюджетного відшкодування за листопад 2009 року та лютий 2010 року, здійснив замах на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем на загальну суму 111613 грн., але не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку з виявленням порушень податкового законодавства працівниками ДПІ у м. Херсоні.

Крім того ОСОБА_2 засвідчив своїм підписом достовірність вказаних податкових декларацій з ПДВ ДП «ТД «Херсон» за жовтень - листопад 2009 року та січень - лютий 2010 року даних по безтоварним операціям з ТОВ «СП «Радоніс» та ТОВ «Астрея Люкс», тим самим вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Також ОСОБА_2, у період часу 2009 - 2010 р.р. на порушення вимог п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства №334/94 - ВР від 28.12.1994 року, в податкових деклараціях з податку на прибуток ДП «ТД «Херсон» за 2009 та 2010 роки, умисно завищив валові витрати підприємства по фіктивним операціям придбання послуг у ТОВ «СП «Радоніс» та ТОВ «Астрея Люкс», в результаті чого до бюджету не надійшли кошти в сумі 758439, 92 грн., що є значним розміром.

У своїй апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого, ставить питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону, через м'якість призначеного покарання, і просить постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.15, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.212, 70 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими і організаційно - розпорядчими функціями строком на 3 роки, з поміщенням до кримінально - виконавчої установи закритого типу.

У апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_1 порушується питання про скасування вироку, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На думку адвоката суд відійшов від принципів всебічного, повного й об'єктивного розгляду всіх обставин справи, і постановив вирок на припущеннях за відсутності достовірних доказів винності ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора Дворецького О.О. на обґрунтування апеляції, адвоката ОСОБА_1 яка наполягала на задоволенні своєї апеляції, пояснення та останнє слово засудженого ОСОБА_2, який просив про задоволення апеляції адвоката, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.

Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства і судом дотримано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

І, зокрема, його винність підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 щодо фіктивності фірм ТОВ «СП «Радоніс» та ТОВ «Астрея Люкс», висновками судової економічної експертизи №85/86 від 20.04.2012 року про завищення бюджетного відшкодування за операціями з придбання послуг ТОВ «СП «Радоніс» та ТОВ «Астрея Люкс» у листопаді 2009 року на суму 63333 грн., і в лютому 2010 року на суму 48280 грн., а загалом на суму 111613 грн., та завищення ДП «ТД «Херсон» валових витрат за операціями придбання послуг ТОВ «СП «Радоніс» та ТОВ «Астрея Люкс» протягом 2009 - 2010 р.р. з урахуванням чого донарахування на прибуток складає 758439, 92 грн.

Твердження у апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_1 про відсутність доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за які його засуджено, безпідставні і спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Також не відповідають дійсності й посилання адвоката на те, що судом при розгляді справи допущено відхід від принципу всебічного, повного й об'єктивного розгляду всіх обставин по справі, і не взято до уваги доводів захисту.

Суд перевіривши зібрані у справі докази, у вироку проаналізував їх, дав належну оцінку, і зазначив мотиви з яких відкидає доводи захисту щодо невинуватості ОСОБА_2

Злочинні дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.212, 70 КК України

Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час досудового і судового слідства не допущено порушень кримінально - процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Відповідно до постанови №7 від 24.10.2003 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суду зобов'язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України. Судом першої інстанції з достатньою повнотою враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу, винного, який позитивно характеризується. На думку колегії суддів, призначене засудженому покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому підстав для призначення більш суворого покарання, з мотивів наведених у апеляції прокурора, не вбачається.

Доводи прокурора, що суд не міг звільнити засудженого від відбування покарання є безпідставними.

Згідно ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі строком не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням наведеного, і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

апеляції адвоката ОСОБА_1, прокурора, який брав участь у розгляді справи залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Згідно з оригіналом

Суддя : ( підпис) А. Грушицький