Постанова № 32544553, 11.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2581/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (надалі - позивача або ФОП ОСОБА_2) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач або Гадяцька МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2013 №0000241701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 62 500 грн. 37 коп., з яких за основним платежем 50 000 грн. 30 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12 500 грн. 07 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки відповідача, що набрала форму акту від 29.12.2012 №626/17-01/НОМЕР_1, зазначали, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з ТОВ "МС- Фератус" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви та просила її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

В попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, письмові заперечення приєднані до матеріалів справи, посилаючись на правомірність висновків перевірки.

Відповідно до п.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на зазначене суд ухвалив розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами та за даної явки.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований фізичною особою - підприємцем Гадяцькою райдержадміністрацією 23.03.1999 за №1274.

Позивач перебуває на податковому обліку в Гадяцькій МДПІ з 23.03.1999 за №1274 та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 25.02.2011 № 100092567, виданого Гадяцькою МДПІ.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № НОМЕР_3 НОМЕР_4 виданого 03.06.2013 державним реєстратором Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області (а.с. 169) позивач здійснює, зокрема, наступні види діяльності за КВЕД: 42.11 - будівництво доріг і автострад; 33.11 - ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 46.63 - оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 09.10 - надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; 33.12 - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 77.39 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у.; 49.41. - вантажний автомобільний транспорт та інш.

В період з 28.12.2012 по 28.12.2012 на підставі наказу Гадяцької МДПІ від 27.12.2012 № 623, заступником начальника відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_3 була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 по взаємовідносинам з ТОВ "МС- Фератус".

Перевіркою встановлено, що у квітні 2012 року позивач (Покупець) мав господарські відносини з ТОВ "МС- Фератус" (код ЄДРПОУ 35942505) - Продавець, а саме придбавав на підставі договору № 05/03-12 від 26.03.2012 трубу бурильну на загальну суму 300 001, 80 грн., в т.ч. ПДВ - 50 000, 30 грн.

На виконання вказаного договору Продавцем було поставлено зазначений товар, про що видано видаткову накладну від 25.04.2012 № 439 (а.с. 94), податкову накладну від 25.04.2012 № 439 (а.с. 95), яку включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних платника - ФОП ОСОБА_2 за квітень 2012 року за № 53 (а.с. 71-77).

Оплата була проведена позивачем в повному обсязі 25.04.2012 із розрахункового рахунку, що підтверджується витягом про рух коштів по розрахунковому рахунку із відміткою банку (а.с. 177).

Поставлений товар оприбутковано позивачем згідно прибуткової накладної від 25.04.2012 № ПН-0000269 (а.с. 179).

За наслідками даної господарської операції позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 50 000,30 грн., в т.ч. у квітні 2012 року в розмірі 50 000, 30 грн., що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року.

За висновками перевірки встановлено завищення позивачем задекларованих по податковому кредиту показників в декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року на загальну суму ПДВ 50 000,30 грн., оскільки на думку ревізорів із наданих для перевірки первинних документів не підтверджується фактичне виконання цих послуг та їх зв'язок із господарською діяльністю позивача.

В обґрунтування таких висновків ревізори посилалися в акті на не оформлення належним чином товарно - транспортної накладної, не надання доказів реальності навантажувально-розвантажувальних робіт, паспортів (сертифікатів) якості заводу виробника та наявності всіх необхідних висновків про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов'язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника), умови зберігання та транспортування товару, перевізників товару на всіх етапах руху ТМЦ.

Також ревізори посилалися на лист Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 20.11.2012 № 29520/7/227-499, згідно якого провести зустрічну звірку ТОВ «МС-Фератус» по взаємовідносинам із контрагентами немає можливості у зв'язку з тим, що вищезазначене підприємство відсутнє за місцезнаходженням (49000 Дніпропетровська області, м. Дніпропетровськ, вул. Холодильна, б. 79, кв. 46). Згідно даних АІС "РПП" підприємство ТОВ "МС- Фератус" з 04.04.2012 має стан 9 -"Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

У зв'язку із вищевикладеним, перевіряючими було зроблено висновок про визнання взаємовідносин між ТОВ "МС-Фератус" та ФОП ОСОБА_2 такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків та укладення правочинів з метою штучного формування податкового кредиту.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.12.2012 №626/17-01/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 50 000,30 грн.

На підставі акту перевірки Гадяцької МДПІ від 29.12.2012 №626/17-01/НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення- рішення від 29.01.2013 №0000241701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 62 500 грн. 37 коп., з яких 50 000 грн. 30 коп. - за основним платежем та 12 500 грн. 07 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився із даним податковим повідомленням - рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім видам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок та правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що спірна податкова накладна (а.с. 69) містить всі необхідні реквізити, визначені ст. 201 ПКУ.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень вищевказаного Кодексу зареєстрована платником податку - продавцем (ТОВ «МС - Фератус») в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом із цього реєстру № 21145442 від 21.12.2012 (а.с. 96) та відміткою на самій податковій накладній.

За приписами абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПКУ якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Отже, факт реєстрації цієї податкової накладної податковим органом у зазначеному реєстрі свідчить про те, що останнім було перевірено даний податковий документ і порушень його оформлення, які б перешкоджали реєстрації, не виявлено.

Щодо місцезнаходження ТОВ «МС - Фератус» судом встановлено наступне.

На запит суду отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16745440 станом на 03.07.2013 (а.с. 188 - 189) із переліком всіх реєстраційних дій, які вносилися до цього реєстру з моменту реєстрації ТОВ «МС - Фератус», а також розгорнуті витяги по кожній реєстраційній дії (а.с. 190-203).

Так, згідно витягу з цього реєстру № 16745606 (а.с. 190-191) по першій реєстраційній дії ТОВ «МС-Фератус» (ідентифікаційний код 35042505) було зареєстровано юридичною особою 02.04.2007 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за місцезнаходженням - 49125 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Холодильна, б. 79, кв. 46.

Відповідно до витягу № 16746008 (а.с. 198-199) четвертої реєстраційної дії 13.12.2012 даним підприємством було зареєстровано зміну місцезнаходження із вищевказаної адреси на 61121 Харківська обл., м. Харків, Московський район, вул. Гарібальді, б. 4, кім. 4.

Тобто станом на момент проведення господарської операції із позивачем (квітень 2012 року) ТОВ «МС-Фератус» були зареєстровані та знаходилися за адресою м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Холодильна, б. 79, кв. 46. Відомості про відсутність особи за вказаним місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не вносилися, що підтверджується наявними в справі розгорнутими витягами (а.с. 188-203).

А відтак, ТОВ «МС-Фератус» правомірно зазначено в спірній податковій накладній своє місцезнаходження саме за цією адресою.

Згідно пояснень представника позивача перевезення придбаного товару здійснювалося за рахунок позивача, за допомогою автомобіля КАМАЗ -5410 (07767СК).

На підтвердження реальності транспортування придбаного ФОП ОСОБА_2 товару представником позивача надано до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме: товарно-транспортну накладну від 25.04.2012 №2-07/04 (а.с.97), трудовий договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про прийняття останнього на роботу на посаду водія, копію водійського посвідчення ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.174- 178).

Стосовно зв'язку вищевказаної операції із господарською діяльністю позивача його представник в ході судового розгляду пояснював, що ФОП ОСОБА_2 має у власності бурову установку KREMCO K- 750, на підтвердження чого надано наступні документи:

- копію технічного талону НОМЕР_2 (а.с. 166, 209);

- копію контракту №5/4 від 02.04.2002 укладеного між ТОВ "Електростандарт" ( постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (покупець), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю бурову установку і частини бурової установки в кількості і комплектності згідно відгрузочної специфікації та документи по транспортуванню даної установки на територію України - митні декларації та товарно-транспортні накладні (а.с. 209-224).

Згідно довідки, наданої ОСОБА_2 (а.с. 173), труба бурильна приймає безпосередню участь у капітальному ремонті свердловин та є невід'ємною частиною бурової установки при процесі капітального ремонту свердловин.

В межах зареєстрованих видів за КВЕД 09.10 - надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу та 77.39 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у позивачем передано вищевказану бурову установку в оренду відповідно до договору №02/12-11 від 10.12.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ "Євротехсервіс" (орендар), відповідно до якого орендодавець передає у платне строкове користування, а орендар бере в тимчасове користування пересувну бурову установку KREMCO K- 750 в комплектності і вартості відповідно до додатку №1 (а.с. 159-168).

Додатком № 1 до вищевказаного договору оренди визначено перелік обладнання, що передається в оренду у складі мобільного бурового верстату KREMCO K- 750, в т.ч. пункт 12 - бурильна труба 89 мм (а.с.161).

Передача вищевказаного обладнання підтверджується актом приймання - передачі від 25.12.2011, як це передбачено умовами зазначеного договору (а.с. 164).

Таким чином, судом встановлено зміни у структурі активів позивача, які підпадають під визначення господарської операції у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", осіб які приймали участь у проведенні зазначеної господарської операції, а відтак і реальність їх проведення, а доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є необгрунтованим, тобто винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення і визнати його протиправним та скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 29.01.2013 № 0000241701, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 62 500 грн. 37 коп. (шістдесят дві тисячі п'ятсот гривень тридцять копійок), в тому числі за основним платежем - 50 000 грн. 30 коп. (п'ятдесят тисяч гривень тридцять копійок) і штрафними фінасовими санкціями - 12 500 грн. 07 коп. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень сім копійок).

Стягнути з Державного бюджету України в особі Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 625 грн. (шістсот двадцять п'ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько